Вирощувати лише кукурудзу ― ризикована стратегія ― заступник Міністра аграрної політики

Вирощувати лише кукурудзу ― ризикована стратегія ― заступник Міністра аграрної політики

Виклики для українських аграріїв зараз інші, але ситуація складна. Це констатував Українському Радіо перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький, порівнюючи посівну в перший рік війни і нинішню. Виклики першої "воєнної" посівної ― зупинена логістика, криза з паливом. Проблеми другої ― менш сприятлива погода, посів зсунувся у часі, ускладнений експорт. Площі під зерновими, які дають великий вал, зменшуються. Зростає площа під соняшник, активізується переробка сої, а також потенційно розшириться площа під цукровим буряком. І "є чітке розуміння, що вирощувати тільки кукурудзу ― ризикована стратегія", ― зауважив Висоцький.

0:00 0:00
10
1x

 Автор фото Олександр Лащенко (с)

 

Перша "воєнна" посівна і друга, нинішня

"На початок повномасштабного вторгнення 24 лютого минулого року за більшістю матеріальних ресурсів українські аграрії вже були готові до посівної. Тому що підготовка розпочинається з осені. І настав на початку війни дуже критичний виклик ― логістика, яка повністю зупинилась. І не тільки зовнішня, а й внутрішня. Ми знаємо, що перші кілька тижнів війни вся країна змушена була перебувати в блок-постах, було ускладнене пересування і небезпека. На сьогодні фінансова можливість аграріїв, звісно, менша ніж торік. Відповідно, треба економити. Об’єктивно ― буде вноситися менше мінеральних добрив і частково будуть оптимізовані технологічні карти щодо засобів захисту рослин. 

 На фото: Тарас Висоцький, ФБ-сторінка

Паливо

Паливо і насіння неможливо зекономити, їх треба використовувати за потребою. Водночас бачимо, що паливо є доступнішим, ніж навесні минулого року. І внутрішня логістика на контрольованих територіях краща, і експорт у цілому рухається. Тому можна сказати, що через рік, у цій новій посівній, виклики інші, але ситуація однаково залишається складною. Треба ще розуміти величезний виклик, який став більшим ― це людський фактор. Оскільки велика кількість людей за цей період була призвана або пішли добровольцями і служать у Збройних Силах. Це впливає на можливість зробити все (посівну ― ред.) максимально швидко в оптимальний термін.

Погода

Якщо далі порівнювати нинішню весну з минулорічною, то є ще погодні фактори. Торік погода була сприятливіша. Але цього року добре, що є певне вологозабезпечення, особливо для півдня. Проте це скоротило вікно ― часу для виконання посіву стало менше. Тому набагато складніше організувати оптимальне використання часу, щоб встигнути засіяти всі заплановані площі. Цьогоріч основний виклик ― посів зсунувся у часі, і зараз треба дуже швидко все виконати без порушень технологічних термінів".

Складна ситуація з експортом продукції українських аграріїв. Адже багато хто був заточений на те, що його продукцію братимуть за кордоном, купуватимуть наші яблука, нашу перероблену продукцію...

"Ми у будь-якому разі були, є і залишимось експортоорієнтованим аграрним сектором. Адже наявні природні ресурси дають змогу виростити, виготовити, переробити набагато більше продукції, ніж її потребує внутрішній ринок і населення. Тому абсолютна більшість виробників орієнтуються на можливість продавати на експорт свою продукцію.

Тут є перша зміна і вона вже відчутна. Якщо ми дивимося на прогноз посівних площ цієї весни порівняно з минулорічною, то бачимо, що площі під зерновими, які дають великий вал, зменшуються. Зростає площа під олійними культурами, приміром, соняшник, який здебільшого переробляється, зростає переробка сої, а також потенційно розшириться площа під цукровим буряком. Не змінюється площа під такими культурами для внутрішнього споживання, як овес, гречка тощо. Наступна зміна ― ми бачимо, що за попередній рік збільшився експорт вже переробленої продукції з України. Кілька прикладів. Біоетанол ― фактично бачимо щомісячне зростання, зараз виходимо на близько 10 тис. тонн на місяць, а починали з кількасот тонн. Це є продукт переробки зернових, який виїжджає з України іншою вартістю. Також зріс експорт м’ясної продукції, у другому півріччі ― молочної продукції, і після паузи почав зростати експорт яблучного концентрату та яблук. Сьогодні є чітке розуміння, що вирощувати тільки кукурудзу ― це ризикована стратегія. Ми бачимо, що відновлюється і навіть зростає промислове поголів’я свиней, тобто відбувається конвертація зернових в інший продукт з доданою вартістю. Серед виробників свинини є готовність проходити всі необхідні інспекції, щоб експортувати. Цей процес закладений і рухається. Відновилося також борошно. Але тут критично важливо мати довгострокову впевненість у ринках збуту, і для нас важливий доступ до величезного ринку Євросоюзу. Ми бачимо декілька подій одночасно. З одного боку, профільним комітетом Європарламенту проголосовано пролонгацію на наступний рік безмитної та безквотної зони вільної торгівлі, це дуже добре. З іншого боку, є тимчасові обмеження, нещодавно запроваджені, в частині доступу чотирьох культур ― пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику ― до експорту в п’ять країн (Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини ― ред.). Тому нам треба ще більше думати про виробництво біодизелю з ріпаку в Україні, про нарощування виробництва біоетанолу, борошна, макаронних виробів. Адже може бути складність зі швидким експортом великих об’ємів безпосередньо сировини. Але є сигнал, що інша продукція має доступ і зона вільної торгівлі триває. І це дає можливість інвестувати в переробку".