Ілюстративне фото: uaea.com.ua
Влітку споживання електроенергії зростає на 30-40%
– Що відбуватиметься із нашою енергосистемою, коли встановиться спекотна погода? До яких викликів, передусім, слід готуватися із огляду на те, що обстріли російських агресорів по енергосистемі України тривають?
Треба враховувати, що у нас просто не вистачає генераційних потужностей. Не вистачає навіть зараз. Ми фактично щодня беремо аварійну допомогу в європейських країн, щоб покривати те споживання, яке є зараз. А воно мінімальне об'єктивно. Влітку, крім іншого, необхідно проводити планові ремонти атомних енергоблоків. А це означає, що у нас по черзі виходитимуть із системи дуже відчутні, як на зараз, гігаватні енергоблоки АЕС. А це поглиблення дефіциту. Ви абсолютно справедливо сказали про літній пік споживання. Влітку споживання зростає дуже відчутно. Десь на 30-40% відносно того, що є зараз. І це фактично означає, що або ми всі будемо вчитися економити електроенергію, або нас очікують планові обмеження за певними графіками.
Воду у бойлері краще нагрівати вдень і вночі
– Скільки можуть зекономити громадяни у разі свідомої поведінки? І чи можуть вони урівноважити потреби промисловості?
В Україні до війни було 14 мільйонів споживачів, а зараз приблизно 9-10. Що таке 10 мільйонів побутових споживачів? Це 10 мільйонів споживачів, які просто вимкнули бойлер для нагріву гарячої води і це 2 ГВт потужності, це 2 ядерних енергоблоки. Це просто, якщо всі вимкнули бойлери і не нагрівають воду у певні пікові години.
– Але зараз хтось із любителів гігієни може сказати: "то що, не митися?"
Є ніч, коли у нас достатньо електроенергії й бойлер можна поставити по таймеру нагріватися вночі. Або вдень, коли світить сонечко і працюють сонячні електростанції. Вони доволі багато генерують, але вони можуть працювати тільки, коли є сонце. Відповідно, вдень і вночі спокійно можете собі воду нагрівати і використовувати зранку і ввечері. Пральні машини, праски, навіть звичайний чайник – це майже 2 кВт потужності. І якщо ви, щоб випити чашку чаю, замість повного чайника, закип'ятили саме чашку води, то ви вже зекономили 10 хвилин по 1,5 кВт. Це відчутно, тому що побутових споживачів дуже багато. Зараз побутове споживання в Україні вже наближається до всього іншого. Себто, більше 40% загального споживання – це саме побутове. Відповідно, це дійсно впливає. Тобто, коли у кожній квартирі зекономили 1-2 кВт, при загальному споживанні 10-12, то це відчутно у масштабі системи.
Самообмеження або ринкова ціна
– Чи достатньо буде лише закликів до побутових споживачів вимикати у пікові години певні прилади? Чи тут все-таки доведеться застосовувати більш радикальні методи і просто вимикати живлення?
Обмеження споживачів – це один із методів. Але є ще один радикальний метод, який називається "привести всіх до однакової ринкової ситуації". Коли у 2014-2015 роках всі споживачі були у ринковій ситуації по газу, то використання газу скоротилося майже утричі протягом півтора року. У нас споживання було близько 70 млрд кубометрів, а стало 25-26. Обсяг споживання скоротився, тому що для всіх запровадили ринкову ціну, субсидії для тих, хто потребував, і скорочення відбулося. Насправді, якщо запровадити ринкові ціни і адресні субсидії на ринку електроенергії, але зробити це як комплексну реформу, бо там багато проблем, і тарифи для населення не єдина і не найбільша проблема, то питання скорочення споживання українці вміють вирішувати. І ми це вже бачили на практиці.
Ми втратили приблизно 30% загальної генерації внаслідок російських атак
– Наші слухачі запитують: чому влітку мають бути проблеми, якщо зиму ми пройшли нормально?
Тому що після проходження зими ми втратили приблизно 30% загальної генерації під час російських атак, які різко інтенсифікувалися із 22-23 березня нинішнього року і до сьогодні. Коли готувалися до зими, що минула, я всім казав, що наступна зима не найстрашніша, через одну буде найгірша. І зараз це відбувається.
Високовольтні мережі значно краще себе почувають, ніж генерації
– Чи достатньо у нас розподільчого обладнання, щоб імпортувати енергію?
Високовольтні мережі зараз у значно кращому стані й значно краще себе почувають, ніж генерації. Вони були краще захищені від атак. Компанія "Укренерго", яка опікується високовольтними мережами, зробила дуже добре домашню роботу. Вони отримали великі кошти від донорів, вони налагодили закупку обладнання, воно їде. І навіть там, де відбуваються атаки і щось знищується, то є чим замінювати. І вони мають чітке розуміння, як відновлювати пошкодження. Із генерацією все набагато гірше і в багатьох моментах поки що немає навіть зрозумілих відповідей, а хто саме відповідатиме за відновлення і яким чином. Тому що у різних державних органів різне бачення, часом абсолютно абсурдне. І поки що якоїсь зрозумілої і чіткої позиції, як стимулювати відновлення генерації, побачити не вдається.
Олександр Харченко. Фото: Українське Радіо
Світ ставить на газоспалювальну генерацію
– А що у нас із відновлювальними джерелами енергії?
На жаль, ані вітрова, ані сонячна генерація нас зараз не рятує, тому що головні проблеми у пікових годинах споживання – це ранок і вечір. Сонячної генерації у цей час немає, вона не доступна. А вітер – це така штука, пощастить, не пощастить. Зараз це зрозумів уже практично увесь світ. І весь світ ставить засновану на використанні газу чи біогазу так звану газоспалювальну генерацію. Відповідно, нам зараз необхідно встановлювати саме такі потужності – газотурбінні, газопоршневі установки для того, щоб просто не чекати середину дня, коли засвітить сонце, якщо пощастить, і мати електрику.
Це підштовхує багато бізнесів розвивати власну генерацію
– Якщо дійде справа до обмеження, то кого в першу чергу воно торкнеться – побутових споживачі чи виробників? Хто тут має бути у пріоритеті?
Мені дуже складно це коментувати. Загальний підхід зараз виглядає так, що спочатку обмежують виробництво, а населення намагаються в останню чергу обмежувати. Це ситуація, яку ми маємо зараз. Але одночасно це підштовхує багато бізнесів розвивати власну генерацію. І зараз багато бізнесів замислилися над тим, що їм ефективніше, безпечніше і спокійніше встановити власні потужності генерації та забезпечувати себе електрикою безпосередньо, ніж ризикувати залишитися без електроенергії або бути обмеженими, і через це скорочувати виробництво.
– Серед експертів є такі міркування, що одна із цілий атак на енергетику – позбавити енергопостачання стратегічні підприємства, які працюють з оборонною продукцією. Відповідно там якраз передусім стоїть питання автономізації електропостачання. Чи можемо ми сьогодні цю проблему вирішити?
Я дуже відчутну вже кількість підприємств бачу, які цим просто займаються. Вони не думають, вони вирішують. Це можливо. І для цього не потрібні якісь захмарні зусилля. Технології зрозумілі, зрозуміло, яким чином закупити і встановити це обладнання. І зараз є велика кількість виробників такого обладнання в Європі і в інших регіонах. Тому всі ті, хто дійсно піклуються про стабільність свого виробництва, вже у стадії закупівлі й інсталяції цього обладнання.
Перші 4 газопоршневі установки у Харкові вже працюють
– Чи можуть вирішити проблему малі об'єкти генерації? І про які саме потужності має йтися?
У випадку із Харковом, наприклад, безпекова ситуація зараз просто не дозволяє встановлювати щось велике і потужне. Відповідно, там можна встановлювати винятково газопоршневі портативні установки, які мають потужність від 1,5 до 3-5 МВт. Вони, по суті, розміром із морський контейнер і їх можна ховати. Я знаю, що перші 4 такі установки у Харкові вже працюють. Але їх потрібні десятки, щоб забезпечити Харків. І там величезна робота ще попереду. Така ж практика може бути застосована в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Сумах... Треба робити цю мінігенерацію. Встановлювати її приховано, захищати від ударів. І це дійсно спосіб захистити міста від втрати електроенергії. Ці станції одночасно здатні генерувати тепло і взимку підтримувати теплозабезпечення теж.
– Чи можливо підземне встановлення таких об'єктів? Проблема вентиляції вирішується якось?
Є рішення практично для всіх випадків. Можна налагодити вентиляцію. Це ж газ, це не вугілля, не мазут. Там відносно просто впоратися із викидами, які відбуваються. Вони в рази менші, ніж від нафтопродуктів чи вугілля.