Фото з інстаграм-сторінки melnychyn_vanya
"На жаль, хейту в мене дуже багато. Мені пишуть, що в тебе немає голосу, для чого тобі лізти в ту музику, зараз в країні війна. Але я записав пісню, яку присвятив дружині"
Іване, привіт! Я щойно заходив на твою сторінку в інстаграмі й там нічого не вказує на тебе як на музиканта. Поки ти більше блогер?
Так, поки що я блогер, але почав розвиватись в музиці, записав пісню. Буквально сьогодні я приїхав з Києва в Ужгород, тому що я знову їздив у Київ записувати ще одну дуже гарну пісню.
Вже другу?
Так, друга пісня вже скоро вийде.
А коли музика прийшла в твоє життя, це ж не буває просто так?
Якщо чесно, я завжди любив співати, мені подобалась музика, хотів у цьому розвиватись, але не було можливості. Зараз, коли я став більш публічним, стало більше можливостей, я вирішив записати пісню й дуже радий, чесно.
Я так розумію, музичної освіти в тебе немає, просто було бажання щось заспівати?
Так, це в мене як хобі, в мене музичної освіти нема. Просто хочеться кудись далі йти, не зупинятись, пробувати себе в різних сферах.
Я хочу зрозуміти твій шлях. Ти вирішив записати пісню, а далі що робив: шукав людей, які тобі допоможуть з текстом, з аранжуванням?
Звичайно. Я якраз був у Києві, в той момент мені прийшла думка, що треба записати якусь пісню. Я подзвонив своїм знайомим блогерам у Києві, що треба студія, де можна записати. І ми буквально через годину поїхали на студію, я домовився. А через два дні, поки я доїхав в Ужгород, текст у мене вже був на руках, я вивчив, знов поїхав у Київ і записав.
На цьому етапі які труднощі в тебе з’явились? Коли заходиш в студію, ти ж починаєш розуміти: от трохи не вистачає дихання, не знаєш, як керувати голосом…
Якщо чесно, це дуже нелегко! Люди думають, що в тебе є гроші й ти можеш будь-що зробити, будь-що заспівати і так далі. Але насправді це дуже важко. Я тут в Ужгороді вже ходив на уроки вокалу, щоб мені трохи голос поставили, щоб я впевненіше почувався. Звичайно, що дихання, потрапляння в ноти, щоб потім легше було записувати пісні на перспективу. І так, це нелегко!
А що тобі сказав учитель з вокалу, які в тебе перспективи?
Що в мене є талант!
Звісно, якщо ти їй гроші платив. Жарти жартами, але ж існує тенденція, що люди, які стають медійними (говоримо про ТікТок-блогерів, інстаграм-блогерів або інфлюенсерів, та ж Анна Трінчер), в якийсь момент ідуть в музику. І тут на першопочатках виникає хейт і специфічне ставлення. Якийсь музикант каже: "Я 10 років вчився, але не можу цього зробити. А ви і пісню записали, і кліп зняли, це неповага до індустрії." Що б ти відповідав цим людям?
На жаль, хейту в мене дуже багато. Те ж саме мені пишуть, мовляв, я музикант, а в мене пісень таких немає. А в тебе немає голосу, для чого тобі лізти в ту музику, зараз в країні війна. Сиди вдома, нічого не роби, пісню не записуй. Але я записав пісню, яку присвятив дружині. На мене насипалось дуже багато хейту, що зараз не на часі. Багато заздрісників мені написали про те, що ви казали.
"Я на жодного хейтера не реагую, просто іду вперед, не зупиняюсь"
Я просто ретранслював думки. А яка твоя відповідь?
Моя відповідь така, що я на жодного хейтера не реагую, просто іду вперед, не зупиняюсь. Я десь в сторіз навіть сказав: "Все, я вас, хейтерів, послухав, напевно, це не моє, пісню записувати не буду." І через дві години в мене перерва, я скидаю відео студії. "Та ви що, — кажу, — я задню не дам, звичайно, пісня буде!" І хейтери мені знову пишуть: "Ми вже думали, що ти не будеш записувати." Я люблю покрутити, але в коментарях відповіді ніколи нікому не даю. За два роки мого блогерства ні на один хейт в коментарях я не відповів, тому що мені нецікаво.
Слухати трек Івана Мельничина "Небо", як і багато інших прем’єр, можна в плей-листі "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
