war

Реформа зрошення в регіонах: міністр аграрної політики розповів, на які зміни чекати аграріям та землевласникам

21.01.2022 р., 22:06

Останніми роками на Миколаївщині, Одещині та Херсонщині зросли темпи збільшення деградованих ґрунтів. Посухи стають все частіше і причина цьому — недосконала та вкрай застаріла інфраструктура зрошення полів. Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко в ефірі Українського радіо розповів, що передбачає іригаційна реформа та в чому її важливість для виробників сільгосппродукції та землевласників.

Програма:

Чому в Україні південні регіони потерпають від посух

Тому що глобальна зміна клімату. Те, що було раніше степом, стає субтропічним. Те, що було лісостепом, переходить у степову зону. Зміщення кліматичних поясів за останні 20 років за даними міжнародних організацій, експертного середовища,  Українського гідрометцентру і багатьох наукових інститутів зміщення відбулося десь близько + 300 км на північ нашої держави. Фактичного Україна з цими глобальними змінами клімату сьогодні має близько двох третіх території нашої держави у ризикованій зоні землеробства. Це передбачає постійні перепади температур, аномальні зливи, дуже сильні вітри. Зараз, наприклад, люди які проживають в Києві та в Центральній Україні відчувають постійні сильні вітри,  і таке відчуття, наче люди знаходяться в степу. Тобто степові вітри прийшли вже на Київщину. 

Недостатня волога, нестабільний температурний режим призводять до того, що рослинництво, яким займається переважна більшість українських аграріїв, постійно перебуває в перманентних стресових умовах, а південь України, безумовно, від цього найбільше страждає, оскільки наявність водних ресурсів і питання ґрунтів, які постійно знаходяться під вітровою ерозією, — це призводить до серйозної деградації земель і до питання критичної складової наявності вологи.

Відповідного сьогодні Україна в реалізації земельної реформи одномоментно рухає й іригаційну реформу, тому що південь України, український степ, дуже страждає без раціонального використання водних ресурсів, без зрошення, без раціонального підходу до ґрунтів з точки зору консервації деградованих земель, висадки дерев, забезпечення регулювання питання лісополос, вирішення питання заліснення територій, збалансування ситуацій, пов'язаних безпосередньо з обробітком ґрунту, зокрема треба відмовлятися від класичної оранки і переходити до мінімального обробітку ґрунту, менше перевертати пласт землі, щоб вітрова ерозія не забрала ту останню вологу, яка є в ґрунті.

У 2019-2020 роках була засуха на півдні України. Уряд в 2021 році виплачував компенсації на Одещині малим фермером з точки зору їх підтримки, але вже в 2022 році Міністерство аграрної політики запустило агрострахування, запустило реформу зрошення, тому що агрострахування посівів і можливість формувати кластери зрошення для фермерів — це сьогодні є критичні питання, які необхідно рухати в реаліях нашої держави для того, щоб через 10 років Україна залишалася світовим лідером в агровиробництві. Якщо ми не будемо робити цих років, ми не зможемо забезпечити валове виробництво агросектору, і агросектор перестане бути локомотивом економіки держави.

Про реформу зрошення 

Об'єктивно 30 років реформою зрошення не займалися предметно. Причина полягала в тому, що зрошення передбачає значні капіталовкладення в гектар землі. Для того, щоб аграрій вкладав у зрошення, він повинен мати право володіння, користування і розпорядження своєю землею, тобто це означає право власності на землю. Україна, на жаль, лише на 30-му році незалежності визнала право власності на землю більше семи мільйонів українців. Тепер є легальна можливість купити 100 гектарів землі, вкласти в зрошення на цій землі, посадити ягідник, зробити новий сучасний горіховий сад або зайнятись овочівництвом з регульованою системою поливу і впроваджувати технологію. 

Другим кроком є прийняття нормативної бази, яка дає можливість аграрію вкладати в зрошення і розуміти, що це його, але, крім нього, є інші аграрії, які об'єднуються в кооператив і разом працюють на своїх полях. Але в той же час спільними зусиллями утримують насосну станцію, спільними зусиллями утримують інфраструктуру, а саме — зрошувальний канал, які безпосередньо працюють з меліоративної системою на горизонтальному рівні з чітким капіталовкладення у гектар. Тому 30 років відсутності іригаційної реформи призвело до катастрофічних ситуацій. 

Фактичного за часи незалежності площа зрошуваних земель зменшилася більше ніж на 70%. Це в першу чергу мова йде про південь України. Станом на 1991 рік в Україні було більше двох мільйонів гектарів зрошуваних земель. Сьогодні — близько 500 тисяч. Тому держава в особі Міністерства аграрної політики ініціювала іригаційне реформу, ініціювала прийняття закону про об'єднання водокористувачів, і законопроєкт пройшов вже перше читання у вересні 2021 року і друге читання по цьому закону буде розглядатися Верховною Радою на наступному тижні. 

Що передбачає закон про об’єднання водокористувачів 

Закон передбачає чіткі правила, як інвестувати в розвиток та модернізацію меліоративної інфраструктури. Закон дозволяє нам підвищити ефективність використання меліоративних систем, аграріям пропонується самостійно вирішувати долю зрошення над власним господарством шляхом організації Інституту організації водокористувачів. Це такий кооператив, в рамках якого аграрії об'єднуються, збільшують площі поливу, ніхто не створює монополію на водні ресурси, тому що всі приймають рішення спільними зусиллями, і це дає можливість аграріям отримувати від держави підтримку на розвиток таких об'єднань водокористувачів на кількох рівнях підтримки. 

Перший рівень — підтримка ОВК з точки зору модернізації насосної станції. Це основний актив, який об'єднує аграріїв, бо насосна станція качає воду на поля аграріїв. Другий рівень підтримки — Міністерство аграрної політики вперше за 30 років у 2021 році прийняло постанову про державну підтримку меліорованих земель. Аграрій, який вкладає в гектар зрошення, отримає компенсацію до 18000 грн на гектар, якщо він купує обладнання вітчизняного виробництва, а той, хто виробляє зрошувальне обладнання вітчизняного виробництва, а в нас є в Україні цілий перелік таких заходів, отримає від держави безпосередньо 25% компенсації на виробництві кожного такого агрегату обладнання. Тобто ми стимулюємо виробника, щоб він зі своїм обладнанням був конкурентний з міжнародними компаніями, ми стимулюємо аграрія, щоб він вкладав у кожен гектар свого поля і отримував компенсацію, і ми стимулюємо безпосередньо кооператив, щоб аграрії об'єднувалися, отримували пільгові кредити і отримували можливість оновлення своїх інфраструктурних об'єктів. Це фактично дасть можливість державі розвивати на місцях зрошувальні системи. 

Проте верхня складова зрушення, а мова йде про магістральні канали та основні водні канали, які рухаються від Дніпра на південь України, вони залишаються за державою і знаходяться на балансі Держводагентства України. Державне агентство забезпечує фінансування, реконструкції магістральних каналів, забезпечує стабільну роботу, внизу вже є фермери — водокористувачі, тому що сьогодні в зрошенні фермер — це основний користувач, який буде платити кошти. Тобто головна ідея цього законопроєкту — дати аграріям право розпоряджатися водою. 

Про вступ до об'єднання водокористувачів 

Є дезінформація з приводу того, що якщо я не буду членом об'єднання водокористувачів, я буду змушений купляти воду за вищими цінами.  Це чергова вигадка. Ніхто нікого не зобов'язує вступати в об'єднання, оскільки це є добровільним. Вартість послуг об'єднання водокористувачів є рівно як для членів об'єднання водокористувачів, так і для тих, хто не є членом самого ОВК. Ми прописали в законі, що об'єднання водокористувачів не має права відмовити в наданні послуги водокористувачу, що знаходиться безпосередньо на території обслуговування самого об'єднання. 

Однією з переваг набуття членства — це можливість брати участь в процесі становлення тарифу для водокористувачів, це є можливістю спільно розвивати інфраструктуру об'єкту, планувати, ставити пріоритети, щоб до мого поля в першу чергу провели відповідну систему зрошення, щоб мати можливість зробити спільне водокористування, пропрацювати питання інших видів послуг, взаємодіяти з місцевою владою. Кооператив — це коли об'єднуються аграрії і говорять єдиною мовою з державою через водне агентство та через об'єднану територіальну громаду. Тобто об'єднання передбачає більше переваг. Але якщо фермер не бажає вступати, тарифна сітка залишається для нього залишається така ж сама, як і для члена ОВК.

Ми досліджували досвід інших країн, які працюють в системі меліоративних каналів, і побачили, що найбільш ефективно там, де є єдність, де є кооператив і де аграрії пліч-о-пліч працюють. Тому що водний ресурс на сьогоднішній день є визначальним для стабільності забезпечення продовольчої безпеки на півдні Україні. І технології, які є сьогодні, дозволяють навіть при зміні пориву вітру, при зміні вологості повітря регулювати рівень подачі води. Системи кліматичного контролю, системи автоматичного сканування вегетації рослин через супутникові системи автоматично подають воду в тій кількості на той квадрат поля, де це більше потрібно, а також є система секційного відключення подачі води. Тобто технологічні рішення, при тому коли аграрії об'єднуються, дають можливість не просто забезпечувати економію водного ресурсу, а дають можливість більш ефективно використовувати його, отримувати менший тариф, економити електроенергію, економити куб води, а найголовніше — отримувати більший врожай, оскільки системи адресного внесення подачі води, внесення через зрошувальні системи дають можливість давати не лише воду, а й добриво та стимулятори росту рослини. 

Сподіваюся, парламент підтримає відповідний закон, і ми уже в 2022 році запустимо перші об'єднання водокористувачів на території України. У нас є вже бажаючі, які чекають закону для того, щоб починати цю роботу, зокрема це Херсонщина, Миколаївщина, Одещина та Запоріжжя, де сьогодні аграрії готується, бо розуміють, що за цим майбутнє. І в аграрія буде можливість побачити, проаналізувати і прийняти рішення щодо того, чи вступати йому в об'єднання водокористувачів, чи ні, бо це справа добровільна. 

Про пільгові тарифи на послуги

На сьогоднішній день в рамках об'єднання водокористувачів, коли ми приймемо закон і створимо перші об’єднання водокористувачів, зокрема на Миколаївщині, ми дамо адресну підтримку на реконструкцію відповідних насосних станцій на довгостроковий період під пільгове кредитування для того, щоб насосні станції були нові і давали енергозбереження. 

Ми зараз в переговорах з Міністерством енергетики з точки зору тарифної сітки саме для Держводагентства. Є успішний приклад державної корпорації "Укрзалізниця", яка напряму в "Енергоатому" закупила річні об'єми електроенергії і сьогодні забезпечує для перевезень нижчий тариф, ніж є він на ринку. Зараз точно по цій же системі координат ми відпрацьовуємо механізм, щоб Держводагентство з Міністерством енергетики через відповідні господарські установи провели відповідне контрактування, щоб дати низьку тарифну сітку по електроенергії, а також передбачити компенсаційний механізм по споживанню електроенергії, але давати компенсаційний механізм лише тим, хто продовжує вкладати в реконструкцію, в оновлення і продовжує працювати над економічною доцільністю розвитку зрошення. Для нас це головний стимул саме в формуванні об'єднання водокористувачів.

Але якщо аграрій не впевнений, хоче подивитися, як це працює, яка складова, то є 2 базових правила. Перше — справа вступу в об'єднання водокористувачів — це справа добровільна. Друге —  тарифна сітка залишається точно такою як і для члена ОВК, так і для особи, яка не вступає в овк. 

Спільними зусиллями Міністерства аграрної політики, Міністерства економіки та Міністерства довкілля ми працюємо над трьома рівнями задач. Міністерство аграрної політики відповідає за рівень об'єднання водокористувачів, державну підтримку аграріїв та розвиток меліоративних систем саме на низовому рівні. Міністерство довкілля буде відповідати у частині очистки каналів, забезпечення якості води, а через системи моніторингу, застосування штрафних санкцій, взаємодії з промисловими підприємствами Міністерство економіки буде займатися господарською частиною, що стосується реконструкції магістральних каналів, роботи з базовими насосними станціями і формування нових інфраструктурних об'єктів. 

Тому зараз первинна задача для Міністерства аграрної політики — фіналізувати прийняття відповідного закону про об’єднання водокористувачів. Я сподіваюся, що ми найближчим часом це реалізуємо і перший рівень нашої реформи буде реалізований. У нас затверджена стратегія Міністерство аграрної політики до 2030 року. Це означає, що це реформа 10-ти річного циклу.

Хто фінансуватиме меліоративні програми 

Насамперед є програма "Доступні кредити 5-7-9%". У минулому році ми дали більше 30 мільярдів гривень дешевих кредитів. Є державна програма компенсацій щодо іригаційного обладнання у розмірі 18000 грн, а також компенсація 25% вартості іригаційного обладнання у межах державної підтримки українського машинобудування. Крім того, пільгові кредити від українських банків на об'єднання водокористувачів в рамках програми Світового банку і на підтримку розвитку об'єднання водокористувачів. П’ятий рівень — це безпосередньо програми державних банків, які ми зараз напрацьовуємо. Це спеціальні адресні програми саме під зрошення для українського аграрія. Це ключові позиції. Окремо в нас буде стимул з точки зору Фонду часткового гарантування кредитів для малих фермерів, який даватиме можливість купувати до 500 гектарів землі за пільговою кредитної ставкою і отримувати відповідне фінансування, зокрема на зрошення. 

Тобто наше основне завдання — дати доступний довгостроковий фінансовий ресурс, в рамках якого український аграрій може планувати розвиток меліоративних систем в циклі не менше 10 років. Зрошення збільшує врожайність не лише з точки зору продуктивності в 2—2,5 рази, а й збільшує ефективність використання земельного ресурсу. Зрошення — це капітальна інвестиція, середньозважений строк окупності — до 5 років. Але ми будемо закладати відповідні програми до 10 років насамперед через пільгове кредитування. Програма "Доступні кредити 5-7-9%" та інші програми державної підтримки, які я окреслив. показали свою ефективність, і ми на них будемо робити основний акцент. 

Про ціну на добрива 

Враховуючи економічну блокаду, від деяких наших сусідів, ми сьогодні диверсифікувати ринки, і добрива імпортуємо і ведемо переговори з усіма країнами-виробниками. На сьогоднішній день по балансу добрив, зокрема по азотній групі, добрива є в наявності. Але є проблема ціноутворення. При сьогоднішній ціні на газ, яка, на жаль, теж є складовою енергетичної війни проти України, і собівартість виробництва добрив сьогодні є дуже високою. На наше переконання, сьогодні необхідно не поспішати купувати добрива зараз і по цим цінам.

Є передумови зниження ціни на газ. Імпорт в Україну продовжується, і в нас немає обмежень по імпорту добрив. Ми максимально зацікавлені в тому, щоб було перенасичення добривами. Тому в момент посівної кампанії ціна на добрива в будь-якому випадку буде знижуватись, тому що буде пропозицій більше, ніж є попит. Крім того, сьогодні ми ведемо переговори з НАК "Нафтогаз України" в частині поставки пільгового газу для виробників хімічної галузі з точки зору здешевлення вартості добрив. Також ціни на газ, які сьогодні є, вони є штучними з точки зору енергетичної блокади постачальників добрив і є передумови для того, що ціна буде знижуватися і, як наслідок, ціна на добрива також буде знижуватися. Тому зараз головне питання — це максимально по високій ціні продати сільськогосподарську продукцію, акумулювати фінансовий ресурс і на моменті, коли здійснюємо відчуження сільськогосподарської продукції, в нас виникає зобов'язання до сплати податку на додану вартість, ми одразу купуємо добрива. Тому я закликаю не купувати зараз добрива, оскільки ціна не співвідноситься з точки зору окупності на гектар землі і продуктивності з гектару.

Фото: facebook.com/RM.Leshchenko

Реформа зрошення в регіонах: міністр аграрної політики розповів, на які зміни чекати аграріям та землевласникам

Новини по темі