"Мова одна, а націй може бути дві". Румунська мова повертає собі законне право у Молдові

"Мова одна, а націй може бути дві". Румунська мова повертає собі законне право у Молдові

Парламент Молдови проголосував за ухвалення в цілому законопроєкту, де передбачаються закріплені в усіх законах країни поняття "рідної мови", та "румунська мова замість молдовської". Це нормативно-правовий акт вже встигли охрестити як такий, що матиме вплив на розвиток держави. Про те, як молдовська мова стала румунською розповів слухачам Українського Радіо заступник виконавчого директора, керівник програми дослідження Південно-Східної Європи в Раді зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

0:00 0:00
10
1x

Фото : parlament.md 

"Мова може бути одна, а націй може бути дві"

Тут є кілька вимірів, каже Сергій Герасимчук: і політичний, і історичний, і лінгвістичний. Але головне, що є загальний консенсус і в Молдові, і в Румунії, і в світі стосовно того, що відмінностей між румунською та молдовською мовами немає. Згадує Сергій Герасимчук пам'ятну історію спілкування ще тодішніх президента Румунії Траяна Бесеску і президента Молдови Владіміра Вороніна. Тоді два президента розмовляли між собою однією мовою. Коли їх запитали, якою мовою вони спілкуються, то один сказав, що румунською, а інший, що молдовською. Тоді в чому ж відмінність мов, попросили уточнити виступаючих? На що Траян Басеску відповів: "Я погоджуюся лише тоді (з твердженням про те, що президент Молдови говорить саме молдовською мовою — ред.), коли мені покажуть румунсько-молдовський словник". Словник тоді був у побуті, але відмінностей в ньому значилося вкрай мало, і це були здебільшого архаїзми. Каже Сергій Герасимчук, що за часів русифікації молдовська мова зупинилась в розвитку. "З лінгвістичної точки зору ми маємо румунську мову. Це не катастрофічний прецедент.. Мова може бути одна, а націй може бути дві".

Трохи історії 

У Декларації про державний суверенітет Молдови державною мовою визнавалася румунська, нагадує нам Сергій Герасимчук. Згодом було ухвалено Конституцію. "Але ухвалення відбувалося за підтримки тодішніх комуністів Молдови. Тому в Конституції є поняття молдовської мови. У 2013 році з'явилося рішення Конституційного суду Молдови, який визнав, що насправді Декларація про державний суверенітет превалює над Конституцією. Тому в Конституції мала згадуватися не молдовська, а румунська мова. Але попри рішення Конституційного суду необхідно було внести зміни до Конституції". Для цього, каже експерт, потрібно було дві третини голосів. Для молдовського парламенту це 61 депутат. Але і таких голосів в парламенті тоді не набиралося. Навіть зараз, коли в Молдові ми маємо провладну більшість в парламенті і Майя Санду має 62 голоси, зміни до Конституції все одно не вносилися. В другому читанні за закон проголосували не всі депутати, а лише 58. "Тоді Молдова пішла шляхом цікавих правових рішень. Оскільки є рішення Конституційного суду і його потрібно було привести у відповідність із законодавством Молдови, то зміни до Конституції будуть технічними: не відбуватиметься сама процедура конституційних змін". Сергій Герасимчук каже, що опоненти можуть звернутися до Конституційного суду щодо того, наскільки конституційними є такі зміни. Але тоді ми згадуємо про рішення Конституційного суду від 2013 року і про те, що державна мова  румунська. Ми маємо більшість у парламенті, що дає гарне вікно можливостей. 

Нацменшини в Україні. Різні підручники з одним наповненням

Сергій Герасимчук, спираючись на соціологічні дослідження в Молдові каже, що якби вибори відбулися зараз в парламент країни, то все одно найбільшою фракцією стала б провладна фракція Майї Санду. Але при цьому Санду не змогла б одноосібно сформувати уряд. Бо комуністи, соціалісти і популісти утвердили б також свої позиції і мали б можливість сформувати свій уряд, що послабило б Майю Санду. "Ці зміни є запобіжником від реваншу та відкату в минуле. Хоча вони є слабкими і символічними. Якщо трійця (комуністи, соціалісти та популіти — ред.) зберуть конституційну більшість, то можна відкотити всі рішення назад. І це ставить Україну в доволі незручну ситуацію. Ми визнаємо молдовську мову. За увесь час двосторонніх відносин України та Молдови Молдова майже ніколи не ставила під питання наявність і визнання в Україні молдовської мови. Це робив наш румунський партнер. Певні зсуви відбулися минулого року, коли ми мали тристоронню зустріч міністрів закордонних справ України, Молдови та Румунії і там погодили, що мова є румунською і Україна має внести зміни у своє законодавство і реагувати на це. Якщо буде запит із боку Молдови, то нам треба ухвалювати відповідні рішення як політичні, так і правові. В Україні є і молдовські, і румунські меншини. І вони між собою подекуди навіть конфліктують. У нас видаються і румунські, і молдовські підручники. Різниця у них лише в обкладинці. Бо зміст є одним і тим самим". 

Можливий реванш в Молдові?

Чому ми можемо опинитися у ризикованій позиції, запитує експерт? "Це потягне пояснення від України до міжнародних інституцій. Бо виходить, що Україна скасовує одну із мов меншин. А є Хартія європейських мов і Україна там молдовську визнавала, як окрему мову. Якщо ми будемо виступати в поясненнях щодо цієї ситуації у тріо (Молдова, Румунія та Україна), то це спростить її. Але треба передбачити той момент, якщо в Молдові відбудеться реванш і там відкотять рішення назад, то що тоді робити? Хтось повинен взяти на себе політичну відповідальність."

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Дестабілізація через Придністров'я, церкву та обстріли: як може вплинути на вибори у Молдові РФ?
"Наші лідери роблять все, щоб Молдова не перетворилася на "другу Білорусь" на кордоні з Україною" — Валеріу Ківерь
Лукашенко обеззброює країну. Він не усвідомлює, що Кремль може остаточно окупувати своїми військами всю Білорусь — Семенюк
"Путін намагається змусити нас через страх сісти за стіл переговорів": аналітик про масовий ракетний обстріл України
"Образи можуть залишитися в минулому": як Україна будуватиме відносини з Молдовою та Грузією? Прогноз експертів