Війна нам дала глибше зрозуміти жертву Христову — Олександр Драбинко

Війна нам дала глибше зрозуміти жертву Христову — Олександр Драбинко

"Для нас тепер стає більш зрозумілою жертва Христова, оскільки в нашому домі війна", — каже митрополит Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко. Воїни жертвують своїм життям, жертвують собою заради того, щоби нам було краще, спокійніше, мирно і благополучно, щоб ми молилися і ходили до церкви. Сльози, кров в нашому домі утоншують нашу душу і дають їй більш духовне сприйняття тих подій, які відбувалися дві тисячі років тому на Голгофі, на Голгофському хресті, каже Владика. Про Страсну П'ятницю, про те, як правильно зустрічати Великдень і чи можна пекти паски у п'ятницю розповів на Радіо Культура митрополит Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Олександр Драбинко та Наталя Грабченко 

— Вітаю вас, Владико!

— Слава Ісусу Христу, сердечно вітаю наших радіослухачів з прийдешнім святом Великодня. Також з тими страсними днями, які ми сьогодні переживаємо. Оскільки Пасха – це не тільки Пасха Воскресіння, це і страсті Христові. Пасха страстей Христових після Голгофи є Воскресіння. Воскрес Христос, воскресне, сподіваюся, наша Україна.

— Ми в це дуже-дуже віримо. Владико, сьогодні Страсна П'ятниця. Чим особливий і важливий цей день в житті кожного православного християнина?

— Цей день є одним із найсумніших, найтрагічніших і одночасно з тим же спасительних для нашого подальшого вічного життя днів. Оскільки в цей день Христос прийняв муки, прийняв хрест, його було розіп'ято, він помер на хресті за гріхи людства, за гріхи кожної людини, кожного із нас особисто, персонально. Кожен, хто засвоює цю жертву Христову, для того відкриваються двері до Царства Небесного, оскільки ми усиновлюємося через Христа, Бога і Отця. І в цей же день ми згадуємо і погребіння нашого спасителя. Завтра субота, вона називається Тихою і Преблагословенною, оскільки Христос перебуває у гробі. І світле Христове Воскресіння, рано вранці, як говориться в Святому Письмі, пишуть апостоли: "прийшли жінки до гробу, побачили відвалений камінь від гробу і ангел їм сповістив, що Христос воскрес". Коли ми читали страсні Євангелії, згадували про страждання, суд над Христом, сьогодні його розп'яття і смерть. І в надії на воскресіння ми переживаємо ще цих декілька днів до Святого Воскресіння Христового.

— Ви до нас приїхали після богослужіння. Вранці і ввечері Ви проводите богослужіння.

— Так, ці дні дуже насичені богослужебними подіями, у яких згадується саме про страждання Христа Спасителя, про його Хресну смерть, про його викупну жертву. Ми також вчора причащали всіх, був спомин тайної вечері, яка є запорукою нашого вічного життя, оскільки Христос сказав, хто питиме мою кров і споживатиме мою плоть, той матиме життя вічне, і в тому я перебуватиму, і того воскрешу в останній день. Ці дні є найсвятішими для нас в богослужебному році і, звісно, ми відвідуємо храм Божий, відвідуємо богослужіння і співпереживаємо Христові в тих його стражданнях, які ми засвоюємо через богослужіння, через читання святого письма, через богослужебні пісні співи.

— Владико, якою має бути поведінка вірян у цей день? Зараз в часи інтернету і великої-великої кількості різної інформації можна прочитати різне. Наприклад, багато моїх колег, начитавшись різноманітної преси в ці дні, поставили цілком конкретне запитання Владиці, а чи можна в цей день, в Страсну П'ятницю, бо скрізь можна прочитати про заборону, наприклад, пекти паски, тому що у четвер не встигли цього зробити, то чи можна це робити в Страсну П'ятницю чи ні?

— Почнемо з того, як проводити цей день. Цей день потрібно, звичайно, проводити в скорботі і в молитві, оскільки сьогоднішні дні війни, наш безпечний, зазвичайний порядок речей, які ми переживали до цього, вони забарвилися у співстраждання і скорботу, оскільки війна – це завжди скорбота. Наші загиблі захисники, вони також уподібнюються Христові, оскільки покладають душу своїх ближніх, виконуючи заповідь, найбільшу заповідь, яку дав Христос Спаситель – це заповідь любові. Оскільки ми також співпереживаємо, ми бачимо ці страждання, ці смерті молодих хлопців та дівчат за нас, за Україну, за наш мир, за відносно спокійне тихе небо, коли ми можемо і молитися спокійно, коли ми можемо відвідувати Божий храм і спілкуватися, вони також жертвують своїм життям, жертвують собою заради того, щоби нам було краще, спокійніше, мирно і благополучно. Ми доторкнулися до того переживання страждань, які вони переживають, тому для нас можливо навіть тепер стає більш зрозумілою жертва Христова, оскільки безпечність вже за порогом нашого сьогоднішнього життя, а в нашому домі війна. В нашому домі сльози, в нашому домі кров і саме ці події. Вони утоншують нашу душу і дають їй більш духовне сприйняття тих подій, які відбувалися дві тисячі років тому на Голгофі, на Голгофському хресті. 

А що стосується буденних справ, про які ви запитуєте щодо того господарювання, яке ми звершуємо у підготовці до Великодня? Так, не можна працювати або щось робити, коли відбувається в храмі богослужіння. Звісно, ми повинні в ці страсні дні відвідувати це богослужіння, однак воно не таке довге, щоб не дозволяло займатися господарською діяльністю. Звісно, можна займатися вдома приготуванням до свята Пасхи і писанки робити, і паску пекти, і інші будь-які домашні клопоти, які ми переживаємо щодо підготовки до Світлого Христового Воскресіння. Звичайно, їх необхідно робити, не те, що можна, а необхідно робити заради того, щоб допомагати ще й своєму ближньому.