"Мама має крила". Уварова про свято для матерів, які виховують дітей з інвалідністю та матусь-переселенок

"Мама має крила". Уварова про свято для матерів, які виховують дітей з інвалідністю та матусь-переселенок

Свято "Мама має крила" – це психологічна, консультативна, освітня підтримка матерів, які виховують дітей з інвалідністю та матусь-переселенок, повідомила голова Громадської організації "Літай" Валентина Уварова. В інтерв'ю Радіо Культура вона розповіла про мотиваційний захід до Дня матері, який її організація планує влаштувати для 30 матерів 18 травня. "Ми побачили, наскільки важливо на якийсь час відволіктися від буденних справ і відчути себе жінкою, присвятити час собі", – сказала волонтерка. Вона також звернула увагу на те, що багатьом родинам недостатньо допомоги від держави. Тож будь-яка підтримка є дуже цінною. "Не треба кидатись допомогою, не запитавши. Але якщо є бажання допомогти, то родина не може на це погано відгукнутися. Треба підходити, запитувати і пропонувати допомогу", – наголосила Уварова.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/ValUvarova

 Це психологічна, консультативна, освітня підтримка матусь

18 травня відбудеться жіночий мотиваційних захід до Дня матері, який називається "Мама має крила". Його організовує ГО "Літай" для 30 матерів, які виховуються дітей з інвалідністю та мам внутрішньо переміщених осіб. Розкажіть про ідею заходу і яка його мета?

Свято "Мама має крила" – це продовження діяльності нашого клубу, який започаткувала громадська організація "Літай". Це психологічна, консультативна, освітня підтримка матусь. І це свято для матусь, які відвідують наші заходи. А це матусі-переселенки, мами, які виховують діток із інвалідністю, а також матусі, які виховують діток до трьох років. Я сама також переселенка із 2014 року, я теж маю сина з інвалідністю і маю маленького синочка, який народився у 2022 році. Я знаю, що переживають ці матусі, що вони відчувають і яка потреба у таких зустрічах – зустрітись, підтримати одна одну, отримати мотивацію, отримати натхнення. У нас уже був досвід проведення соціальних проєктів, інших заходів. Це були і фотодні для матусь. І ми побачили, наскільки актуально і важливо на якийсь час відволіктися від буденних справ і відчути себе жінкою, присвятити час собі і отримати радісний, веселий святковий настрій.

Чому для 30 матусь?

Ви сказали про отримання певних емоцій. А як це виглядатиме на практиці? Яка матеріальна, моральна допомога буде?

Свято буде розділено на 2 частини. Спочатку це буде розважальна частина. Ми маємо дати матусям трохи часу, щоб заспокоїтись, побачити одна одну, відчути цю атмосферу. Будуть певні майстер-класи, буде зона краси. Ми, звісно, готуємо сюрпризи для матусь, про які я сьогодні не буду говорити. І, як завжди на таких заходах, ми проводимо "коло знайомства". Це коли ми стаємо у коло разом із нашими партнерами, друзями, волонтерами і нашими жінками, де ми говоримо коротко про себе, знайомимось. У цьому колі ми хочемо почути також наших партнерів-жінок, які долучились до нашого свята, наших волонтерів, а також деякі історії наших матусь. Це буде трохи мотиваційна промова. Ми задаємо питання, який ваш рецепт? Де ви зараз, у ситуації війни, берете цей ресурс і натхнення? Що вас мотивує? Тим самим ми хочемо створити свого роду "мапу із рецептами" матусям, як і де шукати ці ресурси і мотивацію.  

Це свято буде для 30 матусь. Чому для 30? Тому що перед тим, як щось робити, ми вивчаємо потребу. Після попередніх свят ми провели опитування і зрозуміли, що саме ця кількість готова долучитись до свята. Учасниць нашої громадської організації набагато більша. Але жінки, які виховують дітей із інвалідністю, не завжди можуть залишити дитину, не завжди є на кого залишити. Жінки-переселенки, як правило, також не мають родичів поруч і їм теж дуже складно долучитись. Тому ми побачили, що ця кількість готова відвідати свято і саме для такої кількості ми готуємо це свято.

Можливість долучитися ще є

Це вже набрана група чи є ще можливість комусь взяти участь? 

Можливість долучитися ще є. Буквально щойно отримала повідомлення від матусі. Вона побачила у Фейсбуці наше оголошення, написала, що хоче долучитись. Але знову питання в тому, із ким залишити дитину. Вона каже, що пошукає можливість, якщо знайде із ким залишити, то зможе долучитись. У нас ще є біля 5 місць. Тобто, якщо хтось хоче долучитись, то ми із радістю познайомимось, долучайтесь. 

Як долучитись?

На наших сторінках у Фейсбуці, в Інстаграмі є повідомлення. Там є форма для реєстрації. Громадська організація "Літай". Її можна знайти у Фейсбуці, в Інстаграмі. Або особисто до мене, звернутися, Валентина Уварова також легко знаходиться у соціальних мережах. 

Валентина Уварова. Фото: facebook/ValUvarova

 Коли запитали у родин про подарунок від Миколая, багато сказали, що хотіли б продукти

Як загалом війна вплинула на родини, які мають дітей з інвалідністю? Якої допомоги вони потребують, і якої особливо допомоги потребують ВПО?

Війна, звісно, вплинула. Вона не може вплинути позитивно. Вона деяку ситуацію погіршила, деякі проблеми з'явились. Наша категорія і так є вразливою і, звісно, що під час війни ця вразливість ще більше загостилася. Якщо до 2022 року ми опікувалися жінками, які переселилися у 2014 році, то у 2022 році це вже була нова хвиля переселенців. Останні пів року ми спостерігаємо дуже негативну для нас тенденцію. У грудні ми готувалися до Дня Святого Миколая, нашими партнерами було посольство Суверенного Мальтійського Ордену, і була можливість надати родинам допомогу. І коли ми запитали у родин, який подарунок від Миколая ви хочете, то багато родин сказали, що ми хотіли б отримати продукти. Це говорить про те, що економічна ситуація погіршується, фінансові можливості родин погіршуються. Тому така ситуація, на жаль. 

Наскільки організації налаштовані на допомогу? Чи складно зараз вам отримувати якусь допомогу від меценатів, щоб забезпечити цих людей елементарними продуктовими наборами? 

Ми розуміємо, що в ситуації війни ми максимально маємо підтримувати наших захисників і захисниць. І у цьому плані нам трохи складніше. Але ми все одно не зупиняємось. Ми розповідаємо про наші родини. І, звісно, найкраще, коли ти розповідаєш реальні історії. Ми говоримо про ці потреби, де тільки можна. Ми відкрили офіційно "банку" на благодійність, у додатку Monobank також можна зробити донат на нашу організацію, в тому числі, і на свято. І це нас не зупиняє, тому що ми маємо підтримувати ці родини. Ми розуміємо, що ситуація не покращується, на жаль, і ці родини опинились у дуже складній ситуації. Ми опікуємося також переселенками, які вже вдруге переселились. Тобто ситуації дуже складні. Наприклад, у нас є родина, де дівчина на візку народила маленького хлопчика, йому зараз 3 місяці. Родина залишилась без свого житла, зараз проживає в одній кімнаті у сільській місцевості. І стикнулася з тим, що є проблема із медициною. Це маленьке село, не місто, і набагато складніше отримати медичну допомогу. Стикнулася з тим, що потребує і матеріальної допомоги. І взагалі підтримки, тому що опинилась у новій громаді, не маючи поруч знайомих, які її підтримували. І таких історій дуже багато. Але ці родини, матусі, тримаються і ми намагаємося максимально їх підтримати. 

Родинам недостатньо допомоги від держави

Як допомагає держава таким родинам? Чи є якісь програми і яку саме допомогу вони реально можуть отримати?

Родини говорять про те, що їм недостатньо допомоги держави. Багато родин взагалі зневірені. Вони фактично виборюють своє право на освіту дітей і на все інше. Ситуація складна. Але ми розуміємо, що у нас зараз війна і така ситуація. Ми радіємо, тому що у нас є співпраця із Уповноваженою з прав осіб із інвалідністю при Київській міській адміністрації. Це дуже добре, тому що родини звертаються з питаннями щодо реабілітації, щодо отримання ліків, щодо отримання засобів гігієни. І можемо цим родинам допомогти. Тому шукаємо в усьому все одно позитив, шукаємо тих, хто готовий співпрацювати, і намагаємося таким чином допомагати.

Не треба кидатись допомогою, не запитавши

Якщо хтось на локальному рівні може допомогти, але не знає, як запитати. Чи є якісь поради, як правильно підійти і з'ясувати, чи потрібна родині допомога? 

Якщо є гарні думки і бажання, то, я думаю, вони завжди знайдуть відгук у родин. Тому не треба боятись підходити, запитувати. Не треба кидатись допомогою, не запитавши. Але якщо є бажання допомогти, то, я думаю, родина не може на це погано відгукнутися. Треба підходити,  запитувати і пропонувати допомогу.

Дуже важливо зрозуміти, що ти залишився не один у цьому світі 

Що найбільше зараз надихає і надає реальних сил матерям, які мають дітей з інвалідністю?

Це, напевно, розуміння, що ти не один. Дуже важливо у ситуації, коли у тебе дитинка з інвалідністю або ти переселенець, зрозуміти, що ти залишився не один у цьому світі, а поруч є люди, які тебе підтримають. Підтримають порадою, просто вислухають, підтримають матеріально, ще якось. Але що поруч є підтримка, є до кого звернутися і з ким поговорити. Напевне, це і тримає цих матусь.