Фото: Судово-юридична газета
Оновлення даних потрібне для бази, з якої держава братиме інформацію, що і як робити з мобілізацією
Хто згідно з законом має оновити військово-облікові дані?
Оновити дані повинні всі чоловіки з 18 до 60 років.
Якщо людина це зробила півроку тому? Чи потрібно це робити знову?
За законом, так. Але в такому випадку процедура має пройти швидше або дуже безболісно. Як буде функціонувати електронний кабінет, поки невідомо, бо повноцінно він запрацює 18 травня. Але ці дані мають швидко підтягнутися.
А якщо людина це зробила от-от, приміром, в травні? Все одно потрібно зв'язуватися?
Потрібно принаймні зв'язуватися і питати, чи є всі необхідні дані. Особиста присутність в ТЦК – це можливість поспілкуватися державі з конкретною людиною. Електронний кабінет військовозобов'язаного призовника, резервіста – це частина електронного реєстру, який запускається для дещо інших цілей. Коли людина приходить в ТЦК по повістці, це робиться заради спілкування з конкретною людиною. А початок ведення реєстру – це систематизація даних для того, щоб бачити, скільки у нас придатних до мобілізації людей певної освіти, скільки людей з інвалідністю, бронюванням тощо. Якщо людина вже спілкувалася в ТЦК, або, наприклад, у людини бронь чи відстрочка, і вона чекає, поки її викличуть по мобілізаційному розпорядженню, – це одна ситуація.
Мета ведення реєстру зовсім інша. Ці процеси треба розділяти. Оновлення даних робиться із зовсім іншою метою: наповнення системи бази даних, з якої держава буде брати інформацію, що і як робити з мобілізацією в подальшому.
“Ми не хапаємо першого-ліпшого і дивимося, чи він підходить, а дивимося системно”
Навіть якщо людина точно впевнена, що її не мобілізують, наприклад, людина з інвалідністю або людина, яка точно знає, що не підлягає мобілізації, їй все одно потрібно оновлювати дані?
Все одно. Тому що держава має знати, скільки людей не підлягають мобілізації, скільки підлягають, чому не підлягають тощо. Причини відстрочки можуть бути різні. Наприклад, людина може не підлягати мобілізації тимчасово. Якщо, приміром, на утриманні у неї троє дітей, але найближчим часом одна дитина стане повнолітньою, або вже стала – відстрочка закінчується. Щодо інвалідності – є питання її перегляду. Нині існує практика перевірки ВЛК стану здоров’я навіть тих, хто інвалідність отримав до початку повномасштабного вторгнення. Тому збір інформації буде йти про всіх. Навіть про тих, хто вже на 100% списаний і знає, що до нього питань немає.
Чи потрібно оновлювати дані людині, яка знята з обліку?
Так. Питання не в тому, що людина знята. Питання не до людини. Питання в наповненні бази даних. Зараз змінюються підходи до мобілізації у самої держави. Тобто ми не хапаємо першого-ліпшого і дивимося, чи він підходить, а дивимося системно, кого ми хочемо, чи є такі особи, де нам їх шукати тощо. І якщо особа списана, це просто одна з інформаційних клітинок в цьому реєстрі.
“Офіційно заявляється, що всі проходити ВЛК не будуть”
Як технічно чи логістично має відбуватися ця процедура? Адже всі неодноразово чули про черги, приміром, для проходження ВЛК.
Проходження ВЛК і оновлення даних – це різні процедури. Медична перевірка – це окрема процедура, яка може бути при оновленні даних, а може не бути. Якщо призовник приходить в ТЦК, то він розуміє, що швидше за все йому покажуть на двері і скажуть проходити ВЛК. Заявляється, що при оновленні даних так робити не будуть. Заявляється, що проходити ВЛК будуть ті, хто зацікавить, наприклад, певною спеціальністю. Або людина буде підходити за віком і не матиме потенційних підстав для відстрочки і бронювання. Тільки тих людей будуть направляти на ВЛК. А не всіх підряд. Нині ніхто не може сказати, як в кожному ТЦК буде все відбуватися. Але офіційно заявляється, що всі проходити ВЛК не будуть. Ви надаєте свої дані в ТЦК, в ЦНАП або в електронному кабінеті.
Яка роль в цьому процесі ЦНАП? Йдеться про паралельні функції? Чи є у кожного вибір: ТЦК, ЦНАП, електронний кабінет? Чи у цих пунктів є свої нюанси? Адже психологічно зайти в ТЦК чи ЦНАП – це різні історії.
По наповненню, по діям мають бути однакові процеси. Тобто мають поставити певну кількість питань, зібрати певну кількість інформації: що в ТЦК, що в ЦНАП, що в електронному кабінеті. І ви абсолютно праві. Якщо перед тобою сидить людина у військові формі, або працівник ЦНАН, або з тобою спілкується штучний інтелект – це зовсім різні речі. Можливо, по-різному будуть ставитися запитання.
“Міноборони очікує, що 60-70 % оновлення даних відбуватиметься через електронний кабінет”
На скільки електронний кабінет може розвантажити черги і яку функцію виконуватиме?
Як заявляють в Міністерстві оборони, вони очікують, що 60-70 відсотків оновлення даних відбуватиметься саме через електронний кабінет. Пройшли масштабні вивчення, в тому числі, осіб, які виїхали за кордон. До речі, ті, хто виїхали за кордон, не звільнені від обов’язку оновити дані. Тобто якщо вони навіть фізично не прийдуть в ТЦК, вони все одно мають оновити дані. У держави дуже великі очікування на цей електронний кабінет. Як він буде працювати і чи витримає навантаження, будемо бачити лише в процесі його роботи.
Чи потрібно оновлювати дані військовослужбовцям, які вже призвані по мобілізації або військовослужбовцям за контрактом?
Дані тих, хто служить, має вносити командування. Тому, якщо ви не впевнені, що ці дані внесені, звертайтеся до командування.
Чи не може електронний кабінет стати стартом до електронних повісток?
Про електронні повістки у нас говорять чи не з початку повномасштабного вторгнення, від початку мобілізації. Дуже багато обіцянок державних органів, що через Дію повістки вручатися не будуть. Дуже багато лунає заяв про те, що це робити не планується. Як воно буде, це може знати тільки держава. Але в новому законі про мобілізацію йдеться про те, що повістка має містити підпис, а в дужках – електронний підпис посадової особи. Ми, як юристи, розуміємо, що будь-яке слово в законі прописується не просто так. І якщо туди дописали те, чого там ніколи не було, для чогось це треба. Це не просто передрукували на автоматі стару норму. Можливо, його ніколи не впровадять, а можливо – і запровадять.
Обов’язково чи не обов’язково користуватися електронним кабінетом?
Добровільно.
ВР розглядає штрафи від 17 до 25 тисяч гривень за неоновлення даних
Які наслідки для тих, хто не оновить свої дані, перебуваючи за кордоном?
Йдеться про адміністративну відповідальність і штрафи. Верховна Рада розглядає питання про підвищення штрафів від 17 до 25 тисяч гривень за неоновлення даних.
Скільки часу відведено на оновлення даних?
Два місяці.
Що означає, коли повістки регулярно приходять людині, яка вже давно служить?
Це означає, що ТЦК не знає, де перебуває людина. Можливо, людина прийшла до лав ЗСУ в іншому регіоні і не повідомила свій ТЦК. Або втратилися документи через, приміром, приліт. Це не дуже етично. Я вже мовчу про ситуацію, коли повістки приходять загиблим.
А що, документи військових є тільки в паперовій формі? Вони ж мають бути оцифровані.
Це дуже дивно, але мобілізаційні документи існують тільки в паперовій формі. А щодо тих, хто вже служить, вони начебто не призовники, не резервісти, не військовозобов’язані, вони – вже військові. Я б радила, за можливості, перевірити, чи вважається вона особою, яка служить. В реєстрі мають бути дані, в тому числі, від командування щодо участі в бойових діях. У військових дуже багато запитань щодо того, чому часто документи не відповідають дійсності.
Тобто людина брала безпосередню участь в бойових діях і має право на певну винагороду, а за документами – не має. Тому, думаю, багатьом військовим буде дуже цікаво подивитися, яка інформація є щодо них. Електронний кабінет передбачає можливість отримання даних. Адже не можна зібрати дані про людину і сказати, що вона не має права доступу до них. А в реальності такі ситуації виникають, коли людина просить показати інформацію щодо себе, а їй відмовляють. В правовій державі людина має право знати все, що відносно неї відбувається. Не дай Боже, щось станеться – полон або загибель. Військкомат видає певні довідки родичам. А якщо місцевий ТЦК не знає, де людина, то коли прийде родич загиблого і попросить довідки для отримання виплат, то йому так і скажуть: за нашими даними його ніде немає.
Як оновити дані людям на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть щодо них застосовуватися штрафи?
Якщо людина живе на тимчасово окупованій території, і вона знає інформацію про оновлення даних з соціальних мереж, то чому вона тоді не може їх оновити? Через що? Через те, що не може завантажити електронний кабінет? Звідкись же вона взяла дані про те, що є оновлення. Але я думаю, що це буде окреме питання, оскільки на тимчасово окупованій території страшно казати, що ти служив тощо. Це дуже болюча тема. Ми вже два роки розбираємо ситуацію, а що робити з людьми, які працюють в державних установах на тимчасово окупованих територіях: чи є вони колаборантами? Тобто в кожному окремому випадку кожна ситуація буде розглядатися окремо. Якщо людина цілими днями сиділа і писала пости в соціальних мережах, а оновити дані не змогла, виникає запитання – чому? Штраф застосовується протягом 3 місяців відтоді, як вчинено правопорушення. Тобто умовно є ще 3 місяці після 60 днів, відведених на оновлення даних.
“Статус "обмежено придатного" скасований, але це не означає, що всі одразу стануть придатними і поїдуть на передову”
Був скасований статус "обмежено придатний". Роз’ясніть ще раз цю ситуацію.
Статус "обмежено придатного" скасований. Але це не означає, що всі одразу стануть придатними і поїдуть на передову. В кожному конкретному випадку дивляться на людину. Якщо це танкові війська, то зі зростом 1 м 90 см його туди не візьмуть. Якщо у людини освіта зв'язківця, навіщо відправляти її в піхоту. А щодо обмеженої придатності, є, приміром, робота в ТЦК, в підрозділах забезпечення. Тобто, не на передовій. Наприклад, людина може бути водієм, комірником тощо. Є хвороби, які дозволяють людині сидіти і виконувати певну роботу. Тобто будуть дивитися, чи може людина виконувати якусь роботу в армії. Армія – це не лише передова. Армія є і в Закарпатті, і на Волині, і там, де ми не звикли її уявляти. Тобто хтось з обмежено придатних за списком хвороб потрапить до непридатних. А хтось потрапить до переліку повністю придатних але, я думаю, що вони будуть працювати десь посередині: в забезпеченні тощо. Якщо справді у нього є фізичні вади.
“Пройти ВЛК дистанційно неможливо”
Якщо людина оновила свої дані через електронний кабінет, то це означає, що йти до ТЦК не потрібно, але на ВЛК треба з’явитися?
Пройти ВЛК дистанційно неможливо. На людину мають дивитися лікарі. Відправити документи можна, але якщо лікар на тебе не подивиться фізично і не направить, приміром, на МРТ чи рентген, ВЛК не вважається пройденим. Оновлення даних – це єдина гарантів, що ти виконав обов’язок за новим законом. Це не значить, що повістка 100 відсотків прийде чи не прийде. Це просто виконання додаткового обов’язку.
Чи збережене в новому законі бронювання для працівників поліції, СБУ, прокуратури, ПЕП?
Бронюванням поліції та правоохоронних органів – це останні пів року дуже велике питання. Місяць кажуть, що всіх заберуть, потім кажуть, що нікого чіпати не будуть. Щодо бронювання правоохоронних органів, я б не сподівалася, що те, що написано сьогодні, не зміниться завтра. Це болюче питання. Нібито поки бронювання зберігається, але постійно хитаючись.
Чи є перелік поважних причин, через які людина могла не оновити дані?
Уявімо, людина перебувала в комі. Або людина перебувала в полоні. Бувають дуже різні ситуації. У нас підставою для неявки в ТЦК є смерть близького родича або родича дружини. Або ж це може бути дуже серйозна хвороба.
Які ще покарання передбачені, окрім штрафу?
Також може бути подання ТЦК про позбавлення права керування транспортним засобом.
