Багатоцільовий винищувач ВПС Ізраїлю F-15I Ra’am готується збивати іранські безпілотники під час ударів Ірану по Ізраїлю 14 квітня 2024 року. Фото оприлюднене прес-службою Армії оборони Ізраїлю
Ізраїль витримав
Очікувано, Ізраїль готувався. Говорили, що за 48 годин, за тиждень, за кілька днів, але відповідь Ірану буде (Тегеран пообіцяв помститися після того, як на початку квітня цього року звинуватив Ізраїль в авіаударі нібито по іранському консульству в Дамаску, під час якого загинули 11 людей, у тому числі старший командир сил Аль-Кудс Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Реза Захеді та його заступник. Про це повідомляло видання The Guardian — ред.) Які саме цілі були уражені, ми достеменно не знаємо. Дві сторони озвучили свої офіційні позиції. Звісно, іранський режим сказав, що були знищені всі намічені Тегераном цілі, а Ізраїль говорить про 99% знищених фактично іранських ракет. До речі, часто плутають, що мала місце атака на консульство, але то не була дипломатична установа, а будівля поруч, де збиралися найближчі учні генерала Сулеймані, якого вбили ракетою за президентства у США Дональда Трампа. За інформацією спецслужб, у цій будівлі планувалися певні спецоперації проти Ізраїлю, то ж ізраїльтяни зіграли на випередження, знищивши весь цей офіс із генералом.
На здивування багатьох, ми бачимо, що Ізраїль витримав. Але не це головне. Сформувалось так зване "близькосхідне НАТО", тобто є країни, які підтримали Ізраїль, надавали йому геодані із супутників. Наприклад, Бахрейн та інші арабські країни, сусіди, які не мали б підтримувати Ізраїль, але підтримали. Тут велику роль відіграли США, коли було закладено фундамент підтримки Ізраїлю. Іран відповів, і постає питання ― що далі? Думаю, Ізраїль без відповіді не залишиться, і тут є два варіанти. Або Ізраїль обере стратегію знищення проксі-груп ХАМАС і "Хезболла". І звісно, єменських хуситів, з території яких також запускалися безпілотники та ракети. Це один шлях. І другий ― бити напряму по іранських інфраструктурних об’єктах, які виробляють зброю та ракети.
.jpg)
Тарас Семенюк. Фото: ФБ-сторінка Taras Semenyuk
Можуть жити роками в ненависті, але воєнні ескалації не тривають довго
― Чи можна спрогнозувати поведінку Сполучених Штатів? Адже, з одного боку, вони допомогли збити цілі, які летіли на Ізраїль, а з іншого ― заявили, що не допомагатимуть Ізраїлю у наступі на Іран.
Позиція США вже озвучена. Вони не заохочують. Ізраїль перебуває у союзницькій угоді зі Сполученими Штатами, яка передбачає допомогу не живою силою, а військово-технічною та фінансовою. Це для нас певний орієнтир, як ми мали б будувати союзницьку підтримку. Перші кроки ми вже зробили, підписуючи двосторонні безпекові угоди з країнами Євросоюзу. Отже, поведінка США базується на тому, що їм не потрібна додаткова ескалація, адже попереду президентські вибори і Байдену це не вигідно. Все розглядається крізь фокус президентських виборів та рейтингів. Трамп сьогодні вчергове сказав, мовляв, був би я президентом, нічого б цього не сталося. До речі, те ж саме він говорив про Крим. Тому США не будуть напряму публічно заохочувати конфлікт і робитимуть все для того, щоб це не переросло в якесь масове протистояння. З історії ми знаємо, що на Близькому Сході ескалації відбуваються кілька днів, не довгий період. Вони можуть жити роками в ненависті, сваритися між собою, але воєнні ескалації не тривають довго. Пригадаймо 6-денну війну Єгипту та Ізраїлю, інші війни, які починалися і швидко завершувалися. Пояснити це можна тим, що немає ресурсів для довготривалої війни, адже будь-яка війна ― це завжди боротьба ресурсів. Приміром, Росія накопичувала ресурси роками, Україна свої ресурси втрачала, але нам на допомогу прийшов Захід. На Близькому Сході немає таких протяжних ресурсів, щоб можна було повноцінно виготовляти зброю. Відповідно, вони за короткий період досягають якихось локальних цілей або заявляють про себе як про регіонального гравця. Іран не може претендувати на лідерство у світі, навіть на те, щоб бути у десятці, його економіка цьому не відповідає. Тому Іран заявляє про себе радикальною політикою, політикою частково терору, але не напряму, а через згадані вище проксі-групи. Легше і дешевше найняти когось, ніж витрачати свій власний ресурс для досягнення певних цілей. Подібну тактику ми бачили у 2014 році на Донбасі.
― А якою буде якість цього ресурсу? Це ж не регулярна армія.
Їхнє завдання ― тримати в напруженні державу, інформаційне поле, час від часу "поколювати" рану. Вони завжди б’ють у відкриту рану. В Україні такою раною був Донбас, який завжди кровоточив і давав спазми на все тіло. Такою є роль проксі-груп, щоб спазми поширювались на всю країну. Це непотрібні суспільні дискусії, хвилювання, чергові залякування через терор, щоб добиватися певних локальних цілей, політичних та інформаційних.
Війна буде в повітрі ― ракетами, безпілотниками, літаками
― Атаку анонсували майже тиждень, всі розуміли, що вона буде. Чи не краще було б із точки зору Ірану все зробити тихо, через певний час?
До речі, це вперше Іран зі своєї території атакував саме Ізраїль. Відповідь назрівала, її начебто всі очікували. І коли ввечері 13 квітня почали з’являтися новини, що відбувається обстріл, це нікого не здивувало. Ізраїль має свій "Залізний купол", який все практично збив. Можливо, буде друга хвиля, тим більше, що Іран тестував свої безпілотники, на жаль, на нас із вами. Вони вдосконалили їх. Масоване застосування безпілотників і ракет ― це те, чого добивається Іран. Наземної операції із заходом на територію Ірану не буде, навіть США це одразу відкинули, сказавши, що не відправлятимуть свої війська. Географія цих країн не дозволяє проводити успішні наземні операції, відповідно, війна буде в повітрі ― ракетами, безпілотниками, літаками. Ізраїль намагатиметься знищувати певні логістичні вузли та підприємства, що виготовляють зброю. В Ірані вони розташовані в горах, під землею, це буде надзвичайно складно. Є відповідне виробництво і в Сирії.
Змістилися акценти — палестинцям вдалося зробити із себе жертву
― Чого очікувати від угруповання "Хезболла"? Чи будуть вони й надалі відкрито співпрацювати з Іраном?
Ізраїль може зіграти на випередження, тобто вдарити по "Хезболлі" на півночі, щоб знищити джерела нестабільності. Й ізраїльтяни не б’ють по Лівану як по країні, а б’ють по терористичних організаціях. Звісно, Ізраїль ухвалюватиме рішення самостійно. США намагаються відмовити від таких дій, бо це тільки розпалює ситуацію. Але Нетаньягу має таку позицію, що коли він не відповість, то його будуть вважати слабким. Тим більше, що в країні часто відбуваються протести проти Нетаньягу, його хочуть скинути, вважаючи, що війна з палестинцями відбувається заради якоїсь політичної його вигоди, дозволяє прем’єр-міністру триматися на плаву. Інакше на нього чекає просто відставка. Війна ХАМАСУ та Ізраїлю ― приклад цікавого кейсу, коли країна, яка начебто має право на захист і знищення ворогів, що напали першими, перетворюється на країну, яку дуже часто критикують. Тобто змістилися акценти ― палестинцям вдалося зробити із себе жертву. А демократичні держави дуже чутливі до мирного населення (якщо воно гине внаслідок воєнних дій — ред.), ми це побачили на власному прикладі.
