Фото: MELOVIN
Коли навколо крутиться натовп якихось гопників, це не означає, що слід спускатися до їхнього рівня і вступати з ними в діалог
Mel, розкажи, будь ласка, що в тобі так накипіло, що з'явилася пісня "Don’t Need Your Love"?
Це відповідь хейтерам, повідомлення від яких отримую. Я теж соціальна людина, я читаю те, що мені надсилають. Багато чого не сприймаю на свою адресу, бо вже звик до цього. Але інколи розумію, що це привід, щоб поговорити, написати пісню, нагадати людям про культуру спілкування.
Зараз маємо шалений попит на українську мову, твої останні пісні були теж українською, чому ти вирішив, що саме ця пісня має бути англійською?
Я іще до війни писав альбом англійською та українською. Мені це подобається ― працювати з державною мовою й з мовою, яку розуміє весь світ. Головне, щоб не російською.
Тобі хочеться бути зрозумілішим світу?
Звісно.
Також з'явилось відео на пісню "Don’t Need Your Love", розкажи про нього, будь ласка. Що в ньому мають побачити твої шанувальники?
Протистояння негативу. Бо я розумію, що завжди буду для когось колючим, з бронею. Але коли навколо крутиться натовп якихось гопників, це не означає, що слід спускатися до їхнього рівня і вступати з ними в діалог. Можна промовчати, створити пісню, спілкуватись подумки, але варто розуміти, що це не ті опоненти, з якими можна вести якісь бесіди.
То ось до чого у кліпі тітушки! Чому вони в кінці відео отримують гроші?
Тому що, на мій погляд, все, що стосується будь-якої радикальності думок, це, по-перше, не від здорового глузду. Це доведе будь-який психіатр. По-друге, ненормально переслідувати людей за інакшість, інші погляди. Наприклад, всі радикальні коментарі, які почув на свою адресу, мене не зачіпають лише тому, що не маю агресії стосовно цих людей. Це їхня думка, вона може існувати. Але, звісно, це не означає, що вона має переходити в особисті образи, переслідування чи погрози.
Коли відкриваєшся світу, люди починають кричати про те, що вони не просили цього робити
Що ти отримав після камінг-ауту: полегшення чи нові проблеми?
Все разом. Коли відкриваєшся світу, люди починають кричати про те, що вони не просили тебе цього робити. А мені якось байдуже. Я зробив це для себе і для людей, яким важко знайти внутрішній баланс, зізнатися в тому, ким вони насправді є. Коли починають говорити про якусь гей-пропаганду, вибачте, у мене все життя була пропаганда гетеросексуальних стосунків, чомусь гетеросексуалом я не став. І коли я дивився фільми про Гаррі Поттера, чарівником не став. І коли стрічки про Спайдермена переглядав, то не перетворився на чоловіка-павука і павутинням не стріляю. Так от, такої пропаганди просто не існує.
Як гомофобія торкнулася тебе особисто і як їй протидіяти?
Щоб протидіяти, в країні мають бути ухвалені закони, які б нормалізовували це питання. Ті, хто займаються булінгом чи образами, мають розуміти, що будуть за це покарані. Про що б не йшлося: колір шкіри, релігійні вподобання, сексуальну орієнтацію.
В одному інтерв'ю нещодавно ти розповідав, що на фронті є люди з не лише з гетеросексуальною орієнтацією…
Там передовсім є люди. Про це слід пам'ятати, а ми знову починаємо когось розділяти. Для чого?
Якщо вони будуть поранені, то їхні партнери не зможуть навіть до лікарні навідатись.
Так, не зможуть. Як і розділити майно, нажите разом. Такі теми не повинні замовчуватись. Не люблю тих, хто каже, що це зараз не на часі.
За твоїми відчуттями, в Україні відбудеться легалізація одностатевих шлюбів?
Думаю, відбудеться, бо це нормально. Взагалі нормально бути щасливою людиною і не лізти в ліжко до когось іншого. Це для мене основне. Я ж розповів про свої вподобання, щоб бути чесним перед собою, перед своєю аудиторією.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Мої фани ― це моя сім'я, люди, які ростуть разом зі мною, що дуже важливо
Цього року ти виступив на фестивалі ЛГБТК у Мюнхені. Які твої враження від того прайду?
Враження, ніби я там залишився, бо досі отримую запитання в коментарях про те, як я виїхав з країни, де я перебуваю у Європі. Вони дещо кумедні, бо я залишаюся в Україні та завжди повертаюсь разом із командою після концертів чи якихось благодійних акцій. Якщо порівнювати те, як відбуваються прайди в Мюнхені та Києві, зокрема, стосовно ставлення до людей, то нам є куди рости. Але ми розвиваємось і це тішити.
Ти сказав, що пісня "Don’t Need Your Love" є стартом твого нового музичного періоду. Про що йдеться?
Йдеться про новий альбом, вже третій студійний, під назвою "MRoom 13" ― це кімнатка в нашому мозку, яка відповідає за нас самих. Сенс альбому полягає в тому, щоб знайти ту кімнату і подивитися, хто там сидить, прихований, і чекає на визволення.
Кімнату можна знайти, але де взяти ключ від її дверей?
От про це ми дізнаємось на моєму шоу у грудні.
Що це буде за шоу?
Це буде передовсім презентація альбому. Хочу зробити шоу з ефектом введення у транс, бо коли я прослуховую пісні з альбому, то для мене це дійсно якась психотерапія. Ти повертаєшся до джерел, до самого себе. Думаю, в ньому кожен зможе знайти свою руку допомоги, яка підтримає у поверненні до себе.
З початком повномасштабного вторгнення як змінилися теми твого спілкування з фан-спільнотою, меловінаторами?
Я сам помітив, що став теплішим. Це мене пронизує і б’є наче струмом по тілу від приємних відчуттів, які отримую. Мені здається, на початку повномасштабного вторгнення я був більш злим, потім емоції стали вирівнюватись, я почав любити людей або ставитись нейтрально до тих, кому не подобаюсь я. А зі своїми фанами, меловінаторами, говорю про все. Я їх дуже ціную. Це моя сім'я, люди, які ростуть разом зі мною, що дуже важливо.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Хочу, щоб люди вміли приймати себе такими, якими вони є
Це, мабуть, дуже круто ― відчувати таку підтримку, але й відповідально.
Я відчуваю відповідальність за те, що несу в маси. Хочу, щоб люди вміли приймати себе такими, якими вони є. Якщо щось не подобається, вчіться це змінювати. І просто забийте на те, що хтось про вас каже.
Ти на концертах класний оратор. Завчасно готуєш свої промови?
Ні, не готую. Інколи прописую якісь тези, цитати, якщо щось дуже болить і я хочу про це поговорити.
Є артисти, які на період війни взяли паузу, бо не мають ресурсу на творчість. Як у тебе з цим?
На початку повномасштабного вторгнення я написав пісню "Не зволікай". Потім зробив паузу, бо усвідомив, що маю розібратися у тому, що відчуваю, а не видавати якийсь потік слів. Хочеться себе зрозуміти, а потім вже дарувати емоції іншим людям, щоб не навантажувати сильно, всім нам достатньо того, що відбувається навколо. Більше не хочеться драми, не хочеться самокопання, хочеться свободи.
Ти розповідав, що пишеш тоді, коли маєш емоцію чи емоційне потрясіння. На якій емоції буде твоя наступна пісня?
Нові пісні вже написані, вони чекають релізу. Композиції наступного альбому написані в різних станах, бо їх створення припало на період, коли я навчався приймати себе повністю, любити себе беззастережно. Я виграв квиток у життя. За це треба бути вдячним.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
