"С Новым Годом. Бум". Таким написом російські загарбники привітали українців. Ці слова були написані на одному з безпілотних літальних апаратів "Герань-2", політ якого перервався над Києвом на новий 2023 рік. Ці безпілотники тільки за назвою "російські". Вважається, що саме їх Іран постачає Росії, і саме їх Росія використовує проти України, масово запускаючи по українських містах. Імовірно, вперше ці безпілотники потрапили в Україну 13 вересня 2022 року. Тоді в інтернеті з’явилися повідомлення, що під Куп’янськом ЗСУ збили незвичайний БПЛА. За уламками в ньому знайшли схожість із іранським дроном-камікадзе "Шахед-136". Так регулярні згадки про Іран увійшли в українську новинну стрічку. Знову!
8 січня 2020 року. Ранок. Темрява. З аеропорту імені Імама Хомейні злітає літак "Боїнг" 737-800 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" рейсу PS752" Тегеран-Київ". На борту 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Літак злетів о 6:20 ранку за місцевим часом із годинною затримкою. Через дві хвилини, коли літак піднявся на висоту майже 2400 м, зв'язок з ним перервався. У Києві в цей час було приблизно 4:45 ранку. Літак змінив курс, розвернувся і перейшов у некерований спуск. На його борту почалася пожежа. Лайнер врізався у землю у передмісті Тегерана, за 15 км на північ від аеропорту. Всі люди в літаку загинули. Серед загиблих 167 пасажирів переважно були громадяни Ірану та Канади, також були громадяни Афганістану, Великої Британії, Швеції та України.
Президент України Володимир Зеленський під час збиття "Боїнга" над Тегераном перебував в Омані, чи то на відпочинку, чи то з візитом. Це і досі залишається незрозумілим.
Минуло ще два роки. 28 грудня 2022 року п’ять країн виступили із спільною заявою: "Ми, міністри, які представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство, зробили сьогодні конкретні кроки, спрямовані на притягнення Ірану до відповідальності за незаконне збивання літака рейсу PS752 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України". Вимагаємо, щоб Іран погодився на арбітражний розгляд спору, пов’язаного зі збиттям літака рейсу PS752 двома ракетами класу "земля-повітря", запущеними незаконно та навмисно членами підрозділу протиповітряної оборони Корпусу вартових Ісламської революції Ірану.
"Будь-яка співпраця після цього зупинилась"
Про хід цієї справи та переговорів з Іраном розповідає виконувач обов’язків міністра транспорту і зв’язку у 2009-2010 роках Василь Шевченко:
"Іранська сторона від самого початку робила все можливе і неможливе, щоб не визнавати факту збиття. Коли відбулося повідомлення про падіння літака, тоді іранська сторона заявила про технічні несправності. Після того, як наші фахівці першими прибули на місце аварії, під час огляду воно дуже активно зачищалося, що суперечить міжнародним нормам. Але достатньо складно було приховати елементи зенітно-ракетного комплексу "Тор-М1". І на наступний день після того, як наші фахівці це побачили та змогли або зафіксувати, або зафільмувати, іранська сторона вийшла з повідомленням, що дійсно "Боїнг" було збито ракетою. Але будь-яка співпраця після цього зупинилась.
Відкриття інформації з чорної скриньки ("Боїнга" — ред.) відбулося у Європі, і це дало додаткове підтвердження, що літак був збитий ракетою зенітно-ракетного комплексу. Тоді була створена міжнародна група, аби обговорювати неправомірні дії іранської сторони. На жаль, це не мало ефекту, тому що іранська сторона діяла у стилі традиційної для неї пропаганди. На зовнішній світ подавали одні сигнали, а всередині — інші.
Громадськість продовжувала роботу за цим напрямком, і після російської агресії щодо України з'явилось нове бачення — підозра, що це могла бути направлена дія, тому що система "Тор-М1" передбачає декілька режимів роботи: автоматичний, напівавтоматичний з оператором і ручний. У розслідуванні технічних деталей було вказано, що причиною катастрофи є збиття із ракетного комплексу "Тор-М1" двома ракетами, але через неправомірні дії оператора, який належав до Корпусу вартових Ісламської революції. І тоді виникло питання, як міг один представник Корпусу натиснути двічі, щоб запустити дві ракети і без відповідальності. Це пояснювали збоєм зв’язку, але винуватців не було притягнуто до відповідальності.
28 грудня 2022 року Канада, Швеція, Україна та Сполучене Королівство сформували нову групу. Вона ініціювала звернення до Ірану для отримання його згоди для проведення спільного нового розслідування. Якщо протягом пів року відповідної реакції не буде отримано, тоді група країн отримає можливість звертатися до Міжнародного суду ООН, щоб розглядати це питання вже в суді".
.jpg)
На фото: Василь Шевченко, Українське радіо
Василь Шевченко особливо відзначив, що Іран одразу після катастрофи категорично відкидав свою причетність, хоча вже наступного дня представники США, Канади і Великої Британії повідомили, що мають докази збиття українського лайнера іранськими силами протиповітряної оборони. Поступово Іран визнав очевидне, і вже 11 січня 2020 року тодішній іранський президент Хасан Роухані у розмові з Володимиром Зеленським висловив співчуття українському народу і родичам загиблих. Але юридичних наслідків таке визнання так і не мало. І в 2022 році Іран знову категорично заперечував, що постачав свої безпілотні апарати Росії.
"Іран може створювати дрони у великій кількості". А балістичні ракети?
У жовтні 2022 року, коли Росія стала масово завдавати удари по Україні з допомогою безпілотників, Президент Володимир Зеленський згадав про події 2020 року.
"Я особисто не довіряю керівництву Ірану. Чому? Ви пам’ятаєте збиття літака українських авіаліній. Після цього іранське керівництво сказало — "це не ми". Коли наші фахівці та партнери знайшли деталі, які доводили причетність Ірану, вони визнали, що це було випадково й назвали це історичною драмою, сказавши на рівні лідера, що будуть відшкодування сім’ям загиблих. І що вони зробили? Нічого. Зараз друга трагічна ситуація. Іран торгує з Росією дронами "Шахед", ракетами тощо. Ми зараз бачимо сотні ударів по Україні, по цивільній інфраструктурі. Про яку довіру говорити? Іран поставляє їм (росіянам — ред.) дрони. Це їх домовленості за криваві гроші, які Іран заробляє", — сказав Зеленський.
5 листопада 2022 року Іран таки визнав — постачав дрони. Але…За словами міністра закордонних справ Ірану Хосейн-Аміра Абдуллахіяна, Тегеран передав Росії нібито обмежену кількість безпілотників за кілька місяців до війни в Україні.
А є ще питання балістичних ракет. Іран так само категорично заперечує які-небудь домовленості про постачання таких ракет Росії. Про іранську зброю розповідає експерт з питань регіональної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак:
"Іран вразив тим, що може створювати дрони у такій великій кількості. Це означає, що, попри санкції, в Ірану є достатньо широка мережа тіньових постачань елементів, з яких вони зроблені. Це в основному те, що можна купити на цивільному ринку. У 90-х Іран почав робити прорив в ракетних технологіях. Він разом з Північною Кореєю модернізував старі радянські "Скади". Ці ракети не представляли великої загрози, адже були дуже неточними. Але після цього періоду Іран зробив стрибок і почав розробляти і на рідинному, і на твердому паливі багато різних типів ракет. Відтак, по-перше, небезпека полягає в тому, що іранці створили бойові ракети, які з високою надійністю можуть летіти на кількасот кілометрів. По-друге, вони за допомогою GPS, як із "Шахедами" навчились підвищувати точність. Тож краще зупинити ці ракети до того, як вони будуть стріляти по Україні", — зауважив експерт.
.jpg)
На фото: Олексій Їжак, facebook.com/oleksii.izhak
Олексій Їжак все ж сумнівається в спроможностях Ірану виробляти у великий кількості високочні балістичні ракети і швидко опанувати виробництво ядерної зброї. Але одночасно вважає, що небезпека цього реальна і нехтувати нею не можна. І ці ядерні амбіції Ірану є похідними від ситуації у внутрішній політиці. Президента Хасан Рухані, який в 2020 році висловлював співчуття після збиття українського літака над Тегераном, в 2021 замінив президент Ібрагім Раїсі. Якщо Роухані вважався представником поміркованих кіл в іранській правлячій еліті, то Раїсі користується підтримкою консервативних ісламістів. Останні, здавалося, все взяли під контроль. І раптом — вибух! 14 вересня 2022 року в Тегерані поліція моралі заарештувала 22-річну дівчину-курдку Махсу Аміні. Пізніше її доправили до лікарні у тяжкому стані. 16 вересня Аміні померла, не приходячи до тями. Іран охопили масові протести. В перших лавах були саме жінки, які демонстративно зривали хіджаби, носіння яких стало обов'язковим після Ісламської революції 1979 року. І за масштабами протести 2022 року стали нагадувати протести, які передували Ісламській революції і призвели тоді до повалення іранського шаху.
Іран та Росія – стратегічний союз?
Про внутрішню та зовнішньополітичну ситуацію в Ірані розповідає аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса:
"Глибинні причини протестів криються, по-перше, в розриві між поколіннями іранців. Молоде покоління є більш прогресивним у запиті на реформи і на зміни як соціально-економічному, так і культурному планах. Друга причина — це стагнація економіки Ірану. Третя причина — це криза легітимності еліт. Ще з середини 2010 років, коли так звані помірковані іранські політики з адміністрації колишнього президента Рухані втратили свою легітимність після того, як США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди, яка була ключовою історією для поміркованих сил. І після виборів 2021 року, коли до влади прийшли консерватори, сподівання остаточно зникли, що породило емоції, які потім вибухнули в Ірані після загибелі Махсу Аміні.
Хоч усі протести об'єднує єдиний привід, але реальна пріоритетність питань, які важливі для людей, відрізняється в кожному регіоні Ірану. Це один з факторів, який вплинув на те, що ці протести не стали організованою структурною силою. Тому станом на грудень 2022 роки вони дещо затухали. При цьому я не вважаю, що влада взяла ситуацію під контроль.
.jpg)
На фото: протести в Ірані, вересень 2022 року, commons.wikimedia.org
Я не вважаю те, що зараз відбувається між Іраном та Росією якимось великим союзом. Це ситуативне партнерство, в межах якого й Іран, і Росія використовують один одного для своїх тактичних короткострокових цілей. Тобто Росія користується тим, що Іран в кризі і йому потрібні союзники та умовний фронт проти США. Водночас Іран користується тим, що Росія втягнута у війну в Україні, аби продавати Росії зброю і вибивати з неї різноманітні технології, зокрема з виробництва сучасних літаків, технології, які можуть прискорити їх ядерну програму, інші технології, які можна використовувати у сфері ВПК. Або залучати гроші, інвестиції, кредити і продавати більше свою сільськогосподарську продукцію до Росії".
.jpg)
На фото: Ілія Куса, facebook.com/iliya.kusa.71
Тож аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса не вірить у стратегічний російсько-іранський союз.
25 грудня 2022 року цікаву заяву з приводу застосування безпілотників у російсько-українській війні зробив іранський генерал Мохаммед Багері: "Крім того факту, що багато з цих тверджень можуть бути неправдивими, це, по суті, свідчить про ефективність, важливість і високий рейтинг Ісламської Республіки в області безпілотників". Щоправда, зізнанням з боку іранського військового таку заяву вважати все ж таки не можна.
Червона лінія для Ірану
Іран продовжує наполягати на непричетності. Про це щонайменше двічі у грудні говорив офіційний представник МЗС Ірану Насер Канані Чафі. Особливо різкими його слова були на адресу президента України після виступу останнього в Конгресі США: "Пан Зеленський повинен знати, що стратегічний терпець Ірану щодо безпідставних звинувачень не буде безмежним...".
Зі свого боку, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю телеканалу з Об’єднаних Арабських Еміратів, поширеному 5 січня 2023 року, нагадавши, що для обстрілу українських територій Росія використовує дрони, поставлені Іраном, додав: "Ми також чули, що Росія та Іран, ймовірно, ведуть переговори щодо угоди про постачання певних видів ракет. Ми дуже уважно слідкуємо за цим процесом. Це стане червоною лінією, яку Ірану краще не переходити, тому що тоді весь інструментарій тиску буде застосований, щоб змусити Іран припинити це робити".
Міністр Кулеба зазначив, що поставками дронів до Росії Іран бере участь у терористичній кампанії Росії, спрямованій проти цивільного населення країни, яка була завжди дуже дружньою до іранського народу.
У ніч з 31 грудня 2022 на 1 січня 2023 року російські окупанти в черговий раз масовано атакували Україну безпілотниками-камікадзе іранського виробництва "Шахед-131 і 136". Було знищено 45 ударних безпілотників.
І пам’ятаємо: Тегеран, ранок 8-го січня 2020 року.
На фото: "Боїнг" 737 української авіакомпанії МАУ, збитий в Ірані, за 2 місяці й 3 тижні до катастрофи, Wikipedia
