war

"Запасу міцності залишилось на рік": чи зможе Росія створити альтернативу SWIFT — експерт

24.07.2022 р., 17:45

Російська влада працює над тим, щоб відмовитися від міжнародної системи SWIFT. Як це позначиться на російській економіці? Про це в ефірі Українського радіо розповів економічний експерт Руслан Осипенко.

Чи може Росія створити власну систему фінансових розрахунків

Це демарш з боку Росії, що вони готові протистояти будь-яким санкціям та закидам з боку Заходу. Головний постулат Росії полягає в тому, що вона надзвичайно важлива країна у міжнародному розподілі праці і що виключити та ізолювати її від фінансових розрахунків, якою і є система SWIFT, начебто неможливо. Тому що Росія продає нафту, газ, рідкоземельні метали, на яких працюють цілі галузі в Європі та Сполучених Штатах Америки.

Насправді Росію можна і потрібно виключати з цієї системи як країну-агресора, яка підриває всю систему безпеки, яка створена після Другої світової війни. Тому що система SWIFT — це частина Ялтинсько-Потсдамської системи безпеки. Адже якби не було безпекової парасольки, фінансові інститути не могли б розвиватися, і тоді міжнародна торгівля була б під питанням.

Щодо того, чи має Росія підстави створити свою систему фінансових розрахунків або в кооперації з кимось, то це неможливо. SWIFT є частиною системи безпеки, яка встановлена за результатами Другої світової війни. З нею всі погодилися, і вона забезпечує розрахунки між країнами, які торгують і утворюють міжнародну торгівлю. Тож Росії треба створити свою систему безпеки, набрати своїх прихильників — тобто країн, які б з нею вступили у фінансові розрахунки, і домовитись, що вона буде торгувати лише з ними й паралельно створить цю систему.

Єдина країна, якій вдалося створити таку паралельну систему, — це Китай, який має економічний і військовий потенціал. Китайці створили UnionPay в 2002 році і у 2018 році кількість операцій цієї системи перевершила навіть операції MasterCard. Але це відбулося за рахунок кількості населення, і, обслуговуючи своїх клієнтів, ця система за кількістю операцій перевершила закордонні операції, яких було близько 1%.

Росія, роблячи цей демарш, дуже розраховує на те, що може приєднатися до цієї системи UnionPay, яка діє зараз в 177 країнах світу, і начебто вийде на цю паралельну систему. Але насправді вона тільки може розрахуватися з китайськими компаніями. Водночас якщо Росія стане частиною цієї системи і почнуться розрахунки, то китайські компанії автоматично підпадають під субсанкції, чого вони не хочуть. Їм це непотрібно, адже вони роблять бізнес з Сполученими Штатами та Європою і заробляють там в десятки разів більше. Тому, я думаю, Китай на це не піде. І Росія просто видає бажане за дійсне.

Про санкції щодо Росії 

Зараз фактично світ вступив у Третю світову війну, але гаряча фаза відбувається на українській території. На мою думку, Захід у деяких питаннях "дає задню". Росія завдяки своїй впертості і неприйнятності будь-яких позицій на деяких фронтах має перемоги, зокрема Європейський Союз почав робити винятки зі своїх же санкцій. Наприклад, Росії дозволили продавати нафту та газ до третіх країн. А якщо вони торгують, то за це можна і розраховуватись. Тобто Росія вперлась, а Європейському Союзу не вдалося зайняти чітку позицію, що ми ввели санкції і дотримуємося їх до кінця. Маневрують Німеччина, Угорщина та інші країни, зокрема Італія, яка збільшила закупки нафти з Росії за останні місяці вдвічі, і немає єдиної позиції. А Росія цим користується.

Війна відбувається в багатьох площинах. Вона і економічна, і психологічна, і інформаційна. І ці демарші Росії демонструють, що вона може дотримуватись свої жорсткої позиції, а Європейський Союз, на жаль, ні. І це дає привід Росії йти далі: сьогодні турбіну забрали, завтра когось зняли з уряду, а післязавтра ви нам розрахунки відкриєте і до SWIFT долучите, тому що ми нафту третім країнам продаємо.

Про стан російської економіки

Росія — це ресурсна держава, яка не виробляє ніяких технологій. Вона фактично "зрослася" з Європейським Союзом, на дешевих російських енергоносіях зростала економіка Німеччини, Франції та інших локомотивів Європейського Союзу, і їм було дуже зручно співпрацювати. Росія нічого не виробляла, зокрема технологій, вони брали в неї енергоносії, виробляли якісь технологічні товари, продавали їх Росії, і вона з задоволенням за нафтодолари все купувала, і це була така взаємна домовленість.

Зараз у Росії запас міцності є. Тому що у неї не тільки там нафта та газ, а й рідкоземельні метали, титанова промисловість, на якій працюють авіаційні та військові компанії Заходу. Тобто в неї є багато чого, що вона може продати. Її обмежили, але подивіться, як намагаються обійти санкції навіть європейські країни. Вони відмовились від нафти до кінця року на 50%, але перед цим Росія отримала в декілька разів більше грошей, адже обсяги закупівлі у сховища європейських країн зросли вдвічі і навіть в деяких країнах втричі. І ці гроші йдуть в Росію, що зміцнює її запас міцності і що продовжує фактично війну та агресію в Україні.

Водночас проти Росії застосовані санкції, тобто будуть стратегічні зміни. Насамперед Росія у цьому алгоритмі взаємодії з Євросоюзом втратила свою роль надійного постачальника. Шольц сказав, що Росії більше довіряти не можна, а це найгірше. Це значить, що уже не буде 40% енергоносіїв з Росії в Європі. Тепер буде диверсифікація джерел, зокрема вже говорять про Азербайджан, Туркменістан, Ізраїль, Єгипет, Алжир тощо. Закінчилася ера, коли Росія була єдиним великим постачальником по довгострокових контрактах по трубах, які вона проклала в Європу. Такого більше не буде. Вона втратила звання надійного постачальника, яке вона отримала ще в 1970-ті роки, коли була холодна війна і протистояння з Заходом, але, незважаючи на це, фактично Радянський Союз постачав дешеві енергоносії в Німеччину. Тож стратегічно Росія програла.

Тактично на своїх запасах вона може триматися до року. Обсяги економіки у неї будуть зменшуватися, вона буде ставати простішою. Вони не будуть виробляти щось ефективно технологічне, але запас міцності є. Водночас є другий фактор, який фактично працює на політичне керівництво, — це витривалість російського народу, які кажуть, що "перейдуть на городи і будуть менше купувати". Тобто вони вважають, що проти них воює весь Захід, а вони захищають свою батьківщину, як їм сказали у пропаганді, і вони будуть триматися до останнього: доїдати останню картоплину, але об'єднаються навколо лідера. І ця витримка народу — це також ресурс, який має Росія. І, на жаль, вони рік будуть стояти.

Але після року почнуться обвальні процеси, тому що у них закриваються цілі галузі, зокрема автомобільна, авіаційна, будівельна, які тягнуть суміжні галузі. Стане логістика, тому що не буде що перевозити, адже економіка буде стискатися. Це все призведе до обвальних процесів, що матиме наслідки і для соціально-політичної ситуації всередині країни. Почнуться відцентрові процеси і розвал самої Росії.

Фото: GETTY IMAGES

"Запасу міцності залишилось на рік": чи зможе Росія створити альтернативу SWIFT — експерт

Новини по темі