Фото: фейсбук-сторінка Генштабу ЗСУ
Під час першої хвилі мобілізації в’язнів можна отримати 3 тисячі бійців
Як в громадській організації, яка захищає права ув'язнених, дивляться на перспективу всеохопної та обов'язкової мобілізації для в'язнів. Які особливості цієї категорії громадян слід врахувати? Наскільки взагалі це прийнятно мобілізовувати людей, які відбувають покарання за скоєні злочини до війська зараз у вирішальний момент нашої історії?
Олег Цвілий: Україна набагато менша, ніж Росія, і людським фактором також. І тому нам потрібно всілякими силами далі продовжувати боронити незалежність. І нам потрібно шукати ресурси, як це робити. Один з цих варіантів — це залучення засуджених та колишніх засуджених. Це гарна ідея, і це потрібно впроваджувати. Але порівняно з Росією, в нас кардинально інша ситуація. Ми захищаємось. В нас багато хто з засуджених втратив свої домівки, рідні по всьому світу пороз'їжджалися. Тобто, це трагедія, і взагалі війна змінила свідомість багатьох людей. А засуджені — це також звичайні люди, багато хто з них потрапив туди за різних обставин, і не можна ставити всіх під одну гребінку, що це все нелюди і вони не заслуговують на довіру.
Як це відбувається зараз? Тобто, зараз у тих, хто відбуває покарання або перебуває в СІЗО в очікуванні вироку, є можливість призватися, піти служити до Збройних сил України і зі зброєю в руках вже захищати суверенітет України?
Олег Цвілий: Зараз у нас практикуються лише дві можливості. Перша можливість — це помилування. Це коли вже у людини є вирок, вона засуджена. Право помилувати має лише президент. Але він, на жаль, не користується цим правом. Інша можливість — це коли людина ще не засуджена. Там за прокурорським поданням за статтею 616 прокурор сам клопоче перед судом і, не набувши вироку, надають можливість долучитися до Збройних сил.
Як можна зробити цей процес більш масштабним? Є опитування і приблизне розуміння, а скільки з тих людей, які зараз відбувають покарання в місцях позбавлення волі, готові піти служити зараз у Збройні сили України?
Олег Цвілий: У перші дні війни було масове бажання, але зараз цих охочих також дуже-дуже багато. Звісно, що знайдуться непорядні, які захочуть просто цим скористатися, щоб звільнитися, але переважна кількість людей — це, скажімо так, історії успіхів. І потрібно це все-таки використовувати.
А які історії успіхів? Можете одну нам історію розповісти?
Олег Цвілий: Історій успіхів багато. Розпочинаючи з того, що навіть кримінальні авторитети допомагали відстоювати Броварський та Харківський напрямки, у Сумському дуже сильна територіальна оборона допомагала, а у Херсоні колишні засуджені виходили на акції протесту. Засуджені вже скільки всього зробили для України, але це все невидимо. Потрібно, щоб громадськість зрозуміла, що нам варто в цей час скористатися допомогою цієї категорії людей.
А скільки громадян зараз відбувають покарання у місцях несвободи?
Олег Цвілий: На сьогодні ці реєстри позакривалися, але вони все одно приблизні. Це близько 50 тисяч людей, які перебувають у в'язницях. І ще велика кількість, які на обмеженнях волі.
"Оцінювати не категорію злочину, а людський фактор"
Скільки людей можна було б рекрутувати до війська?
Олег Цвілий: З першої хвилі ми наберемо десь три тисячі дуже якісних людей. У нас дуже багато людей, яких вже не потрібно навіть навчати, це люди з бойовим досвідом. Не потрібно робити відбір засуджених, міряючись категоріями — мовляв, вкрав консерву, то ми йому можемо довірити, а якщо він когось випадково вбив, то вже не можемо довірити. Нам потрібен не факт мобілізації, щоб потім спекулювали росіяни і всі інші викручували цю історію. Потрібно, щоб воно принесло користь. Тож необхідно підходити не по кваліфікаціях хто за що засуджений, а саме по людському фактору. Потрібна комісія, людину потрібно перевірити, а потім вже ухвалювати колегіальне рішення.
Спеціальна комісія для відбору в’язнів
Пане Миколо, що ви думаєте про ініціативу щодо залучення до війська в'язнів — і тих, хто вже відбуває покарання у в'язниці, і тих, хто перебуває в СІЗО в очікуванні свого вироку?
Микола Мельник: Якщо ми говоримо, що нам не вистачає людей в армії, то ці прогалини можна закрити й іншими громадянами України. Якщо ж ми говоримо про те, щоб надати можливість засудженим в той чи інший спосіб потрапити в армію з метою захисту батьківщини, то добре. Але, по-перше, треба визначити по яких категоріях злочинів ми можемо людей відсіювати, чи готові в армії елементарно бачити людей, які скоїли сексуальні злочини. Тобто спочатку треба визначити склади злочину. По-друге, потрібно створювати комісії, які будуть, включно з психологами, з наркологами та людьми, які пройшли фронт, які елементарно зможуть дати визначення, чи готова конкретно ця людина захищати Україну, чи є в неї така мотивація. Чи в неї із мотивації — лише добігти до фронту, скласти зброю, перейти лінію зіткнення і здатися противнику.
Наскільки в'язнична субкультура може бути ризиком для певного підрозділу, куди прийде колишній ув'язнений? От просто з в'язниці, без перехідного періоду, погашення судимості та досвіду вже звичайного життя після відбування терміну покарання.
Микола Мельник: Таке було в 2022 році, але не масово. І саме немасовість дала можливість не привнести практики із зони в армію. Там було близько 360 осіб. Ці люди мали бойовий досвід і вони жодним чином не збиралися жити за злодійським законом. Я жодним чином не сказав, що це буде просто протікати. Тож, по-перше, не має бути цих людей багато. По-друге, треба спитати спочатку командира підрозділу, зокрема ротного та взводного рівнів, чи хоче він таких бійців, чи зможе він з ними впоратися.
Зміни до законодавства
Як це можна зробити, якщо у в'язня є бажання йти служити? Хто має сформувати комісію і з кого, щоб дати це добро або не дати?
Олег Цвілий: Потрібно розділити: перше — в'язні, які зараз перебувають у в'язницях, друге — вже колишні в'язні. Насправді мені доводиться домовлятися, щоб колишні засуджені з непогашеними судимостями влаштовувалися в ЗСУ. Потрібно виправити норму в законодавстві. Виходить, що в нас ініціюється законодавство, або всіх поголовно призвати, або нікого. А потрібна золота середина. Це не має бути обов'язком, що кожен засуджений береться на облік, проходить ВЛК. У субкультурних поняттях це викличе протиріччя. Коли цей процес буде з-під палиці, то вся ця історія втратить чистоту ідеологію. Це повинно бути правом так, як і для людей з інвалідністю, які за своїм бажанням можуть йти і захищати країну. Тож потрібно надати таке право колишнім засудженим. А теперішнім також потрібно дати можливість скористатися цим правом, але ключове — не потрібно їх кваліфікувати їх по різних статтях, потрібно підходити до людини.
Хто має це рішення ухвалювати?
Олег Цвілий: Обов'язково повинні бути пенітенціарні співробітники, які дають характеристику, повинна бути громадськість, яка знає все зсередини, комунікує з іншими засудженими, з іншими в'язнями, може збирати інформацію. Звісно, потрібен поліграфолог, психолог та хтось зі збройних формувань. Тобто, перед тим, як звільнити людину потрібно, щоб за нього хтось перепоручився зі збройних формувань.
КОНТЕКСТ
У Верховній Раді запропонували мобілізовувати ув’язнених. Про це на своїй сторінці у фейсбук повідомила народна депутатка Мар’яна Безугла. "В законопроєкт додано можливість мобілізації увʼязнених і судимих. Розподіл до підрозділу — за згодою командира. Також розробляється варіант підрозділів із тих, хто відмовляється виконувати завдання у складі звичайного лінійного батальйону, наприклад. Ці підрозділи можуть виконувати особливі завдання від бойових до інженерних тощо. Пишіть пропозиції, ідеї в коментарях", — йдеться у повідомленні.
На період воєнного стану в Україні право на мобілізацію отримують особи, які утримуються в СІЗО або перебувають під слідством. Втім це право поширюється на осіб не причетних, до особливо тяжких злочинів, таких як — умисне вбивство, розбещення неповнолітніх, організовану злочинність, розбої, держзраду. Ув’язнена особа надсилає прокуророві прохання про зміну запобіжного заходу для проходження військової служби, а далі прокурор спрямовує його в суд. Якщо рішення на прохання є позитивним, то ув'язнений повинен з'явитися у ТЦК протягом доби після звільнення, при негативному — він знову заарештований.
Раніше Валерій Залужний виступив проти залучення до армії ув’язнених і судимих, однак час від часу у суспільстві виникає пропозиція вирішувати брак особового складу у силах оборони шляхом мобілізації засуджених. Дискусія триває і в рамках обговорення законопроєкту про мобілізацію.
