Заяви Молотова і Лаврова — одне й те саме. Російсько-українська та радянсько-фінська війна

Заяви Молотова і Лаврова — одне й те саме. Російсько-українська та радянсько-фінська війна

Російські агресори, як і радянські, нічому не вчаться, констатує фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз. Те, що говорив під час радянсько-фінської війни головний "дипломат" СРСР Молотов, і те, що говорить зараз головний "дипломат" РФ Лавров, — фактично одне й те саме. Наприклад, "ми не бомбардуємо" — весь світ бачить докази, що бомбардують. Тобто де-факто російська пропаганда йде по слідах радянської, нічому не вчиться, на наше щастя, а ми, навпаки, маємо ці кейси вивчати, щоб розуміти наслідки. Зі свого боку, психологиня Лідія Смола нагадала слова верховного головнокомандувача армії Фінляндії Карла Густава Маннергейма: міць ліній оборони проти радянських агресорів була не інженерним продуктом, а результатом психологічної стійкості й мужності солдатів.  

0:00 0:00
10
1x

Радянський диктатор Йосип Сталін (ліворуч) і народний комісар закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов (у центрі). Фото: Franklin D. Roosevelt Library (NLFDR), 4079 Albany Post Road, Hyde Park, NY, 12538-1999

У квітні цього року Фінляндія стала 31 країною Північноатлантичного Альянсу після 100 років підкресленого нейтралітету. А ще зовсім недавно чимало політиків радили Україні обрати саме цей шлях нейтралітету. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз нагадала, що Фінляндія свого часу пережила війну з СРСР: "Дуже багато паралелей проводили на початку повномасштабного вторгнення, тому що ситуація, яка була напередодні зимової війни у Фінляндії, дуже подібна до нашої. Велися переговори між Радянським Союзом і Фінляндією, і навіть фільми знімали в Радянському Союзі, які показували фінів-ворогів, нагнітали ситуацію. І дуже багато матеріалів з'явилося про нібито провокації з боку фінів. Тобто якщо порівнювати інформаційне поле, то те, що було перед зимовою війною з Фінляндією, і те, що в нас було перед повномасштабним вторгненням, а також усі діалоги стосовно переговорів, нейтралітету, то всі ці кейси фактично ідентичні. І деякі факти теж можна порівняти. Наприклад, як Радянський Союз бомбував мирне населення у Фінляндії, а Молотов говорив, що  ''ми нікого не бомбардуємо, це ми хліб скидаємо людям, щоб вони — голодні робітники — мали що їсти''. Таких паралелей дуже багато". Ведучий Вадим Карп'як продовжив перелік історичних паралелей: "Фіни тоді називали радянські бомби, іронізуючи, ''хлібними кошиками'',  а свої пляшки з запальною сумішшю — ''коктейлями  Молотова''. Зараз справді часто порівнюють героїзм українських захисників з фінськими, коли величезна армія  нападає — і значно менша армія успішно відбивається. Тут найочевидніша аналогія".

Психологиня Лідія Смола висловлює свою думку щодо спорідненості досвідів двох народів: "Приклад Фінляндії  може дуже надихати українців: з огляду на тривале сподівання перемоги,  радянсько-фінська війна засвідчує, що ця перемога буде. Може, це станеться не завтра, але станеться. З погляду соціальної психології, перед війною, як і Росія зараз, Радянський Союз чинив колосальний психологічний тиск на фінів, залякував, і фінська влада також намагалася певним способом домовитися.  Я би також сказала, що фіни використали гумор як психологічну зброю, вони сміялися в обличчя  великому, сильному, страшному ворогові й консолідувалися, мабуть, так, як ми. Згадаймо лютий-березень 2022, коли почався повномасштабний наступ Росії, і як українці брали зброю, те саме робили і фіни. І  ще один психологічний момент — коли фінська армія відступала, то селяни спалювали свої будинки, спалювали збіжжя для того, щоби нічого не залишилося ворогові. Як росіяни за три дні планували захопити Київ, так і радянська армія планувала за три тижні до дня народження Сталіна на 21 грудня закінчити війну з фінами. Радянська влада настільки не розуміла фінів, що навіть не підготувала військовий зимовий одяг, і червоноармійці були обморожені. Тут дозволю собі ще одну цитату Маннергейма, який казав, що міць ліній оборони була не інженерним продуктом, а результатом психологічної стійкості й мужності солдатів.  І тут ще одна чітка паралель. Фіни кожного, хто загинув, ховали з почестями, ставили прапори. А про загиблих радянських солдатів родичам не повідомляли".

Відображення радянсько-фінської війни в російській історії підпорядковане завданням пропаганди, переконана фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз: "Вони просто вихоплюють певні моменти і їх підсилюють, наприклад, як із лінією Маннергейма. Вони героїзували її, зняли фільм, показали, чому її не здолали. Так вони намагаються, з одного боку, пояснювати свої невдачі, з іншого боку, вибудовувати певні міфи. Так само і в документалістиці про російсько-українську війну, де вони ставлять такі самі акценти. Відбувається не замовчування, а переставляння акцентів, вони намагаються переписати історію. І це їхня традиція. Але що цікаво — вони ж нічому не вчаться. Те, що говорив Молотов, і те, що говорить зараз Лавров, — це фактично одне й те саме. Тобто "ми не бомбардуємо" — весь світ бачить докази, що бомбардують, а вони навіть не можуть сфальсифікувати докази, щоб довести свою думку. Тобто де-факто російська пропаганда йде по слідах радянської, нічому не вчиться, на наше щастя, а ми, навпаки, маємо ці кейси вивчати, щоб розуміти, до чого це призводить".

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".