Проєкт до сторіччя Українського Радіо. У ньому автори розповідають не тільки про історію радіо, а про життя кількох поколінь українців крізь призму історії Українського Радіо. Проєкт детально описує історію винайдення і поширення радіо у світі, подробиці розвитку радіо в Україні. Значна частина проєкту присвячена тиску на радіо радянської влади. Команда проєкту знайшла і вперше оприлюднить архівні матеріали справ розстріляних у сталінські часи працівників Українського Радіо. Згадаємо про роль Українського Радіо у здобутті Україною Незалежності, про Державний Гімн, який вперше публічно прозвучав саме на хвилях УР - ще до його офіційного затвердження. Кілька епізодів присвячено роботі Українського Радіо у воєнні роки: під час Другої світової, та під час нинішньої російсько-української. "Життя в ефірі" приховує і багато інтриг: хто насправді винайшов радіо (і це не Марконі, і не Попов), як радіо стало ЗМІ і до чого тут Титанік, як записували радіорепортажі до винайдення магнітної стрічки, як у 43-му Українське Радіо мовило з потяга, та як "Реве та стогне" стали позивними Українського Радіо?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Текстову версію програми читайте за посиланням.
Передачі з архіву Українського радіо
Поширювати українську мову і культуру, залишатися по суті Українським Радіо доводилось у різні часи та за різної влади. Багато людей сьогодні не уявляють умови життя в Радянському Союзі і мають достатньо спрощене розуміння тодішньої цензури. Тож коли з'явилися обмеження свободи слова, у чому вони полягали, та як Українському Радіо вдавалося залишатися українським навіть за таких умов?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Нині технології змінюються так швидко, що чи не головним завданням журналіста є встигати їх вивчати та впроваджувати. Але в 60-70 роках професія журналіста була значно романтичнішою: замість телефона в руках — 6-кілограмовий "Репортер", а замість комп'ютера — кілометри плівки і ножиці. Чим жили працівники Українського Радіо, як готували програми і в які пригоди втрапляли?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
У 60-х роках розвиток радіо набув неймовірних масштабів. Це був найпоширеніший і найдоступніший засіб масової інформації. Окрім всеукраїнського, працювали обласні, районні, сільські радіостанції, і навіть радіовузли на окремих підприємствах. Але зважаючи на те, що на республіканському рівні існував лише один канал – Українське Радіо, його програмне наповнення було універсальним. На цьому одному каналі звучали і випуски новин, і суспільно-політичні програми, і музика, і театральні постановки. Про що були програми того часу, чому стати диктором було недосяжною мрією та за що карали працівників Українського Радіо у часи хрущовської відлиги?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Українське радіо повернулося з евакуації у січні 1944-го року. Спогади очевидців про німецьку окупацію, зруйнована економіка, спалахи захворювань і післявоєнна відбудова – тоді були головними темами, які висвітлювало Українське радіо. Сам мовник теж зіштовхнувся з проблемами відновлення, браком кадрів і техніки, але поступово налагодив свою роботу. Вже за рік після повернення до столиці кількість випусків новин вдалося збільшити вдвічі та перевершити довоєнний рівень. Українське радіо залишається на зв'язку зі слухачами і вже скоро починає отримувати стоси листів від своїх шанувальників.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Цю мелодію пізнають мільйони українців, вона стала вірусною у ТікТоці. Саме з неї починається кожна година мовлення, і саме ці мотиви протягом десятиліть є незмінним символом Українського Радіо. Позивні "Реве та стогне Дніпр широкий..." вперше пролунали під час Другої світової в ефірі радіостанції, яка виходила в ефір з потяга. Що це була за радіостанція, і чому вона опинилася у залізничних вагонах? Яка історія бандуриста, у виконанні якого роками звучала класична версія позивних? Слухайте у 9-му епізоді проєкту до сторіччя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
22 червня 1941 року біля київських гучномовців зібралися натовпи людей — по Українському Радіо звучала новина про початок німецько-радянської війни. Радіо працювало з Києва до останнього дня перед заходом німецької армії. Журналістам доводилося чергувати ночами на даху будинку радіо, аби гасити запалювальні бомби і не допустити пожежі. Як працювало Українське Радіо у перші воєнні роки та як склалася доля одного з радійників, який не встиг евакуюватися.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
30-ті роки минулого століття стали темними часами для всього українського народу. Сталінські репресії, які винищили майже всю українську інтелігенцію тих часів, не оминули і працівників Українського Радіо. За що розстріляли радійників, від голови радіокомітету до завідувача музичним сектором, які забезпечували ефір 24 серпня 1936 року? Чому їхні родичі не знали, що сталося з репресованими аж до 90-х? У 7-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі" вперше оприлюднюємо подробиці справ репресованих працівників Українського Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Майже всі хіти 70-х, які досі знає і співає країна, зокрема пісні Володимира Івасюка, були записані завдяки Українському Радіо. Багато з них — разом з його естрадно-симфонічним оркестром. Симфонічний оркестр та хор Українського Радіо звучав у багатьох кінофільмах. А з відновленням державної незалежності розпочався новий етап масштабних оффлайн-проєктів, видовищних шоу, концертів з аншлагами у Будинку звукозапису та гастролей на трьох континентах. За що Симфонічний оркестр Українського Радіо обожнюють в Алжирі, чому нашим оркестром і хором захоплювалася королева Іспанії та які курйози трапляються на гастролях за кордоном, дізнаєтеся з 6-го епізоду проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Два оркестри і хор Українського Радіо — майже ровесники самої радіостанції. У ті часи радіо працювало тільки у прямому ефірі, тож художнім колективам доводилося щоразу грати твори вживу. Саме завдяки ним було сформовано Фонди Українського Радіо, які містять понад 11 000 годин еталонних записів української та світової класики. Про історію Заслуженого академічного симфонічного оркестру, Оркестру народної та популярної музики, Академічної хорової капели Українського Радіо йтиметься у 5-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі"
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
