На відновлення України мають передавати не лише заморожені кошти Центробанку Росії — економіст

На відновлення України мають передавати не лише заморожені кошти Центробанку Росії — економіст

Коли ми кажемо про заарештовані на Заході активи РФ, які оцінюють у понад 217 мільярдів доларів — це не лише гроші й депозити, зауважив Українському Радіо головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, економіст Іван Ус. Це також цінні папери, які приносять прибуток. І 3 мільярди євро — прибуток, який вже є від заарештованих російських активів. Лідери країн ЄС підтримують плани щодо запровадження податку на прибуток, отриманий від заморожених на Заході активів російського Центробанку. А чи буде конфіскація цих активів на відновлення України? Іван Ус відповів на це запитання. 

0:00 0:00
10
1x

Центробанк РФ. Фото: wikimedia.org

"Росію, яка підштовхує світ до Третьої світової, не можуть виключити зі Світової організації торгівлі"

Світ взагалі і Європейський Союз зокрема не були готові до нинішньої ситуації, констатує Іван Ус. І додає: якщо ми проаналізуємо період після Другої світової війни, то всі інституції в Європі будувалися на фундаменті того, що Третя світова війна неможлива та її слід уникнути. І так було десь до розпаду Радянського Союзу. А починаючи з 90-х років значною мірою не думали про можливість військових конфліктів. А тому "давайте думати більше про розвиток, про те, як розвиваємо економіку" тощо. І тому не були створені механізми, які б економічним тиском дозволили впливати на країну, яка провокує подібну війну, зазначає економіст і наголошує, що це стосується і міжнародних організацій. "Через це наприклад, понад рік тому виникла ситуація, коли Росію хотіли виключити зі Світової організації торгівлі та виявилось, що не можуть це зробити. Бо не передбачено виключення країни із СОТ. Тобто вступити і вийти можна, а ось виключити можливості немає. Це фактично означає, що країну, яка підштовхує світ до Третьої світової, не можуть виключити з певної структури. Це саме стосується і підходів до святого для Європейського Союзу, і взагалі для західного світу принципу захисту права власності", — каже експерт.

"Заарештовані активи РФ, які оцінюють у понад 217 мільярдів доларів — це не лише гроші й депозити. Це також цінні папери, які приносять прибутки"

Коли ми кажемо про заарештовані активи РФ, які оцінюють у понад 217 мільярдів доларів або 200 мільярдів євро — це не лише гроші й депозити, зауважує Іван Ус. Це також цінні папери, які приносять прибутки. І 3 мільярди євро — це прибуток, який вже є від заарештованих російських активів. Втім економіст уточнює, що країни ЄС та Європейський Центральний Банк запустили дуже неприємну тезу про те, що будь-які дії з російськими активами підриватимуть довіру до євро. "І ось тут у мене риторичне питання. Якщо це підриває довіру до євро, і вони кажуть, що країни переходитимуть на іншу валюту, то яку валюту має на увазі Європейський Центральний Банк? Якщо ми беремо SWIFT (міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів. До неї підключено більше 11 тисяч фінансових інститутів у понад 200 країнах світу – ред.), то 43% розрахунків є в доларах США, 32% у євро – на ці дві валюти припадає 75% розрахунків. Державні резерви — 58% долари, 23% — євро. Тобто, якщо можуть відійти від євро, відійдуть й долари. Сполучені Штати вже почали робити те, чого боїться робити Європейський Союз — скерували 5,4 млн доларів (конфіскованих активів — ред.), нехай це й невелика сума. Тобто прецедент є", — коментує експерт.

За його словами, у Європейському Союзі дуже бояться того, що подібні дії підірвуть довіру до ЄС, до його економіки, порушуватимуть усталені принципи. "На жаль, Європейський Союз все ще живе в якомусь трошки своєму світі. І тому це вплинуло на ту допомогу, яку Україна отримувала рік тому. Якби рік тому хтось сказав би, що Україні даватимуть танки або літаки, ніхто не повірив би. Тому що вважали, що це може підірвати світоустрій і підштовхне світ до Третьої світової. Але дали нам і HIMARS, і танки, обіцяють і літаки, але це не призводить до ескалації. Радше — до деескалації, адже Росія, яка ескалює ситуацію з початком повномасштабної війни, навпаки, втрачає свої можливості. Та ж сама ситуація відбувається і у сфері фінансів", — пояснює економіст.

Іван Ус. Фото: Фейсбук

"Захід має відійти від того, що "Путін має зберегти обличчя"

Поки що лише одна країна, Велика Британія, дуже чітко зазначила, що всі санкції, запроваджені проти Росії, знімуть не після деескалації, а після того, як Російська Федерація виплатить усі компенсації Україні за всі злочини, які РФ скоїла. "Я дуже чекаю, що Європейський Союз, як власне й Сполучені Штати Америки, зроблять подібну заяву. Тому що поки що таке враження, що вони підтримують Україну, вони морально з нами, але всі вони в очікуванні того, що "Путін повинен зберегти обличчя". Ось треба відійти від цієї філософії. "Путін повинен зберегти обличчя" — це все одно, що в січні і лютому 1945-го року сказати, що Гітлер повинен зберегти обличчя. Тому треба Європейському Союзу також йти в напрямку подібної ідеології. І це багато чого змінить", — вважає головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.

"На відновлення України мають передавати не лише кошти Центробанку Росії, а й частину російських прибутків від торгівлі"

"217 мільярдів доларів або 200 мільярдів євро — це кошти Центробанку Росії, які є в Європейському Союзі. Це і власне гроші, і депозити, і цінні папери. Але не лише про ці гроші повинна бути розмова. А про те, що повинен бути створений механізм, відповідно до якого Росія повертається до міжнародної торгівлі, однак гроші, які вона отримуватиме насамперед за свої основні товари, зокрема газ та нафту, йтимуть не прямо до РФ, а на спеціальний рахунок. А з нього, наприклад, 70% йтиме Росії, а 30% на відбудову України. Такий механізм повинен бути для того, щоб забезпечити відновлення України відповідно до реєстру збитків, який вже створений", — резюмує Іван Ус.