Скриншот із відео
Процес заради справедливості
— Що відомо про крайні атаки на об'єкти нафтової промисловості РФ і наскільки це важливі об'єкти?
Тут нічого принципового я не скажу, тому що тут головний сам процес заради справедливості. Коли росіяни нам вибивали подібну інфраструктуру, то, судячи з усього, нам ніяку роботу це не зупинило. Відповідно, у випадку з росіянами не можна сказати, що влучання одного безпілотника по якомусь важливому НПЗ – це стратегічний результат, який обов'язково має залишити їх без пального. Але тут саме той момент, коли росіянам просто треба створювати хоч якісь проблеми, навіть якщо це не дає дуже швидких результатів. Тому що, судячи з того, як зараз російська економіка функціонує, їм простіше фермерів чи інші категорії населення залишити без пального, а російським окупантам на фронті це пальне привезти. І навіть якщо їм у принципі виб'ють усі можливості з виробництва пального, то їм можуть підставити плече іранські НПЗ. Вже був приклад, коли Венесуела "поклала на лопатки" всю свою нафтодобувну промисловість, тому що так догосподарювалася, і нічого. Іран, як одна нафтодобувна держава, возив нафту і бензин в іншу нафтодобувну державу, Венесуелу. Тобто з росіянами може бути теж саме. Але. Все це не означає, що російську територію не треба атакувати. Якраз треба. Тому що чим більше росіянам доведеться витягувати засоби протиповітряної оборони на свою територію, тим чистішим ставатиме небо поблизу лінії фронту для наших літаків, в тому числі F-16, які мають прийти. Тут ось в чому логіка. Тобто не треба сподіватися, що в них тепер все, нафтопереробка ляже і грошей на війну не буде. Тут просто треба очікувати, як росіяни будуть відтягувати засоби ППО вглиб своєї території, щоб нам розчистити небо.
Російським ідеологам тепер складніше займатися мобілізаційними проєктами
— Чи впливають такі атаки на російське суспільство? Зрозуміло, що пропаганда там працює, але куди схиляються шальки терезів у людей щодо цього?
Ми чомусь думаємо, що, мовляв, на Росії люди мають одуматись і ухвалити якесь рішення. А яке рішення альтернативне є? Тут питання відкрите. Нюанс виникає якраз щодо ідеологів, російських політтехнологів, грубо кажучи, щодо істеблішменту. І ця вся історія із заходом російської збройної опозиції (12 березня легіон "Свобода Росії", РДК та "Сибірський батальйон" зайшли на територію РФ – ред.) має вектор впливу на два елементи. Перший, найбільш потужний, який прочитується – це вплив на умовних "хороших росіян", які наче і опозиція, але не виступають проти агресії РФ. А другий – це те, що там якраз починаються моменти щодо самого російського істеблішменту. І цей момент виражається в тому, що для них безпроблемне проведення виборів Путіна, без всіх цих ексцесів, було б важливим. Тобто, щоб і підтримка на всі 146%, і все пройшло безпечно на всі 146%, і тоді можна гратися в ідеологічну мобілізацію після виборів. Але ця вся публіка, хоч і називає себе росіянами, походить з німецької філософії. В неї є один специфічний політичний мислитель Карл Шмідт. І коли вони вибудовують Путіну всьому цю міфологію, вони виходять з концептуальної рамки Карла Шмідта про те, що "лише суверенний правитель може проголосити надзвичайний стан". Але їм Карл Шмідт нічого не написав, що робити, якщо правитель не зміг забезпечити виконання надзвичайного стану? А в росіян надзвичайний або навіть військовий стан на окупованих і на прикордонних територіях діє. І тут виникає історія не про те, що прості росіяни задумаються, ні. Тут скоріше йдеться про те, що російським ідеологам тепер буде складніше займатися мобілізаційними проєктами після того, як ці вибори будуть завершені. Ось у чому насправді справа. А щодо звичайних росіян, то там порятунок кожного – це справа індивідуальна. На них ми не попливаємо.
.jpg)
Іван Киричевський. Фото: ФБ-сторінка Івана Киричевського
Треба зосереджуватись на своїх питаннях, наприклад, укріпленнях
— Наскільки дійсно росіяни змирилися з тим, що в них відбувається? На дільниці вони ще прийдуть чи вже навіть приходити не будуть, бо все і так вирішено?
Я не соціолог, щоб спеціалізуватися на Росії. Але фактична явка росіян на виборчі дільниці на перебіг бойових дій на фронті ніяк не впливатиме. Нам у даному випадку треба займатися своїми внутрішніми проблемами. Наприклад, укріпленнями. Я на одному з діалогів поставив питання, що всі ми відповідальні за цю проблему, в тому числі я. Якщо згадати початок 2023 року, то ми всі ставили питання, що ми з росіянами ніколи не примиримося, навіть якщо їх розгромимо. Все – це буде "холодна війна". Але ж нам навіть тоді не вистачило розуму поставити питання – якщо ми від них відгороджуємося умовною стіною, то треба будувати капітальну стіну на кордонах із ними. Щоб були такі укріплення, щоб росіяни їх ніколи не змогли прорвати навіть тактичною ядерною зброєю. Ми це питання не поставили. Тепер мусимо наздоганяти. Відповідно, в даному випадку нам треба зосереджуватись на своїх питаннях.
КОНТЕКСТ
Служба безпеки України в ніч на 13 березня 2024 року атакувала безпілотниками нафтопереробні заводи у Рязанській, Нижньогородській та Ленінградській області РФ.
Про це Суспільному повідомили власні джерела. За словами співрозмовників, відповідні удари є продовженням низки спецоперацій по російських НПЗ, які раніше розпочала СБУ.
"Ми системно реалізуємо детально прораховану стратегію зі зменшення економічного потенціалу Росії. Наше завдання — позбавити ворога ресурсів і зменшити потік нафтових грошей та палива, які РФ направляє безпосередньо на війну, на вбивства наших громадян", — вказали джерела.
Водночас зазначили, що судячи з відео, поширених у мережі, наслідки атаки були доволі суттєвими. Атаковані вночі 13 березня НПЗ входять у п'ятірку найбільших російських заводів. Окрім цього, розповіли співрозмовники, Служба безпеки України разом з іншими представниками Сил оборони атакувала дронами авіабазу ВПС РФ у Бутурлінівці та військовий аеродром у Воронежі.
