Ілюстративне фото: armyinform.com.ua
Ми можемо повторити тактику росіян
На роботинському напрямку знову спостерігається активізація. Що там відбувається?
Там активізація існувала, там бої велися паралельно з ситуацією довкола Авдіївки. Просто допоки була Авдіївка, ми меншою мірою звертали увагу на Південь. Там ворог намагається зрізати виступ, який утворився внаслідок нашого літнього контрнаступу в минулому році. Роботинський плацдарм ми його називаємо. Атакували вони з півдня Роботиного. Була ситуація, коли вони заходили в село, їх відбивали, вони знову заходили і їх знову відбивали. Такі гойдалки там були. Але на сьогодні великих успіхів росіяни там не досягли. Хоча, очевидно, що вони будуть намагатися і далі там просунутися, щоб вирівняти лінію фронту і принаймні повернути собі території, які ми звільнили під час нашого контрнаступу.
Чи фіксується перекидання якихось угруповань на роботинський напрямок?
Була інформація про певні перекидання через Маріуполь. Але сказати, що вони йдуть саме на роботинський плацдарм зараз складно.
Росіяни продовжують будувати лінії оборони, укріплення, фортифікаційні споруди. Наскільки це впливає на перебіг подій?
Щодо фортифікацій, які росіяни побудували на Півдні, відповідь дали події минулого року, коли ми не змогли просунутись достатньо і виконати ті цілі контрнаступу, які ставилися. Тому відповідь на це питання бачимо на практиці.
Але вони продовжують їх добудовувати, що значно ускладнює подальше просування наших військ.
Ми зараз не думаємо про просування наших військ на Півдні. Ми зараз в обороні, причому по всіх ділянках фронту – починаючи від Харківської області і закінчуючи Херсонщиною, де є наш плацдарм на лівому березі Дніпра. Тому зараз про наступальні дії можемо тільки помріяти. Є сподівання на те, що ми можемо перейти до контрнаступальних дій в цьому році. Але реальність така, що поки що ми в обороні.
Чи є можливість ці укріплення якимось чином знешкоджувати, ліквідовувати?
Все, що робиться людьми, все можна людськими руками і зруйнувати. Якщо наші партнери будуть давати нам керовані авіабомби (КАБи), а вже була інформація, що наші французькі друзі почали їх надавати, і якщо ми накопичимо їх велику кількість, то ми можемо повторити тактику росіян, які цими КАБами рівняють з землею наші укріплення. Тобто застосувати КАБи з нашого боку і знищити їхнє укріплення, зокрема на Півдні.
Чеська ініціатива дуже своєчасна
Яка ситуація у нас з боєприпасами, зокрема для артилерії?
Ситуація з боєприпасами трошки покращилася. Така інформація надходить з різних ділянок фронту, і це дуже позитивний сигнал. Чеська ініціатива дуже своєчасна і корисна. Плюс допомога з країн Балтії та інших країн щодо передачі боєприпасів. І навіть якби не чеська ініціатива, то ми б не сиділи без снарядів, насправді. Боєприпаси у нас все одно були б, але в обмеженій кількості, порівняно з тим, що має РФ. Але, на щастя, нам допомагають. У нас був період, коли ми могли перестрілювати росіян. Це якраз були наслідки підготовки до контрнаступу. Тобто, ми накопичили боєприпаси, тоді активно працювала американська допомога, і це вдалося зробити. Зараз американська допомога стоїть на паузі і невідомо, коли вона "розчохлиться". Тому зараз ми розраховуємо на європейських партнерів. І поки що вони нас не підводять. Очікуємо на чеські партії, які були зібрані за ініціативи президента Чехії.
А яка ситуація з артснарядами у росіян зараз і якої вони якості?
За даними ГУР, 2,7 мільйона одиниць боєприпасів на рік РФ здатна виготовляти власними силами для своїх потреб. Плюс північнокорейські боєприпаси. Це загалом більш ніж 4 мільйони одиниць боєприпасів, які російська армія могла отримати з різних джерел. Щодо їх якості. Немає жодних підстав не довіряти даним ГУР про те, що ці боєприпаси старі, або вони неякісні. Тому що і раніше була інформація про те, що там різний склад порохів, неможливо розрахувати їхню точність. Були випадки, коли вони взагалі розривалися безпосередньо в стволах. А якщо неможливо розрахувати, куди полетить боєприпас, то треба відстрілювати більшу кількість боєприпасів, щоб добитися масовості. А в такому разі відбувається зношення стволів. Тобто це цілий комплекс проблем, які створюються тоді, коли боєприпаси не нормальні. Але для наших бійців це мало що дає, бо якісь боєприпаси влучають і розриваються.
Днями віце-президент Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що Україна сама закупила понад 350 тисяч артснарядів в оборонної промисловості Європи. І додав, що сьогодні Україна потребує 200 тисяч боєприпасів 155 калібру на місяць, а це 2,5 мільйони на рік. Скільки місяців нам допоможуть закрити оті 800 тисяч снарядів, які знайшла для нас Чехія, і чи відбуваються якісь процеси паралельно?
Паралельно процеси відбуваються. Ця кількість боєприпасів має закрити наші потреби тут і зараз. А далі поступово розкручується маховик оборонної промисловості передусім Євросоюзу. Відбудеться накопичення. І маємо сподівання на те, що США, принаймні, на цей рік все таки щось ухвалять для України. Та кількість боєприпасів, які збирають, зокрема за допомогою президента Чехії, здатна забезпечити нас на певний період часу. На три місяці, можливо, на півроку. Але це виграє час для того, щоб розкрутити і збільшити кількість виробництва боєприпасів, як ОПК України, так і ОПК країн, які нам допомагають. Плюс, якщо США вирішать питання стосовно допомоги нам, то це ще покращить ситуацію.
Денис Попович. Фото: znaj.ua
Війна потребує всього
Крім артснарядів і КАБів, які ми очікуємо, які ще потреби для нас найбільш нагальні?
Потрібно все. Тут навіть градацію якусь дуже важко створити. Потрібні стрілецькі боєприпаси, щоб озброювати піхоту. Їх теж потрібно постачати, бо вони використовуються активно. Потрібні міни. А міни в нас теж є натискового калібру і є радянського, зокрема 120 міліметрів. Потрібні гранати для підствольників, боєприпаси для зенітної артилерії, для танків. Все це необхідно. Війна потребує всього.
Наскільки вчасне і достатнє постачання названих боєприпасів може загальмувати ворога в умовах, коли Силам оборони бракує людей?
У нас завжди буде менше людей, ніж в РФ. В Росії – це головний ресурс. Вони їх використовують і поняття "м'ясні штурми" для них ніхто не скасовував. Ці снаряди і технологічні засоби, які ми хочемо отримати від наших партнерів, це те, що може знівелювати російську перевагу в людях. Тобто, якщо вони нас переважають кількісно, то ми повинні переважати якісно. І ці високоточні системи, боєприпаси, які нам може запропонувати Захід, це ті можливості, які нам можуть допомагати нівелювати перевагу РФ в людях.
Ми повинні спочатку знекровити нашого ворога
Видання Wall Street Journal пише, що землі західніше Авдіївки майорять екскаваторами і український фронт зараз більше схожий на будівельний майданчик, ніж на поле бою. Що це означає, ми переходимо до нової фази війни?
Ми зараз в обороні. Попри те, що в нас є сподівання, що колись почнуться контрнаступальні дії, ми повинні спочатку знекровити нашого ворога, позбавити його можливості наступати, вибити його резерви, накопичити наші ресурси, а після того вже думати про якісь контрнаступальні дії. Коли це станеться? Зараз дуже важко прогнозувати. Для того, щоб досягнути цієї цілі, стримати ворога, знекровити, потрібна обладнана лінія оборони. Власне, це зараз і відбувається на захід від Авдіївки. Тобто, поступово ця лінія оборони будується. Чому тільки зараз? В мене теж велике питання, бо цілком це можна було зробити і раніше. Але добре, що це відбувається. Тому давайте наберемося терпіння.
