В мене останнім часом йде еволюція власного "я", я зараз відчуваю себе набагато щирішим
Ми тут з колегами трохи посперечалися щодо твого нікнейму. Він пишеться латинськими літерами, але остання все ж читається як наше Х. Тебе не лякає, що люди будуть плутати з латинською Х і читати неправильно – буває таке?
Насправді, таке трапляється досить часто. Це з того штибу, що спочатку щось робиш, а потім шкодуєш (сміється). Але знаєте, щось в тому є. Бо в мене так поєдналися американська й українська історії в житті, що і в імені є дві частники.
А ти зараз відчуваєш себе більше як американець чи українець в тому, що стосується творчості? Бо ти вже ж давно мешкаєш за кордоном.
В музиці – скоріше як українець з впливом американської культури. Бо дійсно, культурне оточення не може не впливати, коли ти живеш так довго в іншій країні. Але все ж таки в мене найавтентичнішою виходить музика саме українською мовою.
Ти закінчив музичну школу за класом фортепіано, потім вчився грати на гітарі й на сопілці. Під впливом яких виконавців – світових та українських – ти сформувався як музикант?
Насправді, я дуже мало слухаю музики. Це може прозвучати дещо дивно, але напевно, найбільший вплив на мене мала українська виконавиця Марія Чайковська. Власне, через неї я почав писати музику. Бо так, як вона грала на фортепіано, з якою віддачею вона співала, так щиро й проникливо – для мене це було якесь відкриття. І саме вона надихнула мене писати музику, і з цього все почалося.
Тобто, ти не так давно музикант, якщо так можна висловитись?
Ну, власне, із 5 років (сміється). Коли я попросив маму віддати мене в музичну школу. Але ось писати музику я почав уже тут, в Штатах, коли переїхав і оця вся ностальгія пішла за Україною. Почав згадувати концерти Марії Чайковської і захотілось відтворити речі, які резонували в її творчості. Тому почав сам щось писати, а потім вже – розвиватись індивідуально як артист.
Наскільки ти розумієш себе зараз як артиста?
Дуже хороше питання! В мене останнім часом йде еволюція власного "я", я зараз відчуваю себе набагато щирішим. Якщо я раніше сидів і думав умовно: "тут треба якусь таку пафосну риму", то зараз хочеться навпаки – робити щось справжнє, автентичне, не пропущене через призму "а чи сподобається це людям?".
Тоді плавно переходимо до нової пісні "Залишився один" – ти в ній дійсно дуже відвертий…
Пісня написалася випадково. Я сидів з близькими друзями і на мене нахлинуло розуміння того, наскільки я щасливий мати таких чудових людей в своєму житті. І я з посмішкою зайшов вдома у кімнату – і був упевнений, що зараз напишеться якась драйвова пісня, щось про вдячність і дружбу. Сідаю – і на превеликий свій подив починаю грати якісь мінорні акорди!
А потім зрозумів, що для мене, мабуть, це був якісь незакритий гештальт, що я побачив свій колишній стан самотності, подивився йому в очі і зміг закувати в форму пісні.
Коли я закінчив писати пісню, то реально плакав. Але я закрив для себе цей гештальт. Так що це, можна сказати, ретроспективна пісня, написана про мій колишній стан самотності. Якого я уникав дуже довгий час, а тут нарешті висловив в акордах і словах. Наче відпустив старі й непотрібні для себе речі.
Наостанок – скажи кілька слів нашим слухачам про те, що в тебе зараз на душі.
Друзі, пісня "Залишився один" – про стан самотності, який обов’язково мине. За зимою прийде весна, за розбитим серцем – відновлення і нова любов. Всім бажаю тепла, любові і краси!
Слухати трек "Залишився один", як і багато інших прем’єр, можна в плей-листі "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.