Тимчасово окуповане росіянами місто Олешки на лівому березі Херсонщини, підтоплене внаслідок руйнації Каховської ГЕС. Фото: фейсбук-спільнота міста Олешки
Іван Мойсієнко: "На сьогодні затоплені Олешки і кілька кілометрів Олешківських пісків, далі вода зупинилася"
— Розкажіть про наслідки для дикої природи.
Іван Мойсієнко: Наслідки дуже серйозні, це найбільша катастрофа, як з початку війни, так і за останні 50-100 років.
— Чи є постраждала територія ареалом поширення рідкісних рослин і тварин?
Іван Мойсієнко: Без сумніву, тут зустрічаються багато рідкісних видів рослин і тварин, серед яких є ендеміки – тобто рослини, які більше ніде в світі не ростуть. Так само на території Нижньодніпровських пісків є ендемічні види тварин, такі як сліпак піщаний або емуранчик Фальц-Фейна; з рослин – це волошка короткоголова, береза дніпровська в багато інших. Ніде, окрім Нижньодніпровських пісків, вони в світі не ростуть і не живуть. Тобто, суттєва частина ареалу цих видів буде знищена.
— Чи є надія, що вони не будуть знищені повністю?
Іван Мойсієнко: Усі піски не будуть затоплені, на Кінбурнській косі, приміром, є кучугури заввишки 15 метрів, очевидно, вони не будуть повністю затоплені. Яка частина Нижньодніпровських пісків буде затоплена, сказати важко, оскільки невідомо, на яку глибину зруйнована гребля Каховської ГЕС, і який об'єм води витече. На сьогодні затоплені Олешки і кілька кілометрів Олешківських пісків, далі вода зупинилася. Але точно ми сказати нічого не можемо, оскільки це окуповані території, і робити висновки ми можемо тільки по відео та фото із відкритих джерел. Навряд чи окупанти переймаються долею флори і фауни, оскільки навіть евакуацію людей вони почали тільки через добу після підриву. А в перший день навіть не дозволяли виїхати і розвертали назад в Олешки.
Іван Мойсієнко. Фото vgoru.org
— Що із цих природніх втрат ми зможемо відновити?
Іван Мойсієнко: Треба бути на місці, щоб оцінити ситуацію достеменно. Але точно можна сказати, що частина території буде відновлюватися сама, а інша частина в первинному вигляді не зможе відновитися ніколи. Окупанти побудували укріплення від Каховки до Кінбурнської коси, і це побудовано на дуже цінній прибережній частині. А це надзвичайно цінні заповідні ділянки. І при таких жахливих порушеннях природа вже ніколи сама не відновиться. Це можна спробувати потім відновити, але на це потрібні гроші і час. Але якщо йдеться про пожежу, то природні екосистеми досить стійкі до такого фактору і здатні згодом самі відновитися. Якщо йдеться про таке масштабне затоплення, безумовно, рослини загинуть. У нас і в звичайні часи досить часто висихають берези через вимокання. Тож сьогодні ми можемо прогнозувати, що вимокання березових лісів буде катастрофічним. Сама береза дніпровська – це унікальний ендемічний вид берези, і це червонокнижна рослина. В Олешківських пісках ми маємо не лише штучні ліси, а й природній дубовий ліс, і це залишки тієї літописної Гілеї, яку відвідав 2400 років тому Геродот і написав, що в пониззі Дніпра є велика лісова країна. Там є дуби-велетні, розташовані просто на березі Дніпра. Вони зараз затоплені, а дуби тривалих затоплень не витримують. Тож залишки Гілеї ми можемо втратити. Прогноз тяжкий і сумний.
— Вода сходить з територій, які були затоплені. Що там відбуватиметься з природою?
Іван Мойсієнко: Попри те, що це штучні екосистеми, вони існують вже давно, з 1958 року. Вони за ці роки стали досить стабільними. Зараз вода йде звідти катастрофічно швидко. Якісь види птахів, очевидно, частково перемістяться, а молюски чи риба загинуть. Загинуть і рослинні прибережно-водні комплекси, зарості очерету, рогозу, водних рослин. Тому там теж буде, на жаль, величезна трансформація природи.
— Як вплине на Чорне море така велика кількість прісної води?
Іван Мойсієнко: Морські біологи бояться робити якісь прогнози і говорити щось конкретне. Я вважаю, що така кількість прісної води негативно вплине на морських тварин і рослини, які не пристосовані до життя в прісній воді. Але точний прогноз і прорахунок поки зробити неможливо.
Тамара Мандич: "Якщо говорити про культурні заклади, то в Херсоні ситуація стабільна"
— Про які культурні збитки відомо вже зараз?
Тамара Мандич: У Херсоні наразі заклади культури перебувають в стабільних умовах, вище за рівень затоплення. Тому ситуація контрольована. Щодо лівого берега, там поки ситуація вкрай складна. І в умовах, коли вода прибуває і затоплює нові населені пункти, оцінити наслідки складно. Тому ситуація неоднорідна і треба ще зрозуміти повну картину.
— Чи відбуватиметься евакуація фондів із культурних закладів?
Тамара Мандич: Евакуація відбувається за потребами закладів і відповідно до цього процесу залучається керівництво закладу та Департамент реалізації гуманітарної політики. Тому все це за потреби. Все вже скоординовано і дії узгоджені.
Тамара Мандич. Фото Ольги Шершень, volyn.com.ua
— А подавалися такі заявки не з Херсона, а з інших невеликих міст, які також потерпають?
Тамара Мандич: Поки наразі такої інформації немає, але якщо така потреба виникатиме, то дії узгоджені.
— А чим можуть допомогти люди та організації з інших регіонів?
Тамара Мандич: Якщо говорити про ситуацію в Херсоні, то за відсутності критичної ситуації саме з закладами культури, поки такої потреби немає. Безумовно, зараз на перше місце виходить порятунок людей. І тому є потреба в технічних ресурсах, щоб максимально зберегти життя. Якщо говорити про культурні заклади, то в Херсоні ситуація стабільна. Водночас допомогти населеним пунктам на Лівобережжі поки що досить складно.
— Чи тримаєте ви зв'язок з цими культурними інституціями, які є під окупацією на Лівобережжі?
Тамара Мандич: Цим займаються відповідні наші структурні підрозділи, тому зараз поки що інформацію надати не можу. Але загалом моніториться там ситуація. Просто треба більше часу для збору й оцінки цієї інформації.
