Ілюстративне фото: АрміяInform
Росія не дотримується елементарних стандартів поводження з цивільним населенням на окупованих територіях
— Україна відкрила Міжнародну платформу для звільнення незаконно утримуваних РФ цивільних, у рамках реалізації четвертого пункту Формули миру президента України Володимира Зеленського. Які країни можуть приєднатися до такої ініціативи? Чия допомога може бути корисною насамперед?
Форум, присвячений відкриттю Міжнародної платформи для звільнення незаконно утримуваних РФ цивільних – це був, насамперед, заклик до міжнародної спільноти. Понад 50 держав мали представництва в цьому форумі, і вони розглядають можливість активного залучення до питання звільнення українських військовополонених. Пропонується це зробити подібно до тієї моделі, яка була випрацювана з механізмом повернення українських дітей, які були незаконно депортовані від початку повномасштабного вторгнення. До процесу повернення українських дітей долучені кілька міжнародних потужних гравців. Зокрема, дуже результативно відіграє свою роль Катар.
Ці всі процеси – на етапі виконання практичних завдань, вони потребують максимального нерозголошення. Без згоди РФ на участь в процесі ідентифікації осіб, встановлення точної інформації, персональних даних, місця перебування, статусу особи, умов перебування, контактів, можливості повернення – все це зробити буде практично нереально. Відповідно, робота має вестися на території РФ і на тимчасово окупованих територіях України. Держава-посередник має бути нейтральною відносно війни, яку веде РФ. Це міг би бути Китай з його гуманітарною місією, Казахстан, інші держави. Але про це ми зможемо дізнатися після того, як будуть реалізовані ці процеси. Ефективними вони будуть чи ні, залежатиме від того, наскільки успішним буде переговорний процес.
Україна готова брати участь, ініціювати всі можливі шляхи для звільнення українських цивільних, насамперед, повернення українських дітей. Це – пункт 4 Формули миру президента України Володимира Зеленського. Цивільні особи опинилися вразливою категорією населення в умовах війни, які потерпають від режиму окупації, репресій, у яких порушені права про свободу і особисту недоторканість, умови утримання яких відповідають катуванням. Росія не дотримується елементарних стандартів поводження з цивільним населенням на окупованих територіях. Ми можемо багато говорити про те, що це 4 Женевська конвенція, що це рівень воєнних злочинів, але доти, доки Росія не матиме ефективного механізму стримування і швидкого притягнення до відповідальності, яке буде болісним для Росії, це буде швидше риторичним питанням, аніж таким, яке буде переведено в площину юридичного переслідування за вчинення міжнародних злочинів, воєнних злочинів, конкретних порушень Римського статуту, над чим може працювати Міжнародний кримінальний суд.
Росія сьогодні перетворилася на абсолютний аналог Північної Кореї
— Про яку кількість затриманих цивільних осіб і зниклих безвісти взагалі відомо?
Відома офіційна статистика по кількості безвісти зниклих осіб. Але ця цифра абсолютно не вказує на те, скільки з категорії цивільних осіб може перебувати в місцях несвободи. Ця цифра – 28000. Але сюди відносяться ті ж військові, які або перебувають в полоні, або загинули. Нагадаю, що велика кількість тих, хто загинув, і чиї тіла не були повернуті в Україну, вважаються безвісти зниклими і перебувають саме в цій категорії. Тут є і кількість загиблих, які на сьогоднішній день можуть бути як комбатантами, так і цивільними особами.
.jpg)
Олександр Павліченко. Фото: helsinki.org.ua
На сьогодні достеменно невідома кількість цивільних осіб, які утримуються в місцях несвободи і в РФ, і на окупованих територіях України. Підтверджена кількість верифікованих осіб сьогодні сягає приблизно 1500. Тут є різний статус. Є особи, яких тримали декілька тижнів без жодного документального закріплення і оформлення. Це так званий фільтраційний період, коли особу тримали без жодних на те підстав, просто перевіряючи або вибиваючи покази. Таких випадків дуже багато. Це стосується початку окупації, коли окупанти заходили, або коли вони залишали території, вони так само забирали таких осіб і перевозили їх з собою. Є ті, кого піддають кримінальному переслідуванню, вони йдуть судовими процесами, проти них висуваються абсурдні за своєю логікою кримінальні обвинувачення. Таких осіб є десятки. І тут стоїть питання про те, щоб Україна максимально ставала на захист таких осіб, максимально забезпечуючи юридичну підтримку. Хоча в тих умовах вона практично не працює. Це все одно, що намагатися впливати на судовий процес в Північній Кореї: якщо він вже там почався, то зрозуміло, з яким результатом він закінчиться.
Росія сьогодні перетворилася на абсолютний аналог Північної Кореї з усіма відповідними наслідками і в роботі правової системи, і в роботі інших інститутів держави, які функціонують на сьогоднішній день в РФ. Тут ця аналогія мабуть найбільш точна. Але встановити абсолютно точну кількість цивільних осіб, які утримуються, неможливо. За різними даними, ця цифра сягає від 6-8 до 14-16 тисяч осіб. Є різні системи підрахунку. Є кількість осіб, які стали жертвами, і ця кількість є набагато більшою. І тут ми повинні формувати реєстр жертв цивільних осіб, які стали жертвами свавільного затримання і перебували в місцях несвободи. І до цієї категорії так само будуть відноситися ті, хто перебуває на окупованих територіях, в РФ і є суб’єктом цих, так званих, кримінальних процесів.
Насамперед у зоні ризику ті, хто належить до колишніх учасників бойових дій
— За що окупанти зазвичай затримують цивільних на тимчасово окупованих територіях? Що найчастіше їм інкримінують?
Причини затримання бувають різні. Як правило, це намагання подолати будь-який спротив або встановити якусь інформацію, яку потребують окупанти, в разі, якщо вони підозрюють, що особа володіє такою інформацією. І тут ми знову повертаємося до питання категорії і статусу осіб. Це те, що не є сьогодні юридично визначено і встановлено, в якому статусі можуть бути зазначені особи, якими категоріями вони розподіляються. Насамперед у зоні ризику ті, хто належить до колишніх учасників бойових дій: колишні учасники АТО, колишні учасники ЗСУ. Також серед них представники правоохоронних органів, СБУ, Національної поліції України, Територіальної оборони, ті, хто здатен чинити реальний опір.
Окрема категорія осіб – це представники місцевих адміністрацій, органів місцевого самоврядування, органів державної влади України, адміністратори, управлінці. Їх примушують до співпраці, так само піддають проходженню через місця несвободи, через тиск, терористичний шантаж для того, щоб вони погодилися на співпрацю з окупантами. Є також абсолютно рекетирський мотив, коли представників бізнес спільноти поміщають в місця несвободи з метою добитися викупу, для того, щоб вони переписали на когось з окупантів свій бізнес, ділові активи тощо.
Є ще одна окрема категорія осіб, які були засуджені судами України і мають вироки, пов’язані з позбавленням волі. Нагадаю, що після широкомасштабного вторгнення приблизно 3500 таких осіб були вивезені з пенітенціарних установ Херсонської області до Криму. І на сьогоднішній день повернулися, відбувши термін покарання, лише близько 500 осіб. Майже 3000 осіб перебувають на території РФ. Тут теж незрозуміла логіка. Чому особи, засуджені за злочини, скоєні відносно України, були викрадені, перевезені на територію РФ і відбувають покарання на території РФ?
— Чи будуть, на вашу думку, окупанти затримувати нелояльних до російської влади осіб під час псевдовиборів президента РФ і тих, хто буде уникати або чинити опір в цьому фейковому "волевиявленні"?
Звичайно. Це завжди проблема вибору, чи брати участь в цих "виборах" або інших акціях публічного волевиявлення по відношенню до окупаційної влади. На скільки це ризиковано. Те, що там відбувається, фактично не має якихось правових наслідків. Я маю на увазі участь в цих "виборах" або те, що особа проголосує за когось з зазначених кандидатів. За ці дії не настане відповідальність після звільнення цих територій. Тому утримуватися від участі в голосуванні, якщо це становить загрозу, не варто. Зважуйте на безпековий фактор. Під час цих "виборів" справді ідентифікують тих, хто є менш лояльним, або є в опозиції до окупаційної влади. Тому перше правило – не нашкодити собі і дочекатися звільнення цих територій. Друге правило – максимально не виявляти свої антиросійські позиції. Для того, щоб дожити безпечно до часу звільнення цих територій. Звичайна участь у "виборах" не розцінюється, як акт колаборації.
База даних "Трибунал для Путіна"
— Що таке база даних "Трибунал для Путіна"? Як вона працює і чи допомагає знаходити зниклих людей?
Ця база даних була створена в березні 2022 року. І вона постійно доповнюється, як з відкритих джерел, так і безпосередньо з інформації, яку надають жертви і потерпілі, яких опитують і надають юридичну допомогу. Особи, які потерпіли від російської агресії або стали жертвами воєнних злочинів, вносяться до цієї бази. На сьогоднішній день – це найбільша база даних, верифікована на рівні неурядових організації. До її створення долучилися понад 25 українських неурядових організацій: Центр громадянських свобод, Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини та низка інших. Так само до її створення долучилися і закордонні організації, які надають інформацію щодо фактів вчинення злочинів.
Тому, якщо є інформація, яка ще не міститься в базі, можна або звернутися до контактних осіб, або за номерами, зазначеними на сайті цієї бази. Там вже є понад 65000 задокументованих фактів воєнних злочинів. Фактично за всіма цими фактами відкриті кримінальні провадження, частину з них супроводжують юристи згаданих організацій. І це – допомога слідчим, прокурорам, які працюють з цими справами на місцях, зокрема, в Харківський, Київський, Донецький областях. Це важливо, як з точки зору створення незалежної верифікованої бази даних щодо вчинення воєнних злочинів, так і для визначення статусу тим особам, які намагаються отримати статус потерпілих або жертв в кримінальних провадженнях. З тим, щоб можна було розраховувати або на відшкодування, або на репарацію, або на інші позитивні дії з боку держави щодо постраждалих осіб. Ця база була відкрита офіцером Міжнародного кримінального суду. Представники прокурора МКС мають набагато більший доступ до матеріалів кримінальних проваджень, ніж ті, що містяться в цій базі. Це може слугувати певним доповненням щодо якихось конкретних кейсів, які будуть розглядатися в МКС.
