Збитки від зупинки транспорту під час тривог сягають мільйонів гривень на день ― Беспалов

Збитки від зупинки транспорту під час тривог сягають мільйонів гривень на день ― Беспалов

У трьох містах України ― Києві, Івано-Франківську та Хмельницькому ― громадський транспорт під час повітряних тривог зупиняють. У Києві відхилили сьому петицію про скасування зупинок під час тривог. Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов звертає увагу на першу із семи петицій: не "перестати зупиняти транспорт під час повітряних тривог", а "забезпечити безперебійну роботу громадського транспорту". Беспалов зауважує: економічна шкода від зупинки транспорту під час тривог сягає мільйонів гривень на день. А директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко зазначає: ховатися чи не ховатися в укриття ―  вибір кожної людини. "Ми бачимо, як під час тривоги багато людей на вулицях продовжують свій маршрут. Логічно було б це унормувати". 

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото: vechirniy.kyiv.ua, автор фото: Борис Корпусенко 

 

А якщо водій не захоче їхати далі під час тривоги, що з ним робити? Звільняти?

― Як працює громадський транспорт у Києві в умовах повітряних тривог? Чи виконує він свою основну функцію з перевезення громадян?

Олександр Сергієнко: Основну функцію треба виконувати, враховуючи обставини. Чи можна уявити собі таке оголошення: "У Києві оголошена повітряна тривога. Просимо громадян пройти в укриття. Але пасажири громадського транспорту можуть не йти в укриття, а їхати собі далі"? Звучить абсурдно. Треба бути послідовними. Якщо влада запрошує усіх в укриття, то треба йти. Я би порадив киянам не писати ці петиції, тому що київська міська влада не ухвалює таких рішень. Це рішення Ради оборони Києва, яку очолює керівник Київської військової адміністрації ― генерал Сергій Попко. Це фактично його рішення, а не мера Кличка чи міської ради.

― Громадський транспорт під час повітряних тривог зупиняється ще в Івано-Франківську та Хмельницькому, більше ніде не запроваджували такого обмеження.

Олександр Сергієнко: Можна було б віддати це на відкуп самим людям. Хочеш ― вийшов на зупинці під час тривоги, а не хочеш ― не вийшов. Але тут питання ще відповідальності водія. Якщо водій не захоче їхати далі, що з ним робити? Звільняти? Це питання також треба врегулювати. Якщо влада примушує його працювати під час повітряної тривоги, вона наражає водія на небезпеку.

― У столиці, коли зупиняється громадський транспорт, курсують усі маршрутки, і на них величезні черги.

Олександр Сергієнко: У нас на війні заробляють дуже багато людей, причому в нечесний спосіб. Я вважаю, що ці маршрутки наражають на небезпеку і себе, і своїх пасажирів. Є випадки, коли в Херсоні, приміром, влучило прямо в автобус. Має бути інструкція чи нормативний акт від влади. Коли маршрутник їде під час повітряної тривоги, поліція його зупиняє і штрафує. Так само можуть штрафувати і власника цієї маршрутки, тому що водії ― це просто виконавці. Водії громадського транспорту мають довезти пасажирів до зупинки, і у нас всюди є оголошення, де міститься найближче укриття. Хочу повторити: влада має взяти на себе відповідальність і внормувати всі питання.

― Коли на Видубичах (Київ) зупиняється метро під час тривоги, люди виходять на поверхню, сідають на міську електричку, яка їде тим самим Південним мостом (попри розпорядження влади), та їдуть на лівий берег. Це як?

Олександр Сергієнко: Якби влада ухвалила рішення, що зупиняються всі, то могли б зупинити всіх ― і електричку, і метро, і приватних перевізників. Влада уникає цього рішення. Як на мене, ховатися чи не ховатися в укриття ― це вибір кожної людини. Ми бачимо, як під час тривоги багато людей на вулицях продовжують свій маршрут або продовжують сидіти в кафе. Логічно було б це унормувати. Людина сама обирає, чи їхати їй далі в громадському транспорті, чи не їхати. Але виникають правові складнощі. Наприклад, водій тролейбуса. Якщо він загине під час виконання службових обов’язків, ніхто цього не компенсує. Має бути нормативний акт ― якщо люди під час виконання службових обов’язків постраждали в результаті ворожого нальоту, то їм повинні надати компенсацію. Щоб водій знав: він продовжує їхати, але йому це компенсують.

Не "перестати зупиняти транспорт під час повітряних тривог", а "забезпечити безперебійну роботу громадського транспорту"

― Багато запитань щодо електричок. Переважна більшість слухачів за те, щоб громадський транспорт курсував. А ви якої думки, пане Дмитре?

Дмитро Беспалов: Мені дуже подобається, як звучала перша із семи згаданих петицій. Там було написано не "перестати зупиняти транспорт під час повітряних тривог", а зазначено так: "забезпечити безперебійну роботу громадського транспорту під час повітряних тривог". У цьому весь сенс. Ви обговорювали це питання у розрізі загрози, що коли ми зупиняємо транспорт і випускаємо людей, то нібито загроза є меншою. Але насправді це питання треба ретельніше дослідити, можливо, загроза не є меншою, а навпаки ― більшою. Тому що люди опиняються невідомо де, не йдуть в укриття. Я як транспортний планувальник із жахом думаю, що треба зупинити наземну транспортну систему, а потім люди випадковим чином виходять і мають знайти собі укриття. Боюся, що математично ця задача не вирішується. У нас не буде таких потужностей ― забезпечити укриття у будь-якій точці. Тому, на мою думку, громадський транспорт має безперебійно працювати під час тривог.

― Як тоді вирішувати згадані юридичні колізії стосовно водіїв?

Дмитро Беспалов: Я бачив багато випадків, коли міська влада не хоче брати на себе відповідальність. Колись один поважний дипломат розповідав, що українська школа чиновників ― це не взяти на себе відповідальність. Тобто чиновник молодець, коли він за день не взяв жодної відповідальності і бажано ― не поставив жодного підпису. На противагу є китайська школа чиновників, де все навпаки ― чиновники не можуть не взяти на себе відповідальність. Наші чиновники вміють жонглювати словами і могли б написати такий документ, який би їх прикрив ― якби на це було політичне рішення. Особисто я сприймаю, що це рішення про зупинку громадського транспорту перебуває чисто в політичній площині. Адже більшість українських міст вирішили для себе це питання, і лише три ― не вирішили. Можливо, треба подивитися на досвід інших міст?

Середня вартість часу киянина приблизно 130-150 гривень на годину

Олександр Сергієнко: Я погоджуюся з паном Дмитром Беспаловим, що наші чиновники не люблять брати на себе відповідальність. Порівняння з Китаєм не дуже доречне, бо тамтешній школі чиновництва дві чи три тисячі років. Там у давні часи, щоб стати чиновником, треба було знати поезію, самому віршувати, там спеціально виховували клас чиновника. У нас із чиновниками проблема.

― А хтось рахував економічний аспект? Чи не здається вам, що ворогу буде достатньо кілька разів на день піднімати в повітря один МіГ ― і це буде систематично вбивати економіку столиці?

Дмитро Беспалов: Коли ми, транспортні планувальники, розраховуємо ефект від будь-якого транспортного проєкту, обов’язково рахуємо те, що називається соціальною економікою, і перетворюємо наш час на гроші. Середня вартість часу киянина приблизно 130-150 гривень на годину. Це середня зарплата у місті Києві, за офіційними даними. Тобто коли повітряна тривога лунає одну годину і люди просто стоять на зупинках, а вони могли б працювати, навчатися, вносити вклад у ВВП, кожен із них втрачає в середньому по 150 гривень. Коли ми з колегами розраховували економічну шкоду від цього, то встановили, що вона сягає мільйонів гривень на день. Якщо тривог багато, ми втрачаємо велику кількість грошей. І є ще один негативний наслідок ― освітня складова. Молоді люди вчаться, що громадський транспорт ― це не надійно, це для бідних і дуже небезпечно, тому треба купувати автомобіль. А отже, автомобілів у Києві стає дедалі більше, тому що надійність та незалежність для українців дуже важливі. Проте не всі знають, що коли легкових автомобілів буде певна кількість, ми просто захлинемося в заторах.

― Що ж робити в ситуації, коли треба дбати і про безпеку, і про те, щоб пасажири діставалися до робочих місць і щоб міста не зупинялися під час тривог?

Дмитро Беспалов: Думаю, що тиловим містам Києву, Хмельницькому, Івано-Франківську треба повчитися у міст, які розташовані поблизу лінії фронту, і забезпечити безперебійну роботу громадського транспорту. Тому що тил ― це економіка. А економіка ― це те, що нас фактично тримає на плаву, а ще логістика. Транспорт тут є обов’язковою умовою. Тому країні, яка воює, зупиняти транспорт, а отже, економіку під час злетів МіГів, гадаю, не дуже розумне рішення. Вважаю, його треба переглянути.

Олександр Сергієнко:  Погоджуюся. Вважаю, що генерал Попко та очільники Хмельницького й Івано-Франківська повинні взяти на себе відповідальність та ухвалити рішення. Це питання ― світоглядне. Чи ми щоразу будемо залазити у підвал, чи будемо виконувати свою роботу? Треба щоб людина сама вирішувала, їде вона далі чи йде в укриття? Влада повинна забезпечити цей вибір і зробити це юридично грамотно.

А безпілотний транспорт?

― Чи можемо ми в осяжному майбутньому вийти на наявність безпілотного міського транспорту?

Дмитро Беспалов: Транспорт ― це дуже консервативна галузь, вона не є передовою у плані таких технологій. Транспортні системи європейських міст не дуже до такого схильні, але в багатьох містах Азії ці технології розвинені. Там справді курсують безпілотні поїзди метро. Щодо автобусів і таксі, це можливо як експеримент. Якщо ми говоримо про перспективу 10-20 років, то можливо у нас так буде. Єдине, я не певен, що обслуговувати хороший автопілот буде економічно вигідніше, ніж нашого водія. Але економіку треба піднімати.

Олександр Сергієнко: У Тулузі років 20 тому вагони метро їздили з водіями, але насправді вони не керували потягами, а були просто контролерами. Там працювала автоматика. У Дубаї зараз метро працює автоматом, без водіїв та контролерів. Отже, технічно це можливо. Але у нас сьогодні нагальніші питання. Нам треба вирішити, чи працювати під час тривог, чи зупинятися. Влада має забути про політичні розборки і діяти в інтересах людей. 

Українське Радіо готове надати можливість керівництву Київської військової адміністрації висловитися з приводу тверджень спікерів даного ефіру стосовно унормування зупинок транспорту під час повітряних тривог.