Російський літак Су-34. Фото: commons.wikimedia.org
ЗСУ перейшли на оборонні рубежі й не даватимуть ворогу просунутись
— Щодо Авдіївського напрямку, наші військові закріпилися на нових рубежах оборони і відбивають спроби росіян розвинути наступ. Після нашого відходу з цього міста росіяни одразу намагалися просунутися ще далі. Наскільки зараз вдалося стабілізувати фронт на цій ділянці, що там відбувається?
ЗСУ перейшли на оборонні рубежі. Ми намагаємося їх посилювати, удосконалювати й закріпитися на них для того, щоб не дати ворогу продовжувати наступальні дії. Але треба розуміти, що й така перспектива з воєнної точки зору є. Тобто на північ, в конгломерацію Слов’янська-Краматорська чи в бік Покровська у ворога такі наміри можуть бути. І після того, як зменшилася довжина фронту для ворога, в них більше сил і резервів, то вони після переформатування та перегрупування будуть шукати шляхи подальшого застосування свого угруповання. В цьому є небезпека, і наші оборонці зосереджуються на тому, щоб зміцнити свої оборонні рубежі й давати відповідну відсіч ворогу.
Росіяни зібрали резерви, є активізація боїв за багатьма напрямками
— Також багато експертів звертають увагу на те, що лінія фронту розпорошується, і це, можливо, нам буде у плюс. Наскільки тут можна зважати на те, куди і як матимуть доступ росіяни, зважаючи на те, що вони накопичують сили на різних напрямках?
Вони зібрали досить багато резервів, і тому підсилили свої угруповання на окремих ділянках та напрямках, і інтенсивні бойові дії зараз відбуваються на Куп’янсько-Лиманському напрямку, куди їздив президент Зеленський, аби на місці з'ясувати ситуацію і прийняти відповідні рішення з генералом Сирським. А крім того, це ситуація по Сватову, а також Авдіївки та Бахмута. В напрямку на Вугледар вони вже намагаються діяти з північно-східної частини, активізуються в Запоріжжі, де два напрямки — Бердянський і Мелітопольський, особливо вклинені наші в районі Оріхова, в бої навколо Роботиного і Вербового, а також відносно наших плацдармів на Херсонському напрямку. Тобто є активізація боїв за багатьма напрямками і резерви, які вони зібрали, дозволяють їм проводити такого роду дії, і тому треба зосереджуватися на відповідній допомозі нашим оборонцям фактично по всій лінії фронту, зокрема розшукувати можливості з постачання зброї, техніки, боєприпасів, а також живої сили для наших резервів.
.jpg)
Ігор Романенко. Фото: УНІАН
— Військовий аналітик Олексій Гетьман зауважив, що в Авдіївці, використовуючи фосфорні бомби та керовані авіаційні бомби великої потужності, росіяни спробували і успішно здійснили захоплення Авдіївки. В таких умовах тримати оборону справді було неможливо. Гетьман говорить, що росіяни можуть спробувати захопити ще одне-два невеликих міста, і більше у них не буде ресурсів. Чи варто сподіватися, що ресурси вичерпаються, чи тут є сумнів?
Питання не стільки орієнтуватись на їхні ресурси. А питання про те, наскільки ми спроможні, який ми організуємо потенціал для ведення оборонних дій. Російська Федерація –ресурсна держава, проводить приховану мобілізацію і виробляє багато різних типів техніки. Все це доставляється на фронт, тому поки ще, на жаль, є можливості для подальших бойових дій. І що стосується Авдіївки, у них велике угруповання, і оскільки протяжність фронту скоротилась, то після перегрупування вони будуть мати можливість намагатися продовжувати наступальні дії. І тут питання для нас у тому, щоб за цей час зміцнити наші оборонні рубежі, теж переформатуватися, і закріпитися на них. Тим паче, що західніше Авдіївки місцевість понижена географічно, і виконувати такого роду завдання буде непросто.
"Сушкопад"
— На Авдіївському напрямку, за останньою інформацією, наші захисники відбили 9 атак ворога біля Ласточкиного, Сєвєрного, Первомайського та Невельського Донецької області. Тобто основні дії зараз розгортатимуться біля цих населених пунктів?
Поки що так. Це точки нового оборонного для нас рубежу, і безумовно, ми будемо закріплюватися, зміцнюватися, і, на жаль, ворог, як застосовував раніше потужно свою артилерію, а також авіацію, керовані авіабомби, він має можливість завдавати ударів на ураження по цих наших оборонних позиціях. Але в запалі наступальних дій вони втратили контроль і це було використано командуванням Повітряних сил ЗСУ, які застосували відповідним чином зенітно-ракетний комплекс дальнього радіуса дії із засідки, і це, своєю чергою, дало можливість організувати "сушкопад", тобто за кілька діб було знищено кілька літальних апаратів — і Су-34, і Су-35. Це досить вагоме досягнення в боротьбі з повітряною компонентою ворога. Там, де саме ті літальні апарати, які інтенсивно застосовували керовані авіаційні бомби. Це така асиметрична відповідь з боку Сил оборони України.
— Третя десантно-штурмова бригада Збройних сил, яка була перекинута в Авдіївку, після відступу повідомила, що росіяни не знижують темпів наступу після захоплення міста. Чи варто зараз очікувати якоїсь оперативної паузи, чи все-таки тут росіяни дійсно розпочали наступ активний, і причому на всіх напрямках?
На жаль, можливості такого підходу у росіян є, і вони намагаються це робити на Авдіївському напрямку. Тому виникає питання, що терміново треба вирішувати низку питань щодо посилення в цілому, оскільки ми проаналізували, що наступ з боку ворога, тобто проведення ними стратегічної наступальної операції, йде протягом 1500 км фронту. Тож треба працювати з нашими союзниками відносно постачання озброєння, техніки, боєприпасів, треба проводити мобілізацію як мобілізацію, а не з кінця її розглядати відносно ротації, відносно економічного фактора. Мобілізація повинна рішуче відбуватися. І треба безпосередньо всіляко допомагати нашим військам щодо обладнання інженерних оборонних рубежів фактично по всій лінії фронту.
— Виходить, що в росіян спрацьовує тактика взяття окремих міст? Перед Авдіївкою були Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Бахмут. Чому так складається?
Росіяни мають переважний потенціал в ракетному, авіаційному, артилерійському озброєнні, боєприпасах, живій силі. Тому вони будуть досягати успіху та вирішення своїх завдань, просуватися. Тому щоб ефективно протистояти ворогу, треба мати відповідний потенціал. І це завдання держави його сформувати та надати силам оборони для того, щоб вони виконували свої завдання. З іншого боку, вони весь час удосконалюються, не треба робити з них дурнів. Чим далі, тим більше вони набувають досвід ведення війни, який і застосовують. Тому війна це в першу чергу війна розумів, війна потенціалів. І стосовно розуму треба бути високопрофесійними, щоб боротися з такого роду противником, а завдання держави щодо забезпечення має полягати в тому, що треба більш рішучо переводити економіку на воєнний лад, як це вже в них зробили, і постачати якомога більше в першу чергу самим, а не тільки розраховувати на наших союзників.
