Рік від російського теракту на Каховській ГЕС: прогнози та ситуація нині

Рік від російського теракту на Каховській ГЕС: прогнози та ситуація нині

6 червня 2023 року росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС. Її будівництво передбачало наукове перетворення природи. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАНУ Олег Бажан в ефірі Українського Радіо нагадав, що під затоплення потрапляло 73 населених пункти, з них п'ять міських: Нікополь, Марганець, Каховка, Кам'янка-Дніпровська і Красногригорівка Василівського району Запорізької області, а переселенню підлягало близько 37 000 населення. А професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член-кореспондент НАН України Олександр Ходосовцев зауважив, що зараз формується природна рослинність на дні Каховського водосховища, яка була ще на Великому Лузі, але з певними відмінностями. Українці ще десятки років будуть спостерігати за відновленням дна Каховського водосховища. А на запитання журналістки, чи треба відновити водосховище, відповів так: "суспільству треба буде шукати якісь інші альтернативні засоби для водозабезпечення лівого берега та Криму. Сучасні технології нам дозволять це вирішити. Лівий берег і Крим повинні бути з водою, а греблі на кшталт 1956 року, я думаю, що не зовсім вона і потрібна".

0:00 0:00
10
1x

Фото: ФБ-сторінка Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Дно Каховського водосховища вкрилося конюшиною, люцерною та іншими рослинами.

Будівництво Каховської ГЕС повинно відбутися впродовж шести років

Каховська ГЕС була частиною великого сталінського проєкту-гіганту з розбудови промисловості після Другої Світової війни. З чого складався цей проєкт, які перспективи тоді малювали?

Олег Бажан: Будівництво Каховського гідровузла, а разом з ним і будівництво Північнокримського каналу — це була складова так званого сталінського плану наукового перетворення природи, який зародився у 1948 році. Це будівництво лісосмуг, великої кількості водоймищ та гідроелектростанцій. Планувалося в такий спосіб боротися із засухою. Бо до того був голод 1946-47 років, після Другої світової війни почала відбудовуватися економіка, вона потребувала дуже багато електроенергії. Передбачалось не тільки в Україні побудова таких великих потужностей, але й на території Росії. Куйбишевська АЕС, будівництво Туркменського каналу, добудова каналу Москва-Волга… Це все передбачало створити водний шлях, щоб не користуватися середземномор'ям, а продукцію перекидати водним шляхом і замкнути в цілому Радянському Союзі ті чи інші водні артерії. Вказувалося, що завдяки передовій техніці, якою володіє Радянський Союз, будівництво Каховської ГЕС повинно відбутися впродовж шести років, а ось в Америці одна із великих електростанцій, наприклад, на річці святий Лаврентій будувалася впродовж 16 років, будівництво Північнокримського каналу протяжністю 900 км також хотіли побудувати в дуже короткі терміни. Гребля на Нілі забрала близько 75 років, Панамський канал будували 35 років. А ми ось так швиденько зможемо побудувати Каховську ГЕС. Було намічено будівництво каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Тут було побудовано близько шести так званих водосховищ і гідроелектростанцій. 

А де брали гроші на гігантські проєкти? 

З коштами була проблема. На будівництво Каховської ГЕС, якщо опиратися на партійний документ, передбачалося два з половиною мільярда карбованців. Але цих грошей було дуже-дуже мало. Керівництво вишуковувало ці кошти. Робітникам заробітну плату не доплачували. Кошти бралися за рахунок села. Ці проєкти звичайно будувалися за рахунок робітничого ентузіазму.

Рік після підриву Каховської ГЕС: як розгорталися події — хронологія від Суспільне Миколаїв

Херсонщина, Каховська ГЕС. Херсонщина, Каховська ГЕС. Фото: УНІАН

Під затоплення потрапляло близько 73 населених пунктів, з них п'ять міських

Під водою опинилися території Великого Лугу? 

Не тільки, але треба сказати, що Великий Луг — це історична місцевість, це переплетення річок, приток, які заросли очеретом, озера, луги, заплавні ліси — вони складали близько 40% затопленої території. Під резервуар Каховської ГЕС передбачалися дійсно великі площі території. Під затоплення потрапляло близько 73 населених пунктів, з них п'ять міських: Нікополь, Марганець, Каховка, Кам'янка-Дніпровська і Красногригорівка Василівського району Запорізької області. Під затоплення потрапляв і Великий Луг. Аргументація була така: Великий Луг непридатний для сільськогосподарських робіт, він заболочений, якщо будувати ті чи інші земляні дамби або інженерні споруди, то на це піде забагато коштів, ніж те, що вони втратять на території Великого Лугу. І це позначиться на тому, що електрики буде видобуватися менше в рік. Про їхню історичну значущість, що на цих теренах розташовувалася Запорозька Січ, що це колиска українського козацтва взагалі-то не йшлося.

Переселенню підлягало близько 37 000 населення

А скільки людей відселили? 

Переселенню підлягало близько 37 000 населення. Це все проводилося у волюнтаристський спосіб. У людей не було вибору. Людям за документами нібито і пропонувалися гроші, компенсація і кредит, що вони на нових землях будуть будувати собі житло. Але будівельних матеріалів не було достатньо, вони були у дефіциті. Цих людей не переселяли вглиб Радянського Союзу, це все відбувалося в межах Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей. Все це робили поспіхом і за відсутності грошей ця переселенська компанія носила затяжний характер. Люди відчували дефіцит тепло, електро, газопостачання. 

Зводили місто супутник Нову Каховку біля Каховської ГЕС

Планувалося, що у Новій Каховці будуть жити робітники Каховської ГЕС. На будівництво нагнали 12 000 будівельників, а житла не вистачало всім. 

Будівництво Каховської ГЕС виправдало себе?

З економічних потреб це дійсно мало вигоду. Але ніхто не передбачив екологічні наслідки від будівництва цього Каховського гідровузла. І це все український народ пожинав впродовж 60-х, 70-х, всього XX і XXI століття. Коли ми ці території деокупуємо, то будемо думати над тим, в який спосіб треба продовжити оці питання з водопостачанням населення Півдня України.

Найгірший прогноз, не здійснився. Природа почала  розвиватися за своїм особистим сценарієм

Минув рік від російського теракту на Каховській ГЕС. Чи можна сьогодні стверджувати, що найгірші прогнози таки не справдилися?

Олександр Ходосовцев: Можна стверджувати, бо проявився найкращий прогноз. Діяння, які здійснювали окупаційні війська, розцінюються не лише, як військові злочини. Сьогодні кримінальна справа заведена за ст. 441 — екоцид. Це катастрофічні зміни від самого Чорного моря в пониззі Дніпра, нижче б'єфу і найбільш катастрофічні явища вище Каховської греблі. Майже на 200 000 га  ми через тиждень мали осушені території. Був найперший найгірший прогноз, що може все дуже швидко пересохнути, всю пилюку вітер міг підняти з дна Каховського водосховища. Друга проблема — землі без рослинності заростають. Насправді відбулось інакше. Природа почала  розвиватися за своїм особистим сценарієм. На осушених територіях буквально через місяць після того, як вода відійшла, рослинність відновилася. Хоча й загинула дуже величезна кількість птахів та тварин. Але поступово все прийшло до норми. 

Що зараз відбувається на дні колишнього Каховського водосховища? 

В кінці червня, на початку липня 2023 року ми зрозуміли, що ніяких пилових бур не буде. Хоча тоді було всього зафіксовано шість видів рослин. Ми побачили так звану біологічну кірку — шар десятків видів водоростей, маленькі рослини, які проросли і щільно вкривали верхню частину грунту. Другий прогноз був про те, що можуть бути інвазійні види рослин. Тоді рослин було дуже мало. Але згодом почали неймовірно швидко рости верболози. На кінець жовтня 2023 року 42% поверхні було вкрито зімкнутою рослинністю, серед них переважали саме верболози. А це екосистеми, біотопи, які охороняються на загальноєвропейському рівні. 42%, майже до 80 000 гектарів — це верболози, які вкривають дно Каховського водосховища. Динаміка цього верболозу може піти різними шляхами, частина з них може перетворитися на так звані галерейні ліси, єдині, які витримали такий величезний об'єм води і вони залишилися майже стовідсотково не зруйнованими після підриву Каховської дамби. 

Індикатори екосистеми показують відновлення ярусності лісів

Як змінилися форма, структура грунтів і піску?

Це дійсно пісок, якого ми не бачили в нижній частині. В Запорізькій області були якраз піщані наноси. В пониззі дивом по берегах балки Кам'янки і по берегах Каховського водосховища були метрові шари мушлі — черепашки. Такі наноси ми бачили лише по берегах Чорного та Азовського морів. Арабатська стрілка, Тендрівська коса, острів Джарилгач — приблизно такий вигляд мали черепашкові наноси, які оголилися внаслідок підриву і спуску води. Там формувалася розріджена рослинність. Глибокі тріщини були на дні Каховського водосховища. Але вони динамічно змінюються. В цих тріщинах формувалася рослинність і почали формуватися мохоподібні. А останні, як індикатори екосистеми, показують відновлення ярусності лісів. Верболоз не можна назвати справжнім лісом, а от коли вже з'являються мохоподібні… Якась примітивна ярусність формується. Вона буде чіткіше виражена наприкінці цього вегетаційного сезону. Піщані біотопи з розрідженою рослинністю займали невеликі площі і формувалися якраз на правому березі навпроти Хортиці в Запорізькій області. 

Національний природний парк "Кам'янська Січ" на Херсонщині

Національний природний парк "Кам'янська Січ" на Херсонщині після підриву Каховської ГЕС. Міндовкілля

Рослинність, яка зараз там з'являється, це все те, що і було ще можливо аж до періоду будівництва самої греблі?

Біологи кажуть, що екосистеми ніколи не повертаються до свого вихідного стану. Ми говоримо про повернення до нативного стану. Зараз формується природна рослинність, схожа на ту, що була на Великому Лузі, але є свої відмінності. Ми нарахували шість основних біотопів, п'ять з яких точно були такі самі, як і на Великому Лузі. Але біотопу з черепашками, з мушлями точно не було у Великому Лузі. Це якраз наслідок накопичення за 70 років на дні Каховського водосховища мушлі. Тепер вони оголилися і на них тепер формується нова рослинність. 

Як змінюватиметься вигляд цієї території з роками? 

Спочатку йде відновлення піонерної рослинності. А далі до того стану, який близький до природного. Накопичення інших природних видів відбувається досить довго. Тому десятки років ми будемо ще спостерігати, як буде відновлюватися ця територія. Зараз відбувається дуже швидкий ріст і накопичення піонерних видів і рослин, і тварин в екосистемах, контури сьогодні залишаться приблизно такими, як є, але буде трошки додаватися вже ця зімкнута рослинність, вона буде формуватися і на луках, але повільно.  Так, з інвазійними деякими включеннями видів, особливо в північній частині навколо Запоріжжя, але в цілому це буде природна рослинність.

Не буде ніяких полів амброзії на цій території — вже це точно, тут хвилюватися суспільству не треба, там будуть розвиватися біотопи природної рослинності.

Після звільнення лівого берега території можна буде використовувати як туристичні маршрути

Люди там просто можуть перебувати?

Не дозволяє техніка безпеки. Ми не радимо людям ходити і зараз там щось просто спостерігати. Але після звільнення лівого берега ці території можна буде використовувати навіть, як туристичні маршрути. 

Чи потрібно повертати саме греблю туди? 

Сьогодні стратегія Європи йде в напрямку того, що старі греблі просто розбирають. 450 гребель за 100 років розібрали США, біля 6 000 малих, середніх і навіть крупних гребель застарілих розібраних сьогодні в Європі. І це триває. Європейська стратегія — на заміну гребель. Нашому суспільству треба буде шукати якісь інші альтернативні засоби для вирішення найголовнішого питання — водозабезпечення лівого берега. Думаю включно із Кримом. Тому це питання є актуальним, його треба вирішувати. Сучасні технології нам дозволять вирішити питання. Лівий берег і Крим повинні бути з водою, а гребля на кшталт 1956 року, я думаю, що не зовсім вона і потрібна.