war

Мінфіну доведеться підвищити дохідність за держоблігації, щоб підтримувати бюджет — банкір

26.07.2022 р., 21:00

Виплати за держоблігаціями вже на 34,1 млрд перевищують запозичення Національного банку України. Натомість суми, залучені від розміщення нових держоблігацій, зменшуються. 19 липня вперше за часи воєнного стану було підвищено ставки за річними облігаціями внутрішньої держпозики. Як це позначиться на резервах НБУ? Більше про це в ефірі Українського радіо розповів президент інвестиційної компанії "УНІВЕР" Тарас Козак.

Чому суми погашень перевищують суми залучення нових коштів Мінфіном

Державні облігації внутрішньої позики розміщуються серед ринкових агентів. Це банки, інвестиційні компанії, пенсійні фонди, громадяни, а також іноземні компанії. До цього на цих аукціонах торгувалися банки по дохідності, і саме ринкові агенти за рахунок коштів, які були в обігу, купували ці облігації, тобто давали кошти уряду, які поповнювали бюджет. І зазвичай суми розміщення облігацій, тобто залучення цих коштів Мінфіном, перевищували суми погашення. 

Національному банку було заборонено брати участь у цих розміщеннях, тому що Національний банк України, коли купує облігації, робить це за рахунок емісії коштів. Тобто він створює нові гривні і дає їх уряду. Тож гривень в обігу стає більше — рівно на ту суму, на яку він купує ці облігації. Тож в законі України було чітко написано, що Національний Банк не має права купувати державні облігації на аукціонах Міністерства фінансів. Але з моменту початку великої війни ситуація змінилася. Закон "Про воєнний стан" дозволив Національному банку купувати ці облігації, і урядом сумісно з НБУ була визначена сума — 400 млрд гривень розміщення, які викупить НБУ протягом 2022 року.

Проте коли говоримо, що суми погашень перевищують суми залучення нових коштів Мінфіном, ми говоримо саме про ринкових агентів — компанії, банки, нерезидентів та українських громадян. Справді, ці суми запозичень суттєво менші — на 30 млрд. Але ще більша проблема в тому, що з кожним тижнем, коли Мінфін проводить ці розміщення, ці залучення все менші і менші. Якщо раніше це було 10, 15 чи навіть 20 млрд на тиждень, то останнім часом суми близько одного мільярда. І це дуже мало, оскільки бюджет потребує більше коштів для того, щоб в умовах економічної стагнації і падіння економіки забезпечувати всі видатки, зокрема соціальні та військові.

Водночас, хоча залучення менші, але Національний банк, однак, допомагає уряду в розміщенні цих паперів. Національний банк на сьогодні викупив облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) на суму 240 млрд гривень — це додаткова емісія гривні, яка потрапляє в обіг через уряд, а тому гривень стає більше, і це тисне на курс, на інфляцію тощо.

Сам по собі показник того, що ринкові розміщення менші, не є абсолютно критичним. Тому що уряд може погашати попередні випуски облігацій за рахунок інших доходів, зокрема тих, що він залучає від Нацбанку чи тих, що дають наші іноземні партнери.

Про ситуацію на ринку військових облігацій

Військові облігації — це єдині цінні папери, які допущені зараз до обігу. Нагадаю, що Національна комісія з цінних паперів зупинила всі операції з цінними паперами в Україні за виключенням військових облігацій. Це спеціальні облігації, які розміщуються Мінфіном з моменту початку великої війни. Їх зараз купують банки, інші компанії, громадяни України тощо. Ними дозволено торгувати на вторинному ринку. Всі інші операції з цінними паперами, зокрема ОВДП, заборонені, крім погашення.

Про іноземних інвесторів

Немає чітких даних Нацбанку, скільки військових облігацій у нерезидентів. Ми знаємо, що досить небагато. Тому що у звітності Національного банку не розділяються військові й невійськові облігації у кожного типу інвесторів. Загальна сума вкладів іноземців в ОВДП дуже не суттєво зросла за час великомасштабної війни. Тобто вони не були зацікавлені, адже дохідності за військовими облігаціями дуже маленькі.

Про дохідність облігацій

В березні ці дохідності були на рівні 9,5–10,5% річних у гривні і 3,5% річних у доларах. На останніх аукціонах Мінфін справді підняв дохідність. Щодо доларових облігацій, то довгі облігації (рік і більше) дають інвесторам 4,5% річних. Гривневі облігації підняли до 14%. Але Мінфіну не вдалось зібрати багато коштів. Попит на ці облігації зберігається досить високий, але інвестори хочуть значно вищу дохідність.

В умовах, коли інфляція з початку року вже сягнула 21,5%, а Національний банк прогнозує, що до кінця року вона становитиме 30%, то вкладати свої гривні під дохідність, що 11%, що 14% — це значить отримувати від'ємну дохідність. Від’ємна реальна дохідність — це коли після погашення з відсотками ви зможете на ці кошти купити менше товарів чи послуг, ніж могли це зробити на той момент, коли купували ці облігації. Тобто коли інфляція вища, ніж дохідність за паперами. Тому і Національний банк закликає Мінфін підняти дохідність до рівня 20% і вище, і ринкові агенти, зокрема первинні дилери, на цих аукціонах показують індикативно, що вони готові купувати облігації Мінфіну за дохідність близько 20% річних.

Поки що Мінфін не готовий так дорого залучати кошти до бюджету. Тому що всі ці відсотки також лягають тягарем на бюджет. Мінфін вважає, що поки що він зможе переконувати інвесторів давати гроші дешевше. Але інвестори спочатку переконувалися, а зараз майже перестали і дають не більше мільярда гривень на тиждень до бюджету. А це дуже й дуже мало. Дефіцит бюджету в останні місяці в нас становить близько 5 млрд доларів. По сьогоднішньому курсу Нацбанку це приблизно 175 млрд гривень на місяць. І ось ця дохідність у розмірі 4 млрд гривень на місяць — це ніщо у порівнянні з загальним дефіцитом.

Тому або Мінфін підніме цю дохідність за новими облігаціями до 18, 20 чи 22%, або доведеться очікувати на західну допомогу, або Нацбанк буде підтримувати бюджет. Але Нацбанк сказав, що до кінця року вони ще нададуть уряду приблизно 160 млрд, тобто дійдуть до суми 400 млрд, і більше давати не будуть. Тобто Мінфін буде змушений підіймати дохідність, платити більше відсотків за своїми облігаціями, щоби забезпечити кошти в бюджет нашої країни.

Фото: istockphoto.com

Мінфіну доведеться підвищити дохідність за держоблігації, щоб підтримувати бюджет — банкір

Новини по темі