19,5 тисяч українських дітей вважаються депортованими, незаконно переміщеними в Росію — Касьянова

19,5 тисяч українських дітей вважаються депортованими, незаконно переміщеними в Росію — Касьянова

19,5 тисяч українських дітей вважаються депортованими, незаконно переміщеними в Росію, констатує  Радіо Культура, посилаючись на дані Національного інформаційного бюро, голова правління "Української мережі за права дитини", національна директорка з розвитку програм "СОС Дитячі Містечка Україна" Дар'я Касьянова. При цьому вона вважає такі цифри заниженими. Касьянова наголошує: в умовах війни не може відбуватися усиновлення іноземними громадянами в принципі. "І коли вивозять українських дітей на територію Росії і там відбувається "усиновлення" чи вони приїжджають на територію окуповану — то це дійсно вважається злочином".

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото Укрінформ 

Більшість проблем виникли ще в 2014-15 роках

Якщо ми говоримо про права дітей, то це депортація дітей у Росію, це і діти в районі бойових дій, і діти, які залишаються чи залишились без батьківської опіки… Які головні проблеми з правами дітей через війну ще виникають? 

В умовах війни ми вже кажемо не про порушення прав, а про злочини проти українських дітей, які насправді жахливі. Більшість проблем не виникли із початком повномасштабного вторгнення, вони були ще в 2014-15 роках (від початку розв'язаної Росією тоді ще гібридної війни проти України – ред.). Але, на жаль, таку увагу їм не приділяли і тому зараз ми маємо такий масштаб дитячого горя і такий масштаб проблем, які намагаємось десь самотужки, а десь за допомогою міжнародних великих організацій та партнерів вирішити. Діти в інтернатних закладах, які нікуди не діваються, діти, які втрачають батьків і діти, які зараз перебувають в Європі в складі інтернатних закладів, які були евакуйовані вже понад два роки і, на жаль, ще ми не розуміємо, коли ми повернемо цих дітей і чи повернемо їх взагалі.

Діти, які перебувають поблизу фронту

Діти, які перебувають поблизу фронту або в зоні бойових дій… 

Ми ще в березні цього року почали готуватися до примусової масової евакуації. Ми розуміємо, як складно вмовляти батьків покидати свої домівки. І не може бути рішення відправити свою дитину на оздоровлення на два тижні й потім її повернути. Куди повернути? Тому ми запропонували свою допомогу Харківської обласної влади, що готові допомогти вивезти дітей та сім'ї з дітьми, якщо, наприклад, батьки — лікарі чи прикордонники, і вони не можуть залишити своє місце роботи, але дитина в небезпеці. Ми зараз відпрацювали вже перші 17 сімей, вивезли їх на територію Волинської області, орендували на три місяці санаторії. Їм треба 2-3 тижні на перепочинок, після чого далі вже місцева влада буде їм пропонувати більш постійне житло, можливості проживати на території Волинської області чи інших областей. Зараз ми готуємо список дітей — це буде 100 дітей, в яких загинули батьки, захищаючи Україну, або дітей, батьки яких працюють і не можуть виїхати із зони бойових дій, то ми пропонуємо вже вивезти таких дітей спочатку на 21 день, а потім будемо дивитись по ситуації. 

"Ми робимо зараз превентивний захід, щоб ці діти не опинилися в Росії"

Наскільки поширене явище у дорослих – залишатися під обстрілами з дітьми? 

Це велика проблема і її ми бачимо дуже-дуже давно. Люди дуже швидко адаптуються до війни. Вони живуть у підвалах і вважають, що це нормально і безпечно. Часто ці сім'ї до повномасштабного вторгнення вже перебували в складних життєвих обставинах. Чому ми пропонуємо свою допомогу? Ми розуміємо, що якщо ми їх зараз не вивеземо, то ці діти можуть опинятися в Росії. В нас вже є досвід, коли ми в жовтні 2022-го року повертали 38 дітей з Харківщини — якраз із цих самих територій, де зараз йдуть запеклі бої — які були вивезені в Геленджик, і там перебували в таборах і ми забирали цих дітей. І було складно їх повертати і знаходити батьків, допомагати їм робити документи, коли відмовлялись віддавати цих дітей, бо казали, що "ми не можемо вам повернути дитину, там у вас небезпечно". "От как наступіт мір…" Ми робимо зараз превентивний захід, щоб ці діти не опинилися в Росії. 

З якого віку самі діти можуть звернутися до відповідних служб, чи можуть взагалі це зробити і куди можуть звертатися? 

Незважаючи на те, що дитина має право звернутися за допомогою, все залежить від того, чи є у дитини законні представники і що вони вважають добрим для цієї дитини на даний час. У нас є досвід, коли наймолодшій дитині було 8 років, вона просто прийшла і сіла в наш евакуаційний автобус і сказала, що "бабуся відмовляється, моя сестра доросла знаходиться у Львівській області, я хочу до неї". Ми шукали через Службу у справах дітей підтвердження її словам і знайшли їх, бабуся написала відмову від евакуації і дитину ми відправили до старшої сестри, яка навчалася у Львові. Сестра була повнолітня. Але є й інші випадки, коли дійсно діти хочуть виїхати, вони телефонували на гарячу лінію "Української мережі за права дитини". Але, на жаль, багато випадків, коли дорослі відмовлялися їхати і не погоджувалися, щоб дитина їхала. У нас є і трагічні випадки, коли мама і дитина загинули після відмови евакуюватися.

Дар'я Касьянова. Фото: blackseatv.com 

19,5 тисяч дітей вважаються депортованими, незаконно переміщеними в Росію

Як відбувається процес повернення депортованих у Росію дітей?

Цифри, які озвучуються Національним інформаційним бюро: 19,5 тисяч дітей вважаються депортованими, незаконно переміщеними, зокрема, які залишаються на окупованих територіях. Але таких дітей насправді більше. Останній випадок, коли ми повертали дівчину з Росії, тоді її вивезла рідна бабуся — вона із Сєвєродонецька — спочатку на територію України в Дніпропетровську область, а потім через Польщу вивезла в Росію і там влаштувала на навчання в коледж, сама ж повернулася в Сєвєродонецьк. І дитина два роки писала, що вона хоче в Україну, вона листувалася з однією відомою акторкою українською, яка була з нею на зв'язку і потім нам передала цю інформацію. Ми зв'язали з дівчиною, зробили всі документи і вивезли її в Україну. І зараз вже дитина влаштована під опіку. Такі випадки не є, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, депортацією, але ми вважаємо, що це є незаконне переміщення дитини, це і є депортація. І таких випадків дуже багато.

Має з'явитися незалежний хаб десь у третій країні, яка прийматиме дітей

Щодо того, що вивозять дітей рідні люди. Цю ситуацію можна вважати якоюсь унікальною з точки зору прав дитини для законодавства міжнародного стосовно прав дитини?

Я не думаю, що вона є унікальною для міжнародного законодавства і міжнародної практики. В нас є певні стандарти роботи: треба провести оцінку потреб дитини і провести оцінку найкращих її інтересів. Якщо дитина виїхала з батьками, з одним з батьків, з бабусею з небезпеки, але вивезла туди, де дитина не хоче знаходитись і хоче повертатися, то це потребує перегляду. Бо якщо дитина є суб'єктом права і вона хоче повертатися додому і це її бажання, то ми маємо зробити все можливе, щоб дитина мала змогу повернутися. Але тут мають бути якісь запобіжники, щоб це не було імпульсивним рішенням, тому що часто цю проблему розглядають не з точки зору міжнародного гуманітарного права, а як внутрішньо-сімейні розбірки. Тому має з'явитися незалежний хаб десь у третій країні, наприклад Польщі, яка прийматиме таких дітей разом із батьками, чи окремо, там працюватимуть із дітьми психологи, інші фахівці, щоб це рішення було сталим. І після цього ми зрозуміємо, чи дитина буде повертатися в Україну, там, де є в неї родичі, наприклад, які готові оформлювати опіку, чи дитина готова йти в прийомну сім'ю, якщо немає нікого, чи дитина не буде їхати в Україну. У нас є випадки, коли ми вивозили дітей з території Росії, але діти так боялися їхати в Україну, що вони разом з іншими родичами поїхали у Фінляндію і зараз там залишаються. Але дуже важливо, щоб дитина не була там, де вона не хоче бути. Боялися їхати в Україну, тому що їм розповідали, що вони нібито не зможуть в'їхати в Україну, що маму чи законного представника заарештують, що дитину можуть забрати і помістити в інтернатний заклад, що з дитиною начебто буде працювати СБУ. Їх залякують. У нас був випадок, коли хлопець 12 років боявся їхати, хоча мама приїхала за ним у РФ. 

Є підлітки, які і самі шукають спосіб повернутись в Україну.

Так, дуже багато до нас звертаються самі діти, підлітки, вони пишуть, ми точно перевіряємо, що це дійсно підліток, що це дитина. У нас був випадок, коли дитина вважалась, що вона знаходиться в Польщі, але з'ясували, що вона знаходиться в Росії. І вона нам писала, ми майже пів року намагалися документи зробити. Дитину повернули. 

Що робити, якщо дитині дали російське громадянство?

Ми вважаємо, що воно не є законним, воно штучно нав'язане нашим дітям. У нас є такі випадки, коли ми повертаємо дітей, які мають російське громадянство. І це непросто. Коли ми повертаємо дитину самостійно — це одна проблема. А є інша проблема, коли, наприклад, сестра брата поїхала забирати — вона є опікуном цього хлопця — і вже коли вони перетинали кордон, з'ясувалося, що в нього є російське громадянство, хоча паспорта в нього не було на руках, і він не знав про це, хоча йому 12 років. Вони не запитали в нього. І це була проблема. Їх не пропустили через кордон і поставили умову, що вона має оформити опіку відповідно до російського громадянства. Ми зрозуміли, що це буде затягнуто в часі, це буде дуже довго. Ми знайшли варіант, як вивезти і її, і брата. Але зрозуміли, що треба на це звертати увагу. 

Усиновлені публічними особами РФ діти вже є свідками для Гааги. Тому їх утримуватимуть максимально

"Усиновлення" в Росії… 

Насправді це порушення дуже серйозне, це злочин, тому що в умовах війни не може відбуватися усиновлення міжнародними громадянами, іноземними громадянами. Україна з перших днів повномасштабного вторгнення призупинила міжнародне встановлення, хоча, наприклад, у нас дуже багато охочих американців чи канадців, які б хотіла встановити українських дітей. І коли вивозять українських дітей на територію Росії і там відбувається "усиновлення" чи вони приїжджають на територію окуповану — то це дійсно вважається злочином. Що стосується публічних випадків усиновлення. Вони публічні люди — а ці діти, як вони поїдуть, хто їх випустить, чи дадуть згоду їх законні представники на те, щоб вони поїхали?! І ми ж розуміємо з вами, що ці діти вже є свідками для Гааги, тому "усиновлювачі" будуть їх тримати стільки, скільки вони зможуть це робити. Відповідно до конвенції ООН із захисту прав дитини прописано про усиновлення. Росія ратифікувала цю конвенцію і за дитиною залишається право знати про всіх її біологічних родичів, про її коріння і тому дитина, коли буде готова і захоче дізнатися про своїх рідних, має право на це і вона зможе обрати країну свого походження.

"Ми повернули 195 дітей"

Щодо депортації… Скільки вдалось вже повернути дітей на цей момент? Чи можливо з кимось комунікувати в цьому процесі у РФ? 

На сьогодні ми повернули 195 дітей. Це діти, які були і на території Росії, і на території тимчасово окупованих територій. Насправді ми не нехтуємо жодною інформацією: якщо мені пишуть російські волонтери і повідомляють, що знають про дитину, яка хоче повернутися, чи про дітей — то я цю інформацію приймаю і обов'язково перевіряю. Отримуємо ми інформацію від будь-яких джерел, щоб мати змогу пропрацьовувати і повертати цих дітей. Чи нам хтось допомагає з росіян перевозити цих дітей? Ні, такого досвіду в нас нема, тому що завжди за дітьми обов'язково їде хтось із законих представників чи ми робимо так, щоб у людини, яка їде за дитиною, були всі документи, які підтверджують, що вони мають право чи доручення. Ми таким чином з Маріуполя повернули дитину нашої військовослужбовці, вона давала доручення нашій колезі, яка сама їздила в Маріуполь і забирала цю дитину. Є різні волонтерські групи, які ми моніторимо дуже ретельно і бачимо інформацію про дітей, які чи без супроводу, чи влаштовані в прийомні сім'ї, і там вже ми аналізуємо і намагаємось дізнатися, звідки ці діти. 

"Діти, які в 2014-15 роках залишились на окупованих територіях, пішли в 2022-му році вже воювати проти України"

Навіщо Росії українські діти, навіщо вони викрадають їх?

Для того, щоб робити нам ще болючіше. Діти — це те, що нас об'єднує. Депортація — це одна із жахливих обставин. У нас зараз на реабілітації одночасно перебуває 50 дітей. І там одна історія страшніша іншої. Коли вони вивозять наших дітей, вони з цього роблять пропагандистське шоу, як вони українських дітей нібито "рятують і захищають", щоб ці діти ставали рупорами Росії. Ті діти, які в 2014-15 роках залишились на окупованих територіях, вони пішли в 2022-му році вже воювати проти України. 

Про усиновлення під час війни. Як змінилась процедура усиновлення? Що зараз відбувається?

Сама процедура усиновлення не змінилась, спростилася процедура взяття під опіку, якщо ми кажемо про родичів. Зараз дуже багато охочих усиновити дітей, зросла конкуренція. 

 

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Допит був фізично непростий". Максим Буткевич про потрапляння в полон і "суд" за конвеєром
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич