Як живе український спорт під час війни ― розповідає чемпіонка світу Ольга Саладуха

Як живе український спорт під час війни ― розповідає чемпіонка світу Ольга Саладуха

Як тренуються, де змагаються і як воюють українські спортсмени? Як нині відбувається процес підготовки до змагань? Яка ситуація з тренувальними базами: пошкоджені, зруйновані, тимчасово окуповані. Про це в ефірі Українського радіо розповіла Ольга Саладуха, голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту, народна депутатка, легкоатлетка, чемпіонка світу, бронзова призерка Олімпійських ігор, триразова чемпіонка Європи, заслужений майстер спорту України.

0:00 0:00
10
1x

Чому під час війни важливо брати участь у спортивних змаганнях

"Я з перших днів наголошувала і спілкувалась з міністром спорту щодо того, аби наші спортсмени виїжджали на змагання, показували нашу міць, незламність нашого народу, щоб піднімався наш прапор, лунав наш гімн ― це дуже важливо і для спортсменів, і для тренерів, і для країни. Показувати наш спортивний фронт, як ми боремося і наближаємо перемогу. Пригадую, як у 2014 році ми вперше тікали від "руского міра", в якому психологічному стані була я і колеги по збірній, ті хто з Луганська, Донецька, Криму… Важко було. Я тоді була лідером, і всі казали: Ольга мабуть не зможе вистояти, важкий психологічний стан. Але я вирішила не відмовлятися від жодного старту. Якщо згадаєте, третя нагорода на чемпіонаті Європи була переможною над двома російськими спортсменками. І коли лунав наш гімн і піднімався прапор ― це була величезна підтримка для нашої країни. Зараз така ж ситуація".

Яка процедура виїзду на змагання для спортсменів-чоловіків

"Дехто зі спортсменів жаліється, що не можуть виїхати за кордон і брати участь у змаганнях, бо є певні перепони. Багато спортсменів служать у національній гвардії, службі безпеки чи прикордонних військах, отже, вони є військовозобов’язаними. Ми просили, щоб міністерство дало тлумачення, аби наші спортсмени все ж таки виїжджали. Наприклад, Олександр Усик сказав, що буде захищати країну на спортивному фронті. А Василь Ломаченко вирішив залишитись і боронити країну, поки не завершиться війна, у лавах ЗСУ. Кожен спортсмен має право обирати, де він буде більш потрібним. На жаль, зараз багато хлопців ще не мають змоги виїхати, але ті, хто в першому складі збірної, можуть нормально їздити і на змагання, і на тренування".

Про тренувальний процес і бази

"З базами є проблеми. Харків, Чернігів ― біатлонна база, Кремінна, Маріуполь... Десь три тисячі наших спортсменів зараз перебувають за кордоном. Приблизно 500 в Італії, тренуються на олімпійській базі, багато виїхало до Польщі, Чехії, Німеччини, Іспанії, Болгарії. Елітні спортсмени зараз усім забезпечені, мають змогу тренуватися і змагатися. Ми не можемо втратити те, що накопичували десятиріччями, а за півтора року вже Олімпійські ігри. Тому нам треба зберігати елітний склад, а також і молодь, яка до них підтягується. Ми дуже вдячні нашим європейським партнерам, які нас підтримують, спортивним федераціям, олімпійському комітету, вони нам протягнули руку допомоги. Уявіть, у якому психологічному стані спортсмени були б тут, де немає змоги тренуватися".

Про фінансування спорту на сьогодні

"Видатки на спорт ще не переглядалися. Вони всі є, але не знаю, в якому обсязі ми їх отримаємо. Адже сьогодні найпершого фінансування потребують ЗСУ. Тому зараз спорт фінансується з фондів, які зробив Міжнародний олімпійський комітет, там майже 2,4 млн доларів. Багато міжнародних федерацій поскидали туди гроші, наприклад, легка атлетика ― це 200 тисяч доларів. Спортсмени з цих фондів можуть фінансуватися і виїжджати на бази з нормальними умовами. Нещодавно на Раді Європи ми спілкувалися з деякими президентами країн ―вони запрошують наших спортсменів на безкоштовні збори".

Як змінилися графіки підготовки до змагань

"З цим були проблеми. Багато спортсменів не мали змоги евакуюватися, тому що тривали запеклі бої. Наприклад, легкоатлет Андрій Проценко. Коли наші спортсмени вже мали змогу виїхати на збори, він ще перебував у Херсоні, бо було дуже небезпечно виїжджати. І поки він зміг виїхати, поки почав тренуватися, то вже трохи запізнюється брати участь у діамантових лігах. Що стосується інших дівчат, ми бачимо і Марину Бех, і Вікторію Ткачук, і Анну Рижикову ― як вони шикарно почали свій спортивний сезон і класно виступають. Також бачимо карате, боротьбу, гімнастику, тобто є види спорту, які вже виходять на хороший рівень. Все залежало від того, в яких точках перебували спортсмени і як вони виїжджали. Справді, коли ти пропускаєш і маєш великий провал у тренуваннях, то тобі треба все це надолужити".

Про міжнародну спортивну ізоляцію РФ

"Для українського спорту сьогодні важлива єдність, як і для всього українського народу. Ми всі розуміємо, що у нас єдиний ворог ― Росія. І ми повинні працювати заради єдиної мети ― для нашої спільної перемоги. Ми спортивною спільнотою об’єдналися з перших днів війни і почали потужним спортивним фронтом працювати на те, щоб просто витиснути російських і білоруських спортсменів зі світу спорту. Адже ми всі розуміємо, що спорт це про мир, а тим, хто коїть такі агресивні злочини, не місце в нашому олімпійському русі. Тих, хто порушив хартію миру, треба просто прибирати. У нас є навіть чат "Спортивний опір", ми всі разом робили відеозвернення до олімпійського і паралімпійського комітетів, щоб російських спортсменів не допускали до змагань. Нас почули. Потім ми долучалися до багатьох флешмобів, щоб цих спортсменів викреслити з усіх світових федерацій. І ми бачимо, як крок за кроком багатьом заборонили участь у змаганнях, виключають зі списків. Поки не завершиться війна, поки Росія не відшкодує нам усі збитки, їм не місце у спортивній спільноті. Тих, хто коїть такі злочини, треба виключати довічно".

Про спілкування з російськими та іншими спортсменами

"Адекватних російських спортсменів дуже мало. Є одиниці, які висловились публічно, і вони розуміють, що за це можуть отримати покарання. Поодинокі випадки були шляхом смс ― тримайтесь, ми з вами, але ми не можемо… Хоча якщо 20-30 тисяч людей вийде на площу і скаже "Ні війні в Україні!", то всіх не пересаджають. Що стосується інших спортсменів, то я всім хочу подякувати, особливо полякам. Ми бачили на чемпіонаті Європи з легкої атлетики, як їм у Белграді не дозволяли виносити українські стрічки, але вони в кишенях їх виносили і вдягали на волосся й на руки, показуючи свою солідарність. І багато спортсменів з інших країн просто завалювали чат і писали: наш дім це ваш дім, ми будемо завжди з вами, ми вас підтримуємо. Я навіть знаю випадки, як колишні суперниці запрошували до себе додому, і деякі наші спортсменки перебувають зараз у них".

Наостанок Ольга Саладуха звернулася зі словами: "Я щиро дякую усім українським спортсменам, які сьогодні зі зброєю в руках захищають Україну, за мужність, незламність, героїзм. Дякую всім за допомогу нашим Збройним Силам, вони ― герої. Ми будемо діяти на своєму спортивному фронті, і я сподіваюсь, що всі наші зусилля будуть надихати і наближати перемогу".

Фото: фейсбук-сторінка Ольги Саладухи