"Кількість випадків домашнього насильства зростає у родинах внутрішньо переміщених осіб"
38,5 тисяч отриманих дзвінків з усієї України, з яких 89% – про випадки домашнього насильства. Такими є протягом майже року підсумки роботи Гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Лінія працює на базі громадської організації "Ла Страда-Україна". Як констатує Катерина Бороздіна, в середньому це такі ж показники, які фіксували до війни. Водночас юристка наголошує: не всі потерпілі телефонують на гарячу лінію, а значить число фактично постраждалих є більшим. За її словами, чимало жертв уперше стикнулися з домашнім насильством саме після повномасштабного вторгнення. Зокрема, правниця підкреслює, що кількість випадків домашнього насильства зростає у родинах внутрішньо переміщених осіб. Причиною цього є втрата майна та економічної стабільності, а також пригнічений психологічний стан.
Які форми домашнього насильства?
"Є різні форми. Якщо постраждала від домашнього насильства щоденно вислуховує фрази, які принижують, чи вислуховує звинувачення у свій бік — це психологічне насильство. Якщо потерпілій не дозволяють користуватися спільними коштами, забороняють купувати певні речі чи працювати — це економічне насильство. Фізичним насильством є не лише шкода фізичному здоров’ю і побиття, а й ляпаси, тягання за волосся та будь-яке посягання на цілісність тіла особи. Крім того, є така форма насильства як сексуальне. Воно можливе і в родині. Коли немає добровільної згоди, це можна вважати зґвалтуванням", — пояснює юристка.
За номером 116-123 або 102
"Найчастіше звертаються за допомогою самі жертви насильства або свідки, зокрема сусіди, друзі чи знайомі, які вважають, що в родині є домашнє насильство", — каже Бороздіна. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації анонімна та конфіденційна. Вона працює цілодобово та безкоштовно за номером 116-123. На ній надаються психологічні, правові та інформаційні консультації. Також у разі потреби можна звертатися і за номером 102 до органів поліції, наголошує віцепрезидентка громадської організації "Ла Страда-Україна".
В Україні досі не криміналізовані діяння, пов'язані з сексуальними домаганнями
20 червня минулого року Верховна рада ратифікувала "Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами", відому як "Стамбульська конвенція". У листопаді ратифікація набула чинності. Наразі Україна продовжує приводити у відповідність до її норм національне законодавство. Однією з норм конвенції є всеосяжний захист постраждалих осіб, і в Україні діє часткове законодавство, спрямоване на захист таких осіб і на покарання кривдників, зазначає Бороздіна. "Однак варто ще працювати над відкриттям притулків для постраждалих у кожному регіоні залежно від кількості населення. Необхідно, щоб кожна територіальна громада мала притулок, де потерпіла від домашнього насильства може на певний час убезпечитися, зокрема разом із дітьми. Такі притулки вже є, але їх недостатньо", — зауважує вона.
Крім того, Бороздіна наголошує: конвенція вимагає додаткового перегляду кримінального законодавства щодо посилення відповідальності за домашнє насильство та інші прояви гендерно зумовлених утисків. Зокрема, нині не криміналізовані діяння, пов'язані з сексуальними домаганнями. Важливо, що ратифікація Стамбульської конвенції Україною відбулася під час повномасштабного вторгнення, адже війна створює додаткові ризики проявів домашнього насильства, переконана правниця. Бороздіна додає, що окремо необхідно працювати над попередженням випадків домашнього насильства.
Відповідальність для кривдників
"З 2017 року діє оновлене законодавство, яке стосується запобігання домашньому насильству. Існує як адміністративне, так і кримінальне покарання за домашнє насильство для кривдників. Якщо домашнє насильство не має тяжких наслідків для постраждалого, зокрема тяжких тілесних ушкоджень, передбачається адміністративне покарання — штраф, адміністративний арешт або громадські роботи. Також є окрема стаття в Кримінальному кодексі України, яка визначає домашнє насильство як кримінальний злочин. Це систематичне вчинення домашнього насильства (два і більше разів) кривдником, яке завдало тяжких наслідків для постраждалої особи. У такому випадку може бути позбавлення волі", — пояснює Бороздіна.
Також експертка зазначає, що з 2018 року діють тимчасові заходи обмеження кривдника. Якщо кривдник вчинив домашнє насильство і за результатами приїзду поліція бачить, що є великі ризики рецидиву, йому може бути винесений тимчасовий заборонний припис. Цей припис, наприклад, може заборонити спілкування і листування з постраждалою або навіть зобов'яже кривдника на термін від одного до десяти днів залишити місце проживання потерпілої особи. Навіть якщо це спільне майно або особисте майно кривдника, але постраждала також має право на користування ним, резюмує віцепрезидентка громадської організації "Ла Страда-Україна".
Фото: istockphoto
