Про нестачу складських площ
Наразі аграрний сектор є чи не єдиним сектором економіки, який підтримує Україну. І, розуміючи це, російські війська свідомо завдають ударів по наших підприємствах для того, аби ми були залежними від ситуації на фронті. І в цих умовах страждають елеваторні комплекси та руйнується збіжжя, яке там знаходиться.
Коли прем’єр-міністр наголошує на нестачі складів для зберігання, це насамперед пов’язано з тим, що ми не маємо наразі можливості здійснювати повноцінно експорт, оскільки не працюють чорноморські порти. Відповідно це не дає нам можливості відвантажувати по 5-6 мільйонів тонн продовольства, як ми це робили до війни. Враховуючи, що Україна вже почала збір озимих культур, зокрема на півдні Одещини, ми фактично стаємо заручниками того, що в нас є більше 20 мільйонів тонн перехідних залишків минулого року. Крім того, у вересні ми почнемо збирати ярі культури, зокрема соняшник та кукурудзу. Відтак, для забезпечення їхнього повноцінного зберігання у нас не вистачає технологій. Тому зараз питання, яке ми анонсуємо до світової спільноти — прискорити можливість експорту нашої продукції через Чорне море, знайти країни, які б гарантували Україні деблокаду причорноморських портів.
Про організацію мобільних сховищ для зберігання зерна
Йдеться про збільшення мобільних сховищ, які б давали можливість зосереджувати зернові. Це так звані "рукава". Сьогодні ми працюємо над тим, щоб збільшити таку пропозицію на ринку, щоб кожен аграрій, у якого немає можливості вчасно реалізувати аграрну продукцію, був убезпечений саме цією технологією. Ще є перелік таких моментів щодо того, які інноваційні технології аграрний бізнес може застосовувати у своїй роботі. Це інструмент, до якого ми вже сьогодні готуємося. Хоча в комплексі це не вирішує проблеми, яка пов’язана у неможливості повноцінно здійснювати експорт.
Про переорієнтацію українських аграріїв з експорту зерна на його переробку та продаж продукції з доданою вартістю
У цих складних умовах нам треба переорієнтовуватись на додану вартість, на переробку наших зернових та олійних культур, щоб більше заробляти та створювати робочі місця. Складність виникає в пошуку інвестицій, коли в країні війна. Інвестори не бажають заходити до нас. Тому в цьому контексті потрібно спиратися на Кабінет Міністрів та Верховну Раду України щодо того, якими будуть пропозиції з боку держави, аби заохотити бізнес вкладати кошти в переробну галузь.
Перспективи є, адже європейська спільнота скасувала нам квоти та мита на рік. Це непоганий старт для того, щоб почати завоювати європейські ринки. Українська якість є хорошою та визнаною. Звісно, нам доведеться витратити рік на те, щоб знайти свого покупця, зайти з певною маркетинговою пропозицією. Тому було б добре, якби на рівні міжвідомчих комісій, між Кабміном та представниками Європейського Союзу обговорювалась пропозиція, аби квоти та мита були скасовані не на один рік, а мали довгостроковий характер, щоб бізнес відчув, що готовий інвестувати. І він розумітиме, куди буде збувати цю продукцію. А збувати на європейський ринок — це дуже хороша пропозиція, враховуючи, що там проживає близько 500 мільйонів населення.
Крім того, в Україні ми можемо досить ефективно розвивати переробку органічних продуктів. Наразі є тренд, коли аграрії починають займатися органікою, яка є популярною серед європейської спільноти. І націнка на органічні продукти є в рази більшою, ніж на звичайні. Тому головне — знайти концепцію поєднання і порозуміння між владою і бізнесом, а також необхідне фактичне припинення війни на території України. Тому що в період війни внутрішній інвестор залишається єдиним інвестором. Відтак, оскільки оборотних коштів через неможливість експорту дуже мало, потрібна підтримка держави. І з серпня такі програми планують запускати, коли діятимуть безвідсоткові кредити для представників бізнесу, які хочуть фінансувати в переробку. Тому, на мою думку, за цим — дуже хороше майбутнє.
Фото: УНІАН
