Аскад Ашурбеков. Фото: ФБ-сторінка Аскада Ашурбекова
"Ситуація складна і з кожним днем погіршується"
— Що говорять люди зараз про життя в окупації? Тобто, якщо ви маєте спілкування, з чого починається розмова?
— Звісно, що велика кількість комунікацій все ж таки залишається з людьми, які проживають на тимчасово окупованій території. Це важливо. В цілому люди, які на підконтрольній території, повинні завжди комунікувати з тими, хто залишився, аби ті не втрачали надію на звільнення, аби вони трималися. Щодо сьогоднішньої ситуації, з кожним днем вона стає все гірше. По-перше, посилюється тиск на місцеве населення, тому що після кожної вдалої дії з боку Збройних сил України, після кожної дії з боку сил спротиву або просто незгоди з діями окупаційного режиму це супроводжується тиском на місцеве населення. Це і обшуки, і фізичний та психологічний тиск. Другий фактор — це гуманітарна ситуація в громадах, які фактично перебувають в окупації і близькі до лінії зіткнення. Не йдеться про гуманітарні стандарти, все підпорядковується саме військовому порядку денному, який цікавить окупантів. Тобто, місцеве населення фактично є живим щитом, і ніхто навіть не думає про базові медичні послуги чи речі, які потрібні людям для виживання. Тому ситуація складна і з кожним днем погіршується.
"Не отримуючи російські соціальні виплати, люди фізично не можуть себе забезпечити"
— Яка ситуація з продовольством та іншими товарами?
— Там немає доступу до товарів українського та європейського виробництва. Тобто, фактично те, що є в Росії і в чому вони мають дефіцит, з цим так само стикаються жителі тимчасово окупованих територій, а можливо, навіть іще в гірших об'ємах. Тому що для росіян перший пріоритет — це свої території, а не ті території, які вони окупували. Для них окуповані мають зовсім інше значення. Якщо говорити про наявність чи відсутність речей базового вжитку, то сьогодні ключові проблеми — це проблеми з якісними медикаментами. Є великий дефіцит медикаментів, особливо це стосується сільської місцевості, невеличких містечок, де іноді люди навіть не можуть купити базові ліки й не можуть ніде їх отримати. Крім того, є питання, пов'язані з харчами та санітарно-гігієнічними речами. Вони є в умовному доступі, проте їх вартість зросла порівняно з довоєнним часом вдвічі, іноді втричі. Тобто фактично, якщо резюмувати ситуацію з продовольчими і непродовольчими товарами, вони в умовній доступності, проте купити їх достатньо важко. За рахунок цього росіяни зробили фактично більшість населення цих територій людьми соціально вразливих категорій. І вони їм зараз надають умовні соціальні пільги або російські пенсії. Внаслідок цього вони можуть придбати собі якусь їжу, яка там втричі стала дорожча. І тим самим росіяни фактично їх тримають на гачку. Тобто людина, не отримуючи російські соціальні виплати, просто фізично не може себе забезпечити базовими продуктами, які суттєво здорожчали після окупації.
"За попередніми підрахунками, на тимчасово окупованій частині Запорізької області ще залишається понад 300 тисяч людей"
— Чи багато людей залишається на окупованих територіях і чи є можливість хоча б приблизно підрахувати це?
— Достатньо важко підрахувати. Якщо в перші пів року війни велика кількість людей виїжджала на підконтрольну територію України через пункти пропуску в селі Кам'янське (Василівська громада у Запорізькій області — ред.), то можливо було підраховувати кількість цих людей. Але понад рік це дуже важко фіксувати, тому що велика кількість людей виїжджає через Росію у країни Європи. За попередніми підрахунками, на тимчасово окупованій території ще залишається проживати більше ніж 300 тисяч людей. Процес евакуації триває, але через те, що росіяни фактично заблокували можливість вільного виїзду з території, він там має характер тільки поодиноких виїздів.
"Щоденно окуповану територію залишають десятки людей, але не сотні чи тисячі, як у перші місяці війни"
— А чи можливо евакуювати людей?
— У перші пів року окупації території Запорізької області, поки працював умовний пункт пропуску через Кам'янське Василівської громади, щоденно з окупованої території Запорізької області виїжджали від 600 до 800 людей. Тобто був постійний потік машин, велика кількість людей виїжджали, попри загрози обстрілів. Це стало одним із факторів, чому росіяни в цілому закрили цей пункт. Тому що був великий відтік населення, і це ламало їх пропагандистську картинку, що начебто вони принесли краще життя на цю територію, люди залишаються. Але люди масово виїжджали, рятуючи своє життя та здоров'я. І умовною великою крапкою цього стало, коли окупанти обстріляли гуманітарну колону на в'їзді в місто Запоріжжя, коли загинуло понад 10 людей. Це був цілеспрямований удар в чергу машин, і після цього вже було 20-30 автомобілів в день. А в грудні цей пункт пропуску був перекритий. Сьогодні є дві можливості, як виїхати — повернутися на територію України через територію Росії та країн Європи, або через територію Росії, а потім пішим переходом через Сумську область. Він достатньо небезпечний, проте на українській сторони там працюють і міжнародні організації, які зустрічають людей, надають їм прихисток, рекомендації, допомагають з базовими першими кроками. Тобто процеси реальні та можливі, але вони вже не мають масовий характер. Тобто щоденно ці показники вимірюються десятками людей, а не сотнями й тисячами, як це було в перші місяці війни.
"Окупанти досі не розуміють, що більшість жителів залишається проукраїнською"
— Якщо росіяни раніше здійснювали так звану фільтрацію, і зараз, ймовірно, проводять, чи змінюються їх підходи? Тобто вони жорсткіше починають людей перевіряти, чи, можливо, зараз хвиля трохи спала?
— Звісно, що це все пов'язано з загостренням на лінії фронту й особливостями деяких міст. Наприклад, в'їзд чи виїзд з Енергодара, напевно, один з найскладніших взагалі на тимчасово окупованій території Запорізької області, тому що людям і заїхати важко, адже дуже великі й ретельні перевірки з обшуками, оглядом особистих речей та телефонів, з контролем всього. І така ж ситуація між містами, тобто фактично навколо кожного міста є велика кількість блокпостів, де людину перевіряють з ніг до голови. Щодо новацій, ці перевірки поглиблюються стосовно родичів, які є на підконтрольній території, зокрема, політичні погляди родичів, якась минула історія, ким людина була. Тобто, росіяни намагаються максимально створювати тотальний тиск на людей і переслідують їх за політичні та патріотичні орієнтири. Крім того, як тільки є дії з боку Збройних Сил України, фактично починаються тотальні перевірки людей, починають ходити по домівках, перевіряти особисту техніку, думаючи, що якісь люди співпрацюють із ЗСУ. Тобто, окупанти досі не розуміють, що попри два роки окупації, більшість людей все одно залишається проукраїнською, а тому росіяни продовжують акції тиску, які нічим не закінчуються. Тому що чи не щотижня ми бачимо і влучні удари по умовних тилових містах, зокрема це Мелітополь та Бердянськ, а також дії руху спротиву, які теж не зменшуються.
"Кожного дня від обстрілів руйнуються від 20 до 30 домогосподарств"
— Обстріли з боку російських окупантів проти мирного населення тривають і жителі неокупованої частини Запорізької області втрачають житло або воно у непридатному стані. Чи допомагають з ремонтом цього житла, чи обіцяють гроші?
— Звісно, йдуть процеси, все залежно від території. У Запоріжжі велика кількість руйнувань, зокрема багатоповерхових будинків. На сьогодні завершується реконструкція 6 будинків, а повинні реконструювати 11. Це фактично багатоповерхівки, які мали прямі влучання. Сьогодні з державного та місцевого бюджетів сумарно виділено близько одного мільярда гривень. Також працює комісія за програмою "єВідновлення", й десятки людей, у кого частково зруйноване часткове, отримують компенсації. Поки що цей процес вимірюється десятками компенсованих руйнувань, а насправді їх сотні. Але цей процес запущений, фактично держава не чекає перемоги в цій війні та репарацій, а фактично своїми силами починає ці процеси відновлювати. Якщо казати про громади, розташовані безпосередньо на лінії фронту або в радіусі 20 кілометрів від лінії фронту, то їх залучити неможливо, тому що кожного дня від обстрілів руйнуються від 20 до 30 домогосподарств. У тих домогосподарствах, де можна зробити аварійні ремонти, зокрема замінити вікна, це робиться фактично щоденно за рахунок місцевих бюджетів, обласного бюджету і міжнародних гуманітарних організацій. Але це речі, які не пов'язані з реконструкцією. Це для того, щоб підтримати будівлю в тому стані, щоб людина могла там залишатися, якщо вона цього бажає. Але рекомендація все ж таки з лінії фронту сьогодні евакуюватися, і для цього є безкоштовний транспорт, і є механізми, як людям отримати прихисток в місті Запоріжжя.
— Евакуація влаштована на окупованих територіях?
— Є декілька міжнародних організацій, які допомагають евакуюватися людям з тимчасово окупованих територій. Тобто вони допомагають рекомендаційно, і, наскільки нам відомо, також можна отримувати грошові компенсації за це. Тобто є процес, де фізично людині допомагають виїхати з цієї території. Але, знову ж таки, для того потрібно мати номери цих організацій, мати доступ до телефонів, не підпасти під тиск окупаційної адміністрації, тому що ми розуміємо, що діяльність будь-яких міжнародних організацій суворо присікається на окупованих територій. На тимчасово окупованій території Запорізької області навіть міжнародному Червоному Христу окупанти не дають змоги робити жодних дій.
