Від ринку роботодавця до ринку робітника: наймані працівники починають диктувати умови роботодавцям

Від ринку роботодавця до ринку робітника: наймані працівники починають диктувати умови роботодавцям

Як повідомляє Національний банк України, станом на червень цього року реальні зарплати українців у приватному секторі припинили падіння. Це відбувалося на тлі посилення конкуренції за робочу силу. Водночас, в НБУ зазначають, що подальше зростання зарплат стримується складним фінансовим станом підприємств і високим рівнем невизначеності. Про ринок праці під час війни розповідає Сергій Марченко, засновник рекрутингової агенції "Борщ", провідний експерт ринку праці.

0:00 0:00
10
1x

Фото з відкритих джерел

Нині посилення конкуренції за робочу силу серед роботодавців обумовлюється збільшенням кількості підприємств і робочих місць та відтоку робочої сили — на цьому наголошує провідний експерт ринку праці Сергій Марченко: "Обидва ці фактори впливають на посилення конкуренції. Ще в березні цього року сайти пошуку роботи рапортували про те, що кількість вакансій досягла довоєнного рівня. Тобто, починаючи з січня, роботодавці значно оживилися на ринку праці, почали пропонувати значно більше вакансій. Зараз є попит на людей, які готові працювати, і, відповідно до цього попиту, змінюється ринок праці. Він зараз переходить від ринку роботодавця до ринку найманого робітника: наймані працівники починають диктувати умови роботодавцям, яким не вистачає людей".

Через ситуацію у країні навіть найлегші вакансії викликають у рекрутерів більше складнощів, продовжує Марченко: "Наведу приклад з роботи нашої рекрутингової агенції. Завжди вакансія бухгалтера — це була досить проста вакансія, її завжди легко було закрити, бо бухгалтерів багато. Останнім часом, коли ми шукали бухгалтерів, ми зіштовхнулися з труднощами, тому що тих бухгалтерів, які б могли працювати офлайн безпосередньо в офісі в Києві, було не так багато. Адже дуже багато людей виїхало, це, в основному, жінки, а серед бухгалтерів саме велика частка жінок. Відтак, проста раніше вакансія бухгалтера стала досить складною, і зараз багато роботодавців, які шукають бухгалтерів, стикаються з великими проблемами у їхньому пошуці. І така ситуація з багатьма вакансіями".

Тому нині роботодавці більш активно заохочують своїх працівників грошима. Втім, на значне збільшення виплат очікувати не варто — зауважує експерт: "Те ж дослідження НБУ, яке ми згадували, свідчить, що до до кінця цього року НБУ бачить номінальне зростання заробітних плат на 22%. Номінальна заробітна плата — та, яку ви отримуєте безпосередньо на руки. Але, якщо враховувати інфляцію, то реально заробітна плата зросте не так високо, а лише на 4%. Зростання зумовлене тим, що роботодавці потребують більше людей на роботу. Роботодавці зараз стикаються з високою конкуренцією на ринку праці. Коли зараз роботодавцю потрібен спеціаліст, а спеціалістів в Україні було не так вже й багато, їм доводиться конкурувати за спеціалістів. Саме ця конкуренція і приводить до зростання заробітних плат. Це зростання не таке швидке, воно інерційне, але воно невідворотнє. Коли ринок праці почав рости на початку січня, зарплати майже не виросли. І зараз вони виросли несуттєво, але вони однозначно будуть рости".

Проте, на думку Сергія Марченка, гідна оплата і гарні умови праці  спрятимуть поверненню наших людей з-за кордону: "Треба розуміти, що закордоном медом не намазано. Біженці найчастіше не знають добре мови країни, де перебувають, відповідно, не можуть претендувати на високооплачувані вакансії. Звичайно, вони там отримують допомогу, їм допомагають там з житлом. Але коли вдома з'являються пропозиції з достойною оплатою, частина людей звичайно ухвалює рішення повернутися".

Втім, все одно лишатимуться галузі, що і надалі відчуватимуть кадровий голод, зауважує експерт: "Завжди роботу матимуть айтівці, в також залишається велика потреба в інженерних спеціальностях".

Рішенням кадрового голоду могли б бути вищі навчальні заклади та професійні технічні училища, якби адекватно реагували на ситуацію на ринку праці. Однак, на думку Сергія Марченка, вони не узгоджують свою діяльність з потребами ринку: "Вища школа уже дуже давно не виконує функцію кузні кадрів. Найчастіше цю функцію перебирають на себе компанії, які відкривають внутрішні університети і самі навчають тих людей, які прийшли до них на роботу. 5-річний цикл навчання у вищих навчальних закладах робить не дуже актуальною реакцію на ринок праці. В потребах ринку я орієнтувався б не на вищі навчальні заклади, а, швидше, на курси підвищення кваліфікації, які дозволяють досить швидко опанувати популярну саме зараз професію. Загалом, тренд останніх десятиліть в тому, що люди більше не мають роботу на все життя. Вони швидко перекваліфіковуються і набагато частіше змінюють сфери діяльності. І такі адаптивні люди мають переваги, більше заробляють, краще себе реалізовують, мають більше цікавих проєктів. Я б радив не боятися перекваліфікацій, бо це часто приносить багато грошей".