Зруйнована Каховська ГЕС: збитки для природи і наслідки для культурної спадщини Херсонщини

Зруйнована Каховська ГЕС: збитки для природи і наслідки для культурної спадщини Херсонщини


Якими є збитки для природи Херсонщини через підрив росіянами Каховської ГЕС? Які наслідки матиме руйнація греблі для культурної спадщини Херсонського краю? Про це Радіо Культура розповіли завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко і регіональна координаторка ради молодих вчених у Херсонській області Тамара Мандич.

На сьогодні затоплені Олешки і кілька кілометрів Олешківських пісків, далі вода зупинилася, констатував Іван Мойсієнко. І додав: але точно ми сказати нічого не можемо, бо це окуповані території. Навряд чи окупанти переймаються долею флори і фауни, оскільки навіть евакуацію людей вони почали тільки через добу після підриву. Там буде, на жаль, величезна трансформація природи, зазначив Іван Мойсієнко. Якщо говорити про культурні заклади, то в Херсоні ситуація стабільна, повідомила Тамара Мандич. Щодо лівого берега Херсонщини, там поки ситуація вкрай складна. 
 

0:00 0:00
10
1x

Тимчасово окуповане росіянами місто Олешки на лівому березі Херсонщини, підтоплене внаслідок руйнації Каховської ГЕС. Фото: фейсбук-спільнота міста Олешки

 

Іван Мойсієнко: "На сьогодні затоплені Олешки і кілька кілометрів Олешківських пісків, далі вода зупинилася"

— Розкажіть про наслідки для дикої природи.

Іван Мойсієнко: Наслідки дуже серйозні, це найбільша катастрофа, як з початку війни, так і за останні 50-100 років.

— Чи є постраждала територія ареалом поширення рідкісних рослин і тварин?

Іван Мойсієнко: Без сумніву, тут зустрічаються багато рідкісних видів рослин і тварин, серед яких є ендеміки – тобто рослини, які більше ніде в світі не ростуть. Так само на території Нижньодніпровських пісків є ендемічні види тварин, такі як сліпак піщаний або емуранчик Фальц-Фейна; з рослин – це волошка короткоголова, береза дніпровська в багато інших. Ніде, окрім Нижньодніпровських пісків, вони в світі не ростуть і не живуть. Тобто, суттєва частина ареалу цих видів буде знищена.

—  Чи є надія, що вони не будуть знищені повністю?

Іван Мойсієнко: Усі піски не будуть затоплені, на Кінбурнській косі, приміром, є кучугури заввишки 15 метрів, очевидно, вони не будуть повністю затоплені. Яка частина Нижньодніпровських пісків буде затоплена, сказати важко, оскільки невідомо, на яку глибину зруйнована гребля Каховської ГЕС, і який об'єм води витече. На сьогодні затоплені Олешки і кілька кілометрів Олешківських пісків, далі вода зупинилася. Але точно ми сказати нічого не можемо, оскільки це окуповані території, і робити висновки ми можемо тільки по відео та фото із відкритих джерел. Навряд чи окупанти переймаються долею флори і фауни, оскільки навіть евакуацію людей вони почали тільки через добу після підриву. А в перший день навіть не дозволяли виїхати і розвертали назад в Олешки.

Іван Мойсієнко. Фото vgoru.org

— Що із цих природніх втрат ми зможемо відновити?

Іван Мойсієнко: Треба бути на місці, щоб оцінити ситуацію достеменно. Але точно можна сказати, що частина території буде відновлюватися сама, а інша частина в первинному вигляді не зможе відновитися ніколи. Окупанти побудували укріплення від Каховки до Кінбурнської коси, і це побудовано на дуже цінній прибережній частині. А це надзвичайно цінні заповідні ділянки. І при таких жахливих порушеннях природа вже ніколи сама не відновиться. Це можна спробувати потім відновити, але на це потрібні гроші і час. Але якщо йдеться про пожежу, то природні екосистеми досить стійкі до такого фактору і здатні згодом самі відновитися. Якщо йдеться про таке масштабне затоплення, безумовно, рослини загинуть. У нас і в звичайні часи досить часто висихають берези через вимокання. Тож сьогодні ми можемо прогнозувати, що вимокання березових лісів буде катастрофічним. Сама береза дніпровська – це унікальний ендемічний вид берези, і це червонокнижна рослина. В Олешківських пісках ми маємо не лише штучні ліси, а й природній дубовий ліс, і це залишки тієї літописної Гілеї, яку відвідав 2400 років тому Геродот і написав, що в пониззі Дніпра є велика лісова країна. Там є дуби-велетні, розташовані просто на березі Дніпра. Вони зараз затоплені, а дуби тривалих затоплень не витримують. Тож залишки Гілеї ми можемо втратити. Прогноз тяжкий і сумний.

—  Вода сходить з територій, які були затоплені. Що там відбуватиметься з природою?

Іван Мойсієнко: Попри те, що це штучні екосистеми, вони існують вже давно, з 1958 року.  Вони за ці роки стали досить стабільними. Зараз вода йде звідти катастрофічно швидко. Якісь види птахів, очевидно, частково перемістяться, а молюски чи риба загинуть. Загинуть і рослинні прибережно-водні комплекси, зарості очерету, рогозу, водних рослин. Тому там теж буде, на жаль, величезна трансформація природи.

—  Як вплине на Чорне море така велика кількість прісної води?

Іван Мойсієнко: Морські біологи бояться робити якісь прогнози і говорити щось конкретне. Я вважаю, що така кількість прісної води негативно вплине на морських тварин і рослини, які не пристосовані до життя в прісній воді. Але точний прогноз і прорахунок поки зробити неможливо.

Тамара Мандич: "Якщо говорити про культурні заклади, то в Херсоні ситуація стабільна"

— Про які культурні збитки відомо вже зараз?

Тамара Мандич: У Херсоні наразі заклади культури перебувають в стабільних умовах, вище за рівень затоплення. Тому ситуація контрольована. Щодо лівого берега, там поки ситуація вкрай складна. І в умовах, коли вода прибуває і затоплює нові населені пункти, оцінити наслідки складно. Тому ситуація неоднорідна і треба ще зрозуміти повну картину.

— Чи відбуватиметься евакуація фондів із культурних закладів?

Тамара Мандич: Евакуація відбувається за потребами закладів і відповідно до цього процесу залучається керівництво закладу та Департамент реалізації гуманітарної політики. Тому все це за потреби. Все вже скоординовано і дії узгоджені.

Тамара Мандич. Фото Ольги Шершень, volyn.com.ua 

— А подавалися такі заявки не з Херсона, а з інших невеликих міст, які також потерпають?

Тамара Мандич: Поки наразі такої інформації немає, але якщо така потреба виникатиме, то дії узгоджені.

— А чим можуть допомогти люди та організації з інших регіонів?

Тамара Мандич: Якщо говорити про ситуацію в Херсоні, то за відсутності критичної ситуації саме з закладами культури, поки такої потреби немає. Безумовно, зараз на перше місце виходить порятунок людей. І тому є потреба в технічних ресурсах, щоб максимально зберегти життя. Якщо говорити про культурні заклади, то в Херсоні ситуація стабільна. Водночас допомогти населеним пунктам на Лівобережжі поки що досить складно.

— Чи тримаєте ви зв'язок з цими культурними інституціями, які є під окупацією на Лівобережжі?

Тамара Мандич: Цим займаються відповідні наші структурні підрозділи, тому зараз поки що інформацію надати не можу. Але загалом моніториться там ситуація. Просто треба більше часу для збору й оцінки цієї інформації.

Останні новини
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Сергій Данилов: Методи іранського та російського режиму абсолютно тотожні
Сергій Данилов: Методи іранського та російського режиму абсолютно тотожні
Новини по темі
Без фото і рукостискань. Гутцайт про поводження українських олімпійців з російськими
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
Ірина Цілик про свій фільм "Я і Фелікс", що будує містки між поколіннями
Релігійна свобода закінчується там, де починається "русскій мір" — Єленський
Фізикогеограф Роман Спиця: Відновлення Каховського водосховища в початковому стані — не найкращий варіант