Костянтин Салій: "Війна розорює нашого виробника. Нас очікує великий дефіцит віконного скла, гіпсокартону, будівельних сумішей"

Костянтин Салій: "Війна розорює нашого виробника. Нас очікує великий дефіцит віконного скла, гіпсокартону, будівельних сумішей"

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну було пошкоджено та зруйновано багато будинків, підприємств, закладів освіти. На звільнених територіях вже активно ведуться відновлювальні роботи. Чи вистачить нам будівельних матеріалів для відбудови? Адже безліч будівельних компаній так само були знищені окупантом, багато заводів залишилися на тимчасово окупованій території, суттєво змінилися ланцюжки постачання, виросла затребуваність у купівлі будматеріалів. Як ми зможемо замінити ті товари, які необхідні для повноцінного життя: як от скло, гіпсокартон, будівельні суміші та ізоляційну вату? Який є вихід із цієї ситуації? Про все цев студії Українського радіо розповідає Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів.

0:00 0:00
10
1x

Де відновилося будівництво

"Будівництво почало оживати півтора місяці тому на тлі повідомлень органів державної влади про те, що можливо, буде велика закупівля квадратних метрів житла, яке на даний час перебуває на високій ступені готовності. Воно буде надаватися для тимчасово переміщених осіб, для військовослужбовців або тих, хто втратив дім. Тому будівельні компанії вирішили, що у Кабміна з'явилися великі кошти. І ці компанії кинулися добудовувати свої об'єкти. На жаль, ці кошти не з'явилися, а будівельники пішли по старих постачальниках. Взяли дуже великий об'єм матеріалів у борг на старих партнерських запасах. 

На даний час ринок квартирний і у Львові, і у Києві не розігнався так, як очікувалося. Є збільшення по вартості квадратного метра. Тому що зростають ціни на будматеріали. Але люди так, як до війни, не стоять у чергах за житлом, нема іпотечного кредитування, тобто галузь зараз без грошей". 

Що відбувається на будівельних підприємствах

"Дуже багато працівників призвані до лав ЗСУ. Багато хто займається волонтерством. Хтось поїхав в інші області до своїх сімей. Середній завод, наприклад, на території Києва, який виробляє бетон, по штату має мати 200 працівників. На даний час їх лише 25. Такі заводи розпродають свої запаси готової продукції. Вони не мають зараз можливості закуповувати цемент, арматуру, пісок і накопичувати товар. У нас зараз іде стагнація. Підприємства перебувають у стані банкрутства. Вони зменшили виплати, відправили людей у відпустки за власний рахунок. І говорити про те, що після перемоги всі вийдуть працювати і будуть будувати, а заводи почнуть працювати — нам не доводиться. Потрібно, щоб були фінансові стимули і фінансові інструменти. Держава їх не надає".

Які труднощі є до доступу будматеріалів

"Дуже велика кількість заводів, виробничих потужностей, кар'єрів по видобутку корисних копалин опинилася під артобстрілами або на захоплених територіях. Зараз ми відчуваємо дефіцит гіпсокартону. Відбулося його суттєве здорожчання. Також дуже мало буде в Україні віконного скла, і воно буде дуже дорогим. Буде також дефіцит будівельних сумішей, ізоляційної вати із базальту. До речі, Європа зараз викуповує великі обсяги базальтової вати у нас. Вона використовується в аграрній сфері, а не лише в будівництві. Іноземні контракти наші будуть виконувати, бо нам потрібна іноземна валюта. Скло ми отримували з Росії. Зараз ідуть розмови про постачання скла із Туреччини через ЄС. Наш склозавод у Лисичанську дуже постраждав. 

На щастя, ринок сам себе регулює. На дефіцитну продукцію злітає ціна. На ті товари, які ми ще маємо достатньо — ціна тримається. В Україні не буде дефіциту щебня, піска і цемента. У нас є багато родовищ, які були закинуті свого часу. Зараз їх швидко намагаються реанімувати. Ми маємо суходіл з ЄС. Ми можемо звідти багато чого завозити". 

Чи багато знищених підприємств

"Прямої статистики не збирає ніхто. Багато виробників не хоче повідомляти публічно про свої втрати, побоюючись, що конкуренти почнуть захоплювати їхні сегменти ринку. Намагаються самотужки врятувати своє виробництво. Шкода дрібних дилерів, у яких постраждали складські приміщення. На ці ж блокпости вивозилися бетонні блоки, які могли бути продані під певне будівництво. Війна розорює нашого виробника. Багато підприємств втрачено на окупованих територіях. Там їх окупанти грабують, технологічні лінії нищать, розбирають на металобрухт. І тільки коли ми звільнимо ті території, тільки тоді будемо знати, чи швидко зможемо відновити виробництво. Чи треба буде закуповувати нове обладнання. На це піде не один місяць. Біля великих міст, які дуже сильно постраждали, нам треба будувати нову індустрію виробництва будматеріалів, треба буде будувати підприємства".

 Як на собі відчули нестачу будматеріалів люди, що самотужки роблять ремонт

"Українці відчули в першу чергу ціновий виклик. В чеку закладена ціна зовсім іншої сировини з зовсім іншого місця видобутку. Вони бачать ціну на пальне, ціну долара, євро, які містяться в імпорному матеріалі. Ми втратили "Азовсталь". Через це ринок металевих виробів дав високу ціну. Все подорожчало  десь на 100-120%. Щотижня йде перерахунок ціни. Ринок живе своїм життям. Якщо люди купують зараз будматеріали, то вони виграють. Бо ціни далі будуть зростати. Зараз ще є товарні залишки. Те, чого не вистачає, завозиться з-за кордону. Такого, щоб чогось зовсім не було - поки-що немає. Якщо якогось товару немає в одному місці - є в іншому. Коли почнеться велика відбудова після війни, то тоді буде великий дефіцит. Стоятиме питання про наявність будівельного матеріалу на будмайданчику, а не про якість і ціну. Як було до війни".  

Фото: Олександра Калюжна