war

Про культурне життя звільненого Херсона розповідає керівниця управління культури міськради Світлана Думинська

15.11.2022 р., 16:09

Найактуальніша подія цих днів ― звільнення Херсона. З 12 листопада у місті почали працювати законні міська та військова адміністрації, СБУ та Нацполіція. Культурне життя також повернулося під контроль України. Керівниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думинська розповіла слухачам радіо "Культура" про культурні втрати, яких зазнав Херсон за період окупації, та про план дій місцевої влади на найближчий час.

З чого планується розпочати роботу у звільненому Херсоні?

"Ми й не припиняли роботу. Навіть коли місто було в окупації, ми продовжували працювати. Ті, хто змогли виїхати, проводили акції. Спершу на підтримку Херсона, щоб про нього говорили, пізніше ми робили звернення до європейських журналістів, щоб інформувати про масові депортації людей, коли мешканців залякували, надсилали їм повідомлення, їздили по вулицях з гучномовцями і закликали людей виїжджати. Плюс ми проводили різні творчі акції, намагалися, щоб Херсон відчував, що він український".

Хто керував культурою міста під час окупації?

"Про перших зрадників ми дізналися вже у березні, потім вони почали більше проявлятися у квітні. А на спільний загал вийшли 9 травня і вже не ховалися, ходили зі стрічками та прапорами. Для нас стало великим розчаруванням, що там був директор нашої музичної школи №4 Олександр Кузьменко. Він навіть намагався згуртувати музикантів Херсона, для того щоб "устроіть людям празднік". Але ні залякування, ні заманювання людей коштами не змусило музикантів на це піти. Потім ми бачили, що у заходах взяли учать колаборанти нашого обласного театру імені Куліша. Це той театр, який зараз активно працює на теренах всієї України. До речі, наш фестиваль "Мельпомена Таврії" проходив за межами Херсона, і далі йдуть вистави. Ті працівники культури, що залишилися в Херсоні, продовжували отримувати українську зарплатню, а ті, що виїхали, підтримували їх донейтами. Тож Херсон ― це справжня велика родина".

Які установи культури зазнали найбільшої шкоди?

"У нас пограбовано два обласні музеї ― краєзнавчий і художній. З художнього музею імені Шовкуненка вивезли всі картини та інші експонати. Люди просто побачили і зафіксували, як до музею під’їхала величезна фура, куди завантажували роботи. А за кілька днів ці роботи з’явилися в музеї Євпаторії. За розміщеними фотографіями наші фахівці ідентифікували ці роботи, назвали авторів. З фото та відео ми побачили вандальне ставлення до тих робіт, які були не упаковані…".

Читати також: Чи повернуться з "евакуації" експонати Херсонського художнього музею –– коментують Аліна Доценко та Діана Клочко

Як плануєте повертати вкрадені цінності?

"Зараз проводимо перемовини з кількома європейськими установами. Ми розуміємо, що це буде складний шлях, але дуже налаштовані боротися за свою спадщину. Хочу сказати, що окупанти вивезли багато матеріалів з обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. Директорка вже повідомила про те, що викрадено дореволюційні видання, які бути видані у Херсонській губернії. Це найбільша колекція краєзнавчих фондів, там дуже багато цікавої літератури.

Поки що ми не розпочали інвентаризацію, бо чекаємо на дозвіл від військових приїхати до Херсона. Територія має бути розмінована, адже є багато повідомлень про трагічні випадки. Працюємо дистанційно. Сьогодні розмовляли з фахівцями нашої художньої школи, які перебувають у Херсоні, вони дуже хочуть зайти всередину приміщення. Але ми не маємо права ризикувати життям людей, бо пережити окупацію і потім нарватися на міну ― це зовсім недоречно".

Чи змінилося ставлення людей до імперської спадщини Херсона?

"Це буде першочергове для нас. Вже цього разу херсонці не хотіли святкувати день міста у третю суботу вересня, як це було раніше. Вони висловлюються за те, що відтепер день міста для них ― це день визволення Херсона, 11.11.2022 року. Щодо пам’ятників, окупанти першими вивезли бюст Суворова і також Потьомкіна. Але треба пам’ятати, що ці пам’ятники ― бронзові, тож скільки тут насправді буде історичної цінності… Ми обурені, звісно, бо це крадіжка, але деякі містяни кажуть: добре, що ви їх забрали, ми не будемо про це думати. Якщо раніше точилися розмови про можливість перейменування тих чи інших вулиць, то на даний момент Херсон перероджений. Або може він просто відкрився таким, яким є насправді.

Багато херсонців від початку навали перейшли на українську, почали говорити і писати. Але пізніше за українську мову люди могли потрапити "на яму", були такі інциденти. Тому мешканці не могли спілкуватися, слухати українську музику. А тепер воно все вибухнуло з новою силою".

Про диригента Юрія Кирпатенка, якого стратили окупанти

"Я з ним була особисто знайома. У мистецькому середовищі всі одне одного знають. Він працював у театрі, потім перейшов до філармонії. Юрій розмовляв російською мовою, але безмежно любив українську культуру і був дуже принциповою людиною. Зараз вже йдуть обговорення, як вшанувати пам’ять патріота, чи буде названо вулицю, чи філармонійну залу".

"Зараз вже думаємо, як будемо проводити військовий фестиваль патріотичної пісні "Оберіг" до Дня Збройних сил України. Ми дуже хочемо, що на фестивалі прозвучали пісні та вірші саме наших воїнів", ― розповіла пані Світлана.

Про акцію "Українська книга ― українській Херсонщині"

"9 листопада ми оголосили акцію "Українська книга ― українській Херсонщині". Хочу звернутися до видавництв, авторів, митців. Нам дуже хочеться у своїх бібліотеках прибрати те сміття і поставити нову українську книжку. Збір відбувається у Львівській обласній юнацькій бібліотеці. Моя мрія ― приїхати в Херсон і на звільнені полиці поставити нові українські книжки. Після війни розпочнеться відновлення, будуть інші пріоритети, і на книгу, можливо, не буде фінансів. Тому я прошу долучитися і зробити бібліотеки Херсонщини українськими".

Фото: фейсбук-сторінка фестивалю

Про культурне життя звільненого Херсона розповідає керівниця управління культури міськради Світлана Думинська

Новини по темі