"Тепліше, а комуналка дешевше": що передбачає новий закон щодо комплексної термомодернізації будинків

"Тепліше, а комуналка дешевше": що передбачає новий закон щодо комплексної термомодернізації будинків

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт щодо запровадження комплексної термомодернізації будівель, що дозволить зменшити комунальні витрати та споживання газу. Подробиці в ефірі Українського радіо розповіла голова партії "Слуга народу", заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

0:00 0:00
10
1x

"Цей закон розроблявся спільно з профільним парламентським комітетом, Міністерством розвитку громад і територій та нашими міжнародними партнерами. Він входить до пакету євроінтеграційних законів, адже в Європі вже давно багато уваги приділяється енергоефективності. Дуже добре, що Україна вже зараз чудово розуміє, наскільки важливою є наша енергетична незалежність. Росія буде не просто продовжувати війну, вона продовжуватиме й енергетичний шантаж, тому нам потрібно бути до цього готовими, зокрема й в законодавчому полі", — розповіла Олена Шуляк.

Законопроєкт, який ухвалений парламентом в другому читанні та підписаний спікером парламенту, пішов на підпис до Офісу президента: "Очікуємо, що вже зовсім скоро він буде діючим інструментом, який повністю змінить засади, які стосуються комплексної термомодернізації будівель".

"Цим законом ухвалюються мінімальні вимоги до енергоефективності, і такі вимоги будуть переглядатися один раз на п’ять років обов’язково. Адже коли приходить опалювальний сезон, українці дуже часто опалюють повітря, а не свої домівки. Якщо подивитися на витрати енергії в Україні та в країнах ЄС, то в Україні вони можуть бути вдвічі-втричі більші, ніж в Європейському Союзі", — зазначила народна депутатка.

Разом з тим, в новому законі, як розповіла Шуляк, прописано, що термомодернізація не передбачає часткове утеплення фасадів: "На жаль, ми можемо бачити наші багатоквартирні будинки, де інколи клаптиками відбувається утеплення. Таке точкове утеплення не має системного характеру, не є єдиним для всього будинку. А комплексна термомодернізація — це про загальне утеплення фасадів, нові підходи до утеплення даху, індивідуальних теплових пунктів і взагалі до мереж. Все це регламентується цим законопроєктом".

"Також ми намагалися зруйнувати схему зловживання тих, хто сьогодні надає комунальні послуги. Дуже часто такі питання виникають тоді, коли приймається на абонентський облік вузол комерційного обліку. Це такі загальнобудинкові лічильники. Ми ж на рівні закону прописали, що оплата здійснюється лише тоді, коли цей загальнобудинковий лічильник встановлений, його показники знімаються з моменту його фактичного встановлення. Поки такого лічильника не встановлено, жоден постачальник комунальних послуг не буде мати права виставляти свої рахунки для того, щоб люди їх сплачували. Як на мене, руйнування такої схеми на рівні законодавства дає на сьогодні більш прозорий, справедливий і зрозумілий механізм для наших громадян", — розповіла народна депутатка.

Житловий фонд в Україні зараз знаходиться в не дуже доброму стані, проте, як наголосила Олена Шуляк, кроки до покращення його стану здійснюються: "Дуже багато будинків, які сьогодні є в Україні, були збудовані ще до 80-х років. Дуже багато будинків не проходили капітальні ремонти, невелика частина проходила лише поточні. Звичайно, все це не йшло на користь цим будинкам. Проте зараз, на жаль, держава не може проводити якісь масштабні речі стосовно термомодернізації, але і нове будівництво, і будинки, де сформовані ОСББ, підходять більше виважено до того, щоб запроваджувати там різні заходи з енергоефективності. Проте йдеться про невеликий відсоток, якщо дивитися на весь житловий фонд України. Проте кроки в цьому напрямку робляться, і це вже великий плюс".

Фото: Коаліція "Енергетичний підхід"