Росія пошкодила або зруйнувала близько тисячі медзакладів України – Ляшко

Росія пошкодила або зруйнувала близько тисячі медзакладів України – Ляшко

"Два роки в нас був ковід, зараз – повномасштабна війна". Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ексклюзивному інтерв’ю Українському радіо розповів, скільки втратила вітчизняна медична галузь через розв'язану Росією агресію, які суми заплановані в держбюджеті на медицину в 2023 році, коли очікувати чергову хвилю коронавірусу, а також чому "молодшає" інфаркт і як українцям рятувати свою психіку під час війни?

0:00 0:00
10
1x

Лише для відновлення зруйнованих закладів потрібно близько 2 млрд гривень

"2022 рік через повномасштабне вторгнення РФ на територію України приніс і в медичну систему чергові виклики, які переформатовують роботу самої системи вже третій рік. Два роки в нас був ковід, зараз – повномасштабна війна. На жаль, російські терористи порушують Женевську конвенцію 1949 року і прицільно обстрілюють заклади охорони здоров’я.

Якщо ми говоримо про руйнування закладів охорони здоров’я, то ми маємо на сьогодні 163 зруйнованих повністю об’єкти, які не підлягають відновленню. Це може бути не лише лікарня, але й окремий корпус в багатокорпусній лікарні. Також маємо 815 об’єктів, пошкоджених в різному ступені – від 2 до 90 %. І йдеться лише про об’єкти на території, до якої в нас є доступ. На жаль, ми не можемо включати в нашу статистику руйнування, які були, наприклад, в Маріуполі, оскільки ми не можемо прийти та подивитися на ступінь руйнування.

Якщо подивитися по фінансових розрахунках, то аби відновити об’єкти, які були зруйновані, до стану, який був 24 лютого, вже зараз нам потрібно близько 2 млрд гривень. Якщо ж дивитися далі, скільки ми втрачаємо через те, що не інвестуємо в розвиток системи охорони здоров’я, як це було передбачено державним бюджетом на 2022 рік до моменту його переформатування на військові рейки, то спільно зі Світовим банком, ВООЗ вважаємо, що біля 26 млрд доларів потрібно для того, щоб систему охорони здоров’я відновити і розвивати в рамках відбудови України".

"Бюджет 2023 року – бюджет компромісів"

"Бюджет 2023 року – це бюджет компромісів, проте це й воєнний бюджет. Ми розуміємо, що на всі сфери було значно знижене фінансування для того, щоб врятувати країну та повернутися до кордонів 1991 року. Медицина тут не виключення. Загалом на систему охорони здоров’я ми маємо 166 млрд гривень, з них на програму медичних гарантій – 142,7 млрд. В минулому році ми мали 17 млрд гривень, але ефективно використовуючи їх, нам вдалося зекономити близько 10 млрд. Тому з бюджетом в 142 млрд в програму медичних гарантій ми заходимо з оптимізмом, оскільки впевнені, що цих коштів вистачить для виплати заробітної плати, для забезпечення лікарськими засобами та розхідними матеріалами. Також завдяки нашим міжнародним партнерам, які значно допомагають нам із медикаментами, медичними виробами та обладнанням, лікарні зможуть економити на закупівлі тих чи інших лікарських засобів. Далі будемо дивитися, як рухатися вперед, але в медичній допомозі ніхто не відмовлятиме. Також в нас є домовленості з Міністерством фінансів про те, що якщо система охорони здоров’я буде потребувати  додаткових ресурсів, то ми разом будемо дивитися, що можна взяти в існуючому бюджеті, або як залучити кошти із зовнішніх джерел для того, щоб медицина не страждала від недофінансування.

Окремо ми маємо 7,3 млрд на централізовані закупівлі. Йдеться про лікарські засоби, які купуються державним підприємством "Медичні закупівлі України" і доставляються централізовано. Зокрема, йдеться про онкологічні препарати, для стентування при гострих інфарктах, проти орфанних захворювань. Не зважаючи на те, що ми живемо у воєнному стані, МОЗ вперше наприкінці 2022 року закупило за договорами керованого доступу препарати для лікування орфанних захворювань, які раніше не закуповувалися. Ми запустили неонатальних скринінг, коли за краплею крові новонародженого виявляють в нього генетичні хвороби. Якщо хвороба виявлена, то зараз вже є препарати, які можна використати в перші місяці від народження. Це дозволить потім запобігти розвитку хвороби і дитина буде розвиватися, як й інші здорові діти.

Додатково в бюджеті на цей рік передбачені 2 млрд гривень на закупівлю високотехнологічного обладнання. Зокрема мова буде йти про лінійні прискорювачі, які будуть передані до онкологічних центрів для того, щоб проводити радіотерапію. Це дороговартісне обладнання – більше 60 млн гривень за один прискорювач. Також ми будемо централізовано закуповувати апарати для проведення магнітно-резонансної томографії для того, щоб вчасно виявляти і діагностувати різні хвороби, в тому числі онкологічні. Також це обладнання необхідне для наших поранених військових для того, щоб подивитися ступінь травми, і зробити це швидко та оперативно".

Допомога Заходу

"Ми отримуємо цю допомогу, бо в бюджет 2022 року США через USAID профінансували повністю виплату заробітної плати медичним працівникам. 2 млрд доларів були передані в програму медичних гарантій, які перезакрили нестачу бюджету через несплату податків, які через війну не прийшли в бюджет. Тому програма медичних гарантій була профінансована державою завдяки цій позиці на 100 %.

Окремо ми за 2022 рік отримали десь 10,5 тисяч тонн гуманітарної допомоги у вигляді лікарських засобів, медичних виробів, розхідних матеріалів. Йдеться про суму близько 12 млрд гривень допомоги. Серед нею були й апарати штучної вентиляції легень, й наркозно-дихальна апаратура, операційні столи, реанімаційні ліжка, комп’ютерні томографи, рентген-апарати. Величезна кількість техніки надійшла сьогодні в лікарні".

У чому зараз є найбільша потреба?

"Особливістю воєнного стану є те, що не можна сказати, що те, що сьогодні є нагальною потребою, буде нею завтра. Завтра може бути зовсім інша нагальна потреба, адже ситуація змінюється кардинально. Але найбільш критичне, як на мене, сьогодні – це наші опікові центри. Вони потребують допомоги. Хірургію, травматології та інші лікарні ми вже укомплектували й потрохи обладнання буде ще приїжджати. Онкологію ми розуміємо, як модернізувати, куди ми зараз будемо купувати лінійні прискорювачі. А з опіковими центрами в країні проблема, тому що найкращий опіковий центр був в Донецькій обласній лікарні, де з 2014 року Росія намагається встановити окупаційний режим. Зараз ми відкриваємо у Львові, Києві, але опікові центри потребують дороговартісних ремонтів, оскільки це чисті приміщення з певними системами вентиляції та спеціальними ліжками для того, щоб хворому було комфортно та зменшити бойовий синдром. Ми потихеньку запускаємося, але й маємо партнерство з певними клініками за кордоном".

"Переглядаємо хірургічні та травматологічні пакети"

"Війна призвела до того, що ми переглядаємо хірургічні та травматологічні пакети. Через певну специфіку нейрохірургічних травм або складних операцій до програми медичних гарантій буде доданий складний коефіцієнт. В таких випадках буде більше коштів приходити від Національної служби здоров’я до закладу, який лікує поранених або людей з тяжкою травмою.

Окремо відкривається два пакети, які ми започаткували наприкінці 2022 року – стаціонарна та амбулаторна реабілітація – під новою вартістю. Раніше за 14 днів реабілітації ми платили 10 тисяч гривень, а тепер платимо за 21 день 33,6 тисяч гривень. Тобто майже втричі зросла вартість реабілітації. Ми розуміємо, що сьогодні з’являється дуже велика кількість травми, після лікування якої буде потреба в реабілітації. Але ця реабілітація також необхідна для тих, хто переносить інсульти, оскільки вони вражають нервову систему і людина після інсульту по-новому повертається до звичного для неї життя. Тут їй допомагають мультидисциплінарні команди, які створюються в закладах, які мають пакет по реабілітації.

Також окремо є пакет на "первинці" для сімейних лікарів, які будуть надавати психологічну підтримку, оскільки війна має значний вплив на психоемоційний стан. Ми розцінюємо, що біля 14 млн українців відчувають вплив війни на психоемоційний стан і велика кількість із них потребуватиме психологічної підтримки. Найперше, що ми хотіли б, щоб люди робили, - це не шукали психологів, адже не завжди їх можна знайти в населеному пунктів, в якому людина проживає. Таким чином в них відразу буде доступ до психологічної підтримки, яку можна отримати через команду сімейного лікаря. Тому зараз запущений курс навчання для сімейних лікарів за ВООЗівським стандартом, який описує чітко всі проблеми психоемоційного стану, на які може звернути увагу сімейний лікар".

14 млн українців потребують через війну психологічної допомоги

"Ключова річ як при інших хворобах, так і при змінах психоемоційного стану, – не нашкодити. Тому якщо людина відчуває, що з нею щось не так, не варто займатися самолікуванням, треба завжди звернутися до спеціаліста. Також ніколи не можна самому собі призначати лікарські засоби, зокрема й фармацевтичні препарати. Спочатку мають бути пройдені всі етапи діагностики, виявлена проблема, має бути спроба впоратися з нею без медикаментозного лікування. І лише в певних випадках кваліфікований спеціаліст-психіатр може призначити лікарський засіб, який можна отримати в аптеці через програму "Доступні ліки" або, якщо його не покриває програма, то купити їх в аптеці".

Ліки підпали під заборону разом із антибіотиками і мають виписуватися тільки за рецептом?

"Вони і раніше були рецептурними препаратами. В нас просто всі забувають, що діяла норма наказу МОЗ, яка говорила, що вони відпускаються виключно за рецептом. Тому ми зараз антибіотики та наркотичні лікарські засоби відпускаємо за електронним рецептом, але навесні ми плануємо перевести усі рецептурні лікарські засоби на відпуск по електронному рецепту. Це дозволить систематизувати як відпуск, так і подивитися проблематику призначень тих лікарських засобів, ефективність яких не доведена для конкретної патології. Це також дозволить контролювати якість надання медичної допомоги".

Інфаркт в Україні "помолодшав" на 10 років

"На жаль, ситуація не дуже добра, тому що й ковід, й особливо війна призводять до того, що хвороби стають "молодшими". Інфаркти та інсульти, наприклад, "молодшають" на 10 років. Ми вже маємо динаміку серед тих, хто з 2014 року і воював, і був під обстрілами. В інсультів та інфарктів зазвичай був вік 60 років, то зараз спускається до 45-ти років. Й ми прогнозуємо, що повномасштабне вторгнення РФ призведе до того, що ці хвороби ще "помолодшають".

Також значно зменшилась кількість так званих скринінгових досліджень та візитів до сімейних лікарів. На перший план в людей виходить безпека, а не раннє виявлення хвороби. Тому ми прогнозуємо й зростання онкологічних захворювань, тому й інвестуємо зараз в розвиток онкологічних центрів. Два роки не виявляли ранні стадії онкологічних захворювань через ковід, зараз це не дозволяє зробити війна. Це призведе до того, що в нас буде виявлена велика кількість онкологічних хвороб на запущених 3-4 стадіях, які будуть потребувати зовсім інших підходів до лікування. Така ж сама ситуація зараз із туберкульозом, оскільки багато людей при невеликій температурі не звертаються до лікаря, а пересиджують її вдома. Це призведе до того, що ми не будемо вчасно виявляти і туберкульоз, епідемія якого триває в Україні з 90-х років".

Нинішній штам ковіду в Україні

"У нас ситуація в країні стабільна: за минулий тиждень ми маємо 2700 випадків. В порівнянні з попереднім тижнем динаміка впала на 13 %. Але в цілому за минулий тиждень в світі зареєстровано понад 3 млн випадків. Ковід продовжує робити свою "брудну" справу в світі і, на жаль, є й летальні випадки. Наша цифра в 2700 є недостовірною, тому що багато хто не йде на діагностику та не здає біоматеріал на дослідження, тому по ковіду в нас є гіподіагностика – недодіагностування.

Водночас штам, який зараз циркулює, не призводить до заповнення закладів охорони здоров’я. Ми відслідковуємо кількість госпіталізованих та виписаних, а також кількість пацієнтів, яка перебуває в нас в лікарнях на кисневій терапії. Тому сьогодні ситуація в нас повністю контрольована: не більше 5 % ліжок, які відведені для цієї терапії, зайняті. Все спокійно, але другий пік в епідсезоні грипу, ГРВІ та ковіду, який був в попередніх роках, показує, що хвиля припадає на середину лютого. Тому ми не розслабляємося".

Друга бустерна доза: скільки людей скористалося цією можливістю?

"На жаль,  в нас не такі цифри охоплення щепленнями, як би нам хотілося. Порівняно з довоєнним періодом показники по охопленню щепленнями і по ковіду, і по іншим захворюванням значно впали. Тому окреме прохання до тих, хто має дітей: перегляньте  календар щеплень своїх дітей, бо війна завжди приносить епідемії інфекційних хвороб. В першу чергу йдеться про епідемії вакцинокерованих хвороб і ми не хотіли, щоб під час війни в нас ще й були спалахи кору, дифтерії. Ми можемо запобігти цим хворобам, просто проявивши свою соціальну відповідальність.

Вакцини в кабінетах щеплення є, в кабінетах сімейних лікарів є, тому прошу: не забувайте робити щеплення. Дорослі також кожні 10 років мають робити щеплення від дифтерії і це актуальна тема. Ці щеплення зараз також можна і треба зробити".

Агресивність ковіду 

"Війна поставила зовсім інший пріоритет й ми зараз турбуємося не стільки, як інфікуватися, як про те, як врятувати себе і свого ближнього та здобути перемогу. Те, що ми відмічаємо і в Україні, і в країнах, з якими ми межуємо, – це те, що інтенсивність та агресивність ковіду, який циркулює, значно зменшилася, якщо порівнювати з першими роками та хвилями. Через війну в нас інші пріоритети: захворів коронавірусом, пролікувався і побіг далі. Ми не приділяємо йому стільки уваги.

Зараз найбільший спалах та кількість випадків ковіду реєструється в Японії, де за тиждень майже мільйон випадків. Але знову ж таки немає такої кількості госпіталізацій та кисневої терапії, як це було в 2020-2021 роках. Тому ковід поступово втрачає свою агресивність і, якщо не з’явиться якийсь новий більш агресивний штам, то є надія, що ВООЗ зможе найближчим часом переглянути стан щодо ковіду: чи є ще пандемія, чи вона вже пішла на спад. Наскільки мені відомо, колеги з європейського бюро ВООЗ чекають завершення осінньо-зимового періоду для того, щоб зібрати комітет з надзвичайних ситуацій для перегляду стану пандемії".

 Фото: Українське радіо