Міша Правильний. Фото з instagram.com/misha_pravilniy
Мішо, привіт! Хотілось розпочати з питання, що для тебе визнання?
Не знаю, це якась абстрактна категорія. Це про видатні постаті можна говорити, коли ти впливаєш на якісь речі, якщо ми кажемо про артиста. Якщо йдуть люди за тобою або якщо ти можеш надихати на щось. Більшість артистів, які думають, що вони суспільно визнані, — це ментальна помилка, на мою думку.
Старий, добрий, "душний" Міша! Все, як ми любимо!
Ви знали, кому телефонуєте.
Ні, знаєш, чому запитав про визнання? Тому що я нещодавно бачив сторіз у міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, який запостив і дав відгук про твій альбом. Ти це бачив?
Бачив і дуже здивувався. Я б інше слово хотів сказати, але воно не для ефіру. Але слухайте, це прецедент, те, що люди, які приймають якісь рішення в нашій країні, слухають не якусь "вс@ату" стару музику, а щось нове, — це ж класно.
А для тебе це не є визнанням?
Та ні, це визнання окремої людини. Мене більше радує в цій історії, що люди, які приймають рішення, цікавляться чимось. Я знаю, що багато репу періодично слухає Залужний, пан Буданов і т.д. Не конкретно мій, просто український реп або американський і це класно.
Цей рік у тебе достатньо продуктивний — три альбоми. Чи вистачає тобі часу ще на щось? І ці три альбоми, ти відслідковував тенденцію: стало більше прихильників чи було "просідання"?
Друзі, я працюю на трьох роботах: в IT-компанії, головредом на rap.ua і займаюсь волонтерською діяльністю. Реп — це не моя професія, на якій я будую кар’єру, і це не моє джерело заробітку. Я пишу, щоб відпочити. Я не дивлюсь, що "просіли" стріми й треба випустити якийсь альбом. Це, скоріше, сублімація, психотерапія. Якби я не писав, я б просто ментально трішечки "поїхав", мабуть, "кукухою". Це більше для себе робиться. А те, що це слухає хтось, — просто бонуси, це добре.
А ти розглядаєш для себе момент, коли зможеш відмовитись від усіх інших робіт і сказати собі: тепер лише реп?
Сподіваюсь, колись із Міністерством культури ми побудуємо музичну індустрію, де артист зможе не співати попсу й заробляти цим гроші зі стрімів, коли ми переможемо й можна буде давати концерти повноформатні скрізь і т.д., тоді я розгляну цю історію. А поки що, на жаль, ні.
Давай тоді до твоєї пісні "Піноккіо". Розкажи, як ти її створював, може, за цим є якась історія?
Та ні, я перечитав чергові новини й подумав: блін, все так само, як і було в 90-их, а я вже жив тоді й ходив по цій землі. І вирішив про це якось розповісти. Та й сам біт наштовхнув. Я розумів, що це має бути сторітелінг. Я вирішив розповісти про корупцію. Алегорія щодо Піноккіо пояснюється тим, що ми штучно створили всіх людей, які й досі впливають на якісь процеси в нас і ми не можемо нічого з цим зробити, на жаль. Сподіваюсь, що таки зможемо. І зараз трішечки суспільство мислить по-іншому.
А співпраця з Лібенсоном, що ти можеш за своїми відчуттями сказати?
Неймовірний продюсер, відчуває музику. Він продюсер, він же ш не просто бітмар, який стукає біти. Це людина, яка наштовхує на якісь думки, може щось виправити. Він спродюсував повністю весь мій останній альбом "Криза середнього віку". Єдине, він трішечки сварить мене, що я не пишусь в нього на студії, роблю все швидко. В мене просто немає часу. Я сам альбом написав за вечір, останній. І десь за півтори-дві години його накопичив і потім ми його зводили. Тобто в мене на створення альбому з мого боку пішло, думаю, годин п’ять. Libenson свариться й каже, що треба трішечки відповідальніше ставитись. Я чую сам, що десь дикція "просіла", десь подача, але маємо що маємо.
Слухати трек "Піноккіо" Міши Правильного & Libenson, як і багато інших прем’єр, можна в плей-листі "Промінь Рекомендує" на Spotify.
