БПЛА. Ілюстративне фото: Михайло Федоров/Telegram
Не просто працевлаштувати ветерана, а внаслідок його досвіду — створити підрозділ, який буде якісно охороняти інфраструктуру "Укрзалізниці"
На початку року Укрзалізниця створила підрозділ, який за допомогою дронів моніторить та охороняє залізничну інфраструктуру. У його складі працюють ветерани-залізничники, які отримали поранення та повернулися з фронту. Першим кроком стало створення тестового підрозділу. На його основі планується створити мережу, яка допоможе забезпечити ефективність роботи залізниці в майбутньому. Як з'явилася ідея створення такого формату? Чим послуговувалися, хто став ідейним натхненником і чому саме такий формат?
Ольга Безпалько: Такого проєкту не було в планах "Укрзалізниці" до того моменту, поки ми не побачили і не оцінили ситуацію, яка відбувається з нашими ветеранами. В "Укрзалізниці" служить понад 10 тисяч осіб. Цифра динамічна, вона час від часу змінюється, але це велика частка наших працівників — понад 5%. І ще більша частка з них отримує серйозні поранення під час служби, які призводять до того, що вони в результаті отримують інвалідність. Коли ми поставили собі питання, як будемо повертати цих працівників на попереднє робоче місце, якщо є інвалідність, яка буде заважати працювати на цій посаді, яка зберігалася для них, ми почали шукати вихід із ситуації. Не тільки для того, щоб ветерану допомогти, а щоб це було на користь самій "Укрзалізниці". Тобто тут відбувся ідеальний "win-win", де виграє дві сторони. Коли ми зрозуміли, що ми можемо досвід ветерана застосувати в залізниці й дати йому можливість працювати з набутою інвалідністю, ми зрозуміли, що це саме та сфера, в яку потрібно йти та рухатися.
Ми тільки стартонули з нашим пілотним підрозділом і зараз проводимо навчання 15 осіб. Це маленькі бригади, які працюють разом: і диспетчери, і оператори БПЛА. Багато хто думає, що ключова задача — це працевлаштувати ветерана. Це так, але не зовсім. Ключова задача за рахунок досвіду ветерана — створити такий підрозділ, який буде якісно охороняти інфраструктуру "Укрзалізниці", знизить рівень крадіжок на залізниці, зробить більш ефективною нашу компанію. І кому, як не ветеранам, знати, як це робити найкраще. Це дуже ідейні люди. У нас, наприклад, була ситуація, коли ми спілкувалися з одним із наших ветеранів, і він сказав: "Залізничника зрозуміє тільки залізничник. Ветерана зрозуміє тільки ветеран. А ветерана-залізничника зрозуміє тільки ветеран-залізничник". І тому ми вирішили, що таким чином ми зможемо допомогти нашим ветеранам в кого серйозна інвалідність. Це дуже важливо бути зайнятим після служби. І це буде дуже корисно для самої компанії. Я маю надію, що вже на майбутні роки ми будемо розширювати такі підрозділи, тому що зараз пілот, ми будемо рахувати ефективність, нам потрібно буде додатково отримувати дозволи від Міністерства оборони. Це все не так просто, як здається на словах. Не кожен другий бізнес собі це може дозволити зараз, в період війни.
Цей підрозділ створюється на базі воєнізованої охорони? Це буде відгалуження чи просто доповнення? Яка участь тих людей, які в воєнізованій охороні?
Ольга Безпалько: Так, цей підрозділ створюється у складі воєнізованої охорони. Тому що це все відповідає за безпеку залізниці. По суті, тут буде взаємодія диспетчерського пункту, самих операторів БПЛА і мобільної бригади, яка зможе на це реагувати. Воно не може бути в іншому підрозділі, як не в безпековій частині. І я сподіваюсь, що далі по всій залізниці ми зможемо розгорнути такі центри.
Як відбуватиметься навчання?
Залізничники вже підписали меморандум про співпрацю з Центром підготовки операторів БПЛА "КРУК". Його інструктори займатимуться перекваліфікацією ветеранів-залізничників. Як відбуватиметься навчання?
Микита Гавриленко: Ми як кваліфікований центр за цим напрямом можемо готувати не тільки операторів для фронту, а також і перекваліфіковувати для більш звичайних цивільних задач. Звісно, це все одно воєнізована охорона, але задачі не настільки складні, як для хлопців, які стоять на лінії зіткнення. Перша група починає навчання 25 березня. Перший тест у нас 25 березня. Ми будемо навчати ветеранів-залізничників за тією програмою, за якою проходять і всі. Тобто вони йдуть в загальному потоці. Але їм буде просто потім пояснено, що наразі це більше, ніж вам потрібно. Але по суті, вони будуть використовувати всі ті знання, які вони отримують на курсі підготовки військового оператора БПЛА.
Навчання триває два тижні. Перший тиждень вони проходять теорію і займаються на льотних тренажерах, тобто симуляторах. Це комп'ютери, на яких встановлені симулятори дронового польоту. Теорія — це аеродинаміка, навігація, картографія, виконання бойових завдань, чек-листи на вихід, на роботу самого оператора. В кінці першого тижня вони здають теоретичний залік. Той, хто здав теоретичний залік, підтвердив, що засвоїв ці знання, і він допускається до другого тижня, який проходить весь день на полігоні й де виконуються безпосередньо польоти.
Які дрони використовуються?
Микита Гавриленко: Цей курс, по якому будуть проходити залізничники, буде на дронах Mavic, Autel та такого типу дрони, які, в принципі, є доступними, і їх можна купити. І це дрони загального мультироторного типу, квадрокоптери.
Моніторинг крадіжок вантажів та запобігання диверсіям
Чим займатиметься підрозділ, до чого зараз готуються?
Ольга Безпалько: Наша ключова задача — це моніторити крадіжки вантажних перевезень. Тому що це питання економіки, забезпечення якісних перевезень. Це те, за рахунок чого залізниця заробляє — це вантажні перевезення. Ми маємо забезпечити збереження цих вантажів. Друге — обов'язково збереження і запобігання будь-яким диверсійним ситуаціям, які можуть статися на об'єктах критичної інфраструктури. Тобто це також одна із задач, яку ми будемо розвивати.
Зараз ми не можемо чітко проаналізувати в період війни й зробити якісний моніторинг. Але в довоєнний період для залізниці, в рік збитки сягали до 30-37 мільйонів. Я розумію, якщо говорити в масштабах країни, це ніби не суперзначна сума, але вона не маленька. В період війни навіть цього не можемо собі дозволити. Ми маємо робити все, щоб цього не відбувалось. Крім того, було зафіксовано більше тисячі таких крадіжок, які дуже серйозно впливають на саму роботу інфраструктури. Тобто крадуть чорні або кольорові метали, які потім здають як металобрухт. А для нас це ключові елементи можуть бути. І це є великою проблемою, бо залізниця не просто має їхати і підтримувати економіку. Зараз, окрім цього, залізниця є одним із найважливіших транспортних партнерів.
Підрозділ запрацює за місяць-півтора
Зрозуміло, що у будь-якій новосформованій структурі люди мають спрацюватися. Але чим вони зараз безпосередньо займаються?
Ольга Безпалько: Зараз навчаються. Почнуть роботу через місяць, можливо півтора. Ми організували офіс, робоче місце. Там є ще нюанси, я буду максимально відверта. Я не можу сказати, що в нас все ідеально. Тому що облаштувати робоче місце для людей з інвалідністю не так просто. І це не відбувається за один день.
Ми не можемо перебудувати всі наші простори в один момент й сказати, що ми повністю архітектурно, інформаційно доступні. Тому паралельно ведеться ще робота з підготовки робочих місць. У нас є декілька працівників, які готові пройти навчання. У них подвійні ампутації. І буде дуже непросто добиратись. Ми зараз пропрацьовуємо маршрут добирання до офісу, можливість якісного функціонування і роботі в офісі. І вже безпосередньо задачі, які стоять. Зараз вони проходять дистанційне навчання, потім і на полігоні буде. І після того починає працювати підрозділ. Він складається з 15 осіб. Втім навчання проходить трохи більше людей. Чому ми це робимо? Це не питання про конкуренцію. Ми дуже лояльні до ветеранів. Ми дуже цінуємо наших працівників. І не тільки наших. Для нас це важливо. Але для нас і важлива економіка, безпосередня робота. Тобто не достатньо буде тільки самого бажання навчитися. Важливо буде ще справлятися з цією роботою. Тому буде невеликий відбір. І після того вже запрацює сам підрозділ.
Чи був попередній до цього відбір?
Ольга Безпалько: У мене в підрозділі є центр адвокації. Це кілька працівників, які постійно на зв'язку та взаємодіють з нашими ветеранами, які повертаються назад після служби, після демобілізації і які отримали серйозні поранення. Ми їх супроводжуємо на цьому етапі реабілітації, повернення. Мої працівники в цьому регіоні, де ми відкриваємо підрозділ, знають всіх поіменно. Ми обдзвонили, поспілкувалися, запропонували. Хто був зацікавлений, зреагував. Навіть після інформування нашими внутрішніми каналами ще з'явилось декілька людей, які сказали, що хочуть переїхати в цей регіон і що їх влаштує такий формат. Ми сказали, чудово, беремо вас також в групу, яка буде навчатися. І таким чином сформувалася безпосередньо група ветеранів. Я скажу, який був підхід. Це, можливо, неправильно ранжувати, але ранжування все-таки неофіційне було. Перше, в пріоритеті в нас ветеран з інвалідністю. Друге, в пріоритеті ветеран. Третє, це свій залізничник. І далі ми готові взяти ветерана зовні й працювати.
Поговоримо про географію цього проєкту, вона дещо обмежена?
Ольга Безпалько: Це Київська область. Потім мережа може бути розширена. Йдеться про великі міста, великі вузлові станції, принципово важливі стратегічні станції. Мені здається, що наступним буде Одеський регіон. Можливо, Львівський. Треба буде дивитися по нашому потоку вантажів і місць, де ми фіксували велику кількість крадіжок. Розумієте, тут же ж і превентивні дії зможуть працювати. Це ж також важливо. По-перше, можна запобігти. По-друге, знаючи, що працює такий підрозділ і те чи інше місце, та чи інша станція, постійно моніториться за допомогою БПЛА буде вже виникати питання, а чи варто це робити. Мені здається, оця частина спрацює найкраще — це на 20-30% буде запобігати крадіжками тільки за рахунок поінформованості, що вже працює такий підрозділ і конкретна частина охороняється.
На польоти дронів виділятимуть конкретний час
Як виглядатиме на практиці ця робота? Тому що я собі так уявляю, що є конкретне робоче місце, облаштоване згідно з усіма потребами людини, і вона фактично вже керує дроном, який десь перебуває.
Ольга Безпалько: Все буде залежати від задач і дронів. Є дрони, які мають заряд всього 40 хвилин, і вони можуть виконувати одну функцію. Є літальні апарати, схожі на маленькі літаки, які можуть собі дозволити досліджувати великі дистанції. Не повсюди це може бути повністю дистанційно. В якійсь частині потрібно буде виходити і перебувати в тій частині поля, де відбувається огляд. Крім того, це ще буде залежати від дозволів на польоти. Нам будуть давати n кількість часу, в яку ми можемо це здійснювати. Тут буде дуже важливо, щоб не було витоку інформації, в які дні, в які години в нас є дозволи.