war

Андрій Юраш про візит Папи Франциска до України, діалог із Вселенським патріархатом та третю річницю отримання Томосу про автокефалію ПЦУ

14.01.2022 р., 01:09

Про внутрішньоцерковний діалог у державі, третю річницю Томосу про автокефалію Православної Церкви України, діалог із Вселенським патріархатом, Ватиканом та про візит Папи Римського Франциска в Україну, Українське радіо поспілкувалося з Андрієм Юрашем, релігієзнавцем, новопризначеним Надзвичайним і Повноважним Послом України у Ватикані.

Про відсутність українського Посла в Ватикані й відносини Києва та Ватикану 

"Цьогоріч відзначатимуть 30 років встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ватиканом. А це вже ціла історична епоха і сьогодні є всі передумови для того, щоби стосунки між двома державами вивести на новий рівень. 

Я вважаю, що моє головне завдання полягає у тому, щоби підтвердити про те, що з одного боку Україна дуже потребує слова підтримки, розуміння з боку Апостольської столиці, а з іншого боку Україна повинна показати, що і сама Апостольська столиця, будуючи цілу систему своїх взаємин із цілим світом, і зокрема зі Східною Європою, не може витворити цієї довершеної системи без України. Це є головною установкою, від якої я відштовхуюся і розпочинаю роботу у цьому напрямі.

Справді, більш ніж два роки Україна не була представленою у Ватикані на рівні Надзвичайного і Повноважного Посла. Останній рік і Ватикан не мав свого нунція в Україні. Він прибув лише минулої осені. Осінь 2021 року була своєрідним плацдармом і точкою відліку, від якої стартувала, якщо не нова епоха, то принаймні нова сторінка взаємин між Україною та Ватиканом. Україна отримала надзвичайно потужного, вмотивованого і дуже неформального нунція — Вісвальдаса Кульбокаса, який хоче, працює та намагається показати абсолютно всіма своїми діями, щоб він є людиною, яка опинилися в нашій державі не випадково. У ці найближчі місяці він налагодив взаємини з усіма гравцями, завдяки чому відбулося прискорення взаємин із Апостольською столицею.

У відповідь Україна інтенсифікувала пошук свого Посла у Ватикані", — розповів релігієзнавець Андрій Юраш.

Про історію дипломатичних відносин між Україною та Ватиканом від 1919 року

"Ще в період існування Української Народної Республіки були встановленими дипломатичні взаємини, які засвідчили те, що Апостольська столиця уже в той час розуміла потребу новоутвореної політичної одиниці незалежної Української держави. Обставини тоді були іншими. Тоді ще не існувало Ватикану в теперішньому його статусі. Послом від України в Апостольській столиці тоді був граф Михайло Тишкевич — дуже відома фігура. 

Багато хто говорить, що трагедія тогочасного українського Посла у Ватикані полягала в тому, що на превеликий жаль, під тиском наших північних сусідів, українська державність не збереглася, і тому український представник у Ватикані втратив ту політичну базу, на основі якої він перебував. Тобто втратив свою формальну легітимність через політичні процеси в нашій державі. 

Сьогодні ми не можемо допустити цього в жодному випадку, ми повинні врахувати всі моменти, як за часів періоду УНР, так і періоду після 1992-го року, коли налагодилися і були встановленими дипломатичні стосунки.

До України планує прибути Державний секретар по зв'язках з іншими державами Апостольської столиці архієпископ Поль Річард Галлагер, який буде говорити про теперішній стан наших взаємин. Де-факто цей візит буде першим реальним кроком у підготовці до папського візиту, якого Україна очікує найближчим часом", — наголосив Андрій Юраш, новопризначений Надзвичайний і Повноважний посол України у Ватикані.   

Про візит Папи Римського Франциска в Україну

"Ще у вересні минулого року архієпископ Мечислав Мокшицький, керівник Конференції римо-католицьких єпископів в Україні, вперше на формальному рівні повідомив про бажання Папи прибути в Україну. Потім, у листопаді, після поїздки до Ватикану, цю саму тезу дуже активно продискутував, повідомив українській громадськості глава Української Греко-Католицької Церкви блаженніший Святослав. 

Тобто лідери обох католицьких спільнот у нашій державі однозначно говорять про можливість реалізації цього візиту саме в рамках 2022 року. 

З дипломатичної сторони також проводяться консультації, ми отримуємо сигнали про те, що Папа Римський буде готовий здійснити такий візит. Щодо рамок, то зрозуміло, що вони продиктовані об'єктивними критеріями цього візиту. 

Про що йдеться? Прибуваючи до країни, в якій католицький фактор є настільки важливими, де існують дві дуже потужні спільноти: греко-католицька (8-9 % від числа усього населення) та римо-католицька (складає 1-1,5%), Папа Римський бажатиме очолити богослужіння. А період від квітня до жовтня є оптимальним для того, щоби зібрати великі групи вірян для участі у богослужінні. 

Коли Папа Римський, а особливо Папа Франциск, приїжджає до будь-якої країни, то підкреслює, що приїжджає до цілого суспільства. Тому масштаби цього візиту є значно ширшими, ніж формальні показники, які можуть описувати, наприклад параметри католицької громади в українському суспільстві. Це подія загальносуспільного, загальнонаціонального значення. Коли Папа приїжджає, то зустрічається не лише зі своїми вірними. Він іде до суспільних груп: упосліджених, маргіналізованих соціально-незахищених. Він хоче бачити і розуміти політику держави щодо екологічних питань.

Україна є державою, де точиться війна на східних рубежах. Ця війна породжує внутрішньо переміщених осіб, поранених, постраждалих. Папа не може не звернути уваги саме на цю проблематику, не підійти до людей, які стали жертвами війни. 

Тобто головною метою візиту Папи Римського буде долучення до провадження миру в Україні, та завершення російсько-української війни", — наголосив Андрій Юраш, новопризначений Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані.    

Президент Володимир Зеленський раніше виступив з ідеєю, що Папа Римський може бути посередником у переговорах України і Росії. Чи можливо її зараз реалізувати?

"Це ідея, яка немає альтернативи. Треба організовувати різноманітні майданчики, які можуть допомагати знаходити шляхи пошуку утвердження миру. Апостольська столиця є абсолютно готовою до цього. Україна є готовою. Але чи готова Росія відгукнутися і прийняти саме це запрошення? Я боюсь, що ні. Росія наполягає на зовсім інших вихідних умовах. І тому я переконаний, що Ватикан докладає всіх зусиль, і докладе, якщо тільки складуться реальні обставини і можливості для того, щоби надати всі свої адміністративні, господарські, дипломатичні ресурси і можливості, щоб провести таку зустріч. Україна радо допомагатиме в організації цього процесу і скористається цим процесом.

Питання доброї волі і реального бажання російської сторони, яка і зараз продовжує заперечувати, що вона є стороною цього конфлікту, яка постійно говорить про потребу Україні сідати за стіл переговорів із сепаратистами і терористами із так званих "ЛНР і ДНР". 

Зрозуміло, що ми усвідомлюємо, що ця схема має на меті легітимізувати саме ці формування, і що Україна на це ніколи не піде.

Отже, у цій ситуації Україна є готовою говорити з росіянами на найвищому рівні, а Ватикан, як надзвичайно авторитетний майданчик, за яким є досвід тисячоліття власної політичної лінії, беззаперечні впливи в сучасному світі, може відіграти надзвичайно важливу роль.

Якщо складуться обставини, Україна долучиться і бути максимально ангажованою до всіх відповідних процесів", — розповів Андрій Юраш, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані.

Як на Україну та Церкву вплинуло отримання томосу про Автокефалію Православної Церкви України

"Томос про Автокефалію Православної Церкви України радикально змінив конфігурацією у релігійному житті України. Якщо до цього часу в Україні було три православні спільноти, із яких дві не були визнані ніким із православних церков, то після отримання томосу відбулася консолідація і замість двох церков: Української автокефальної православної церкви і Православної Церкви Київського Патріархату, ми отримали об'єднану значно потужнішу Православну Церкву України. 

Станом на сьогодні вона нараховує понад сім тисяч громад. Це є надзвичайно серйозним духовним об'єднанням, яке перевищує  за статистичними показниками навіть абсолютну більшість інших православних церков світу.

Утворилися дві спільного, і вони обидві перебувають в абсолютному канонічному статусі. Це є абсолютно новою річчю, якої Україна не мала за всі 30 років своєї незалежності. У такий спосіб усі громадяни України, усі віряни, які мали різні точки зору, візії на влаштування церковно-канонічного життя, стали рівними. Вони отримали однакові умови для свого вільного розвитку і плекання власної ідентичності. Це базисне досягнення Української Держави, до якого дуже важко і довго ми йшли впродовж 30 років. 

Реалізувати отримання томосу про Автокефалію, нарешті, завдяки багатьом складовим, нам вдалося 3 роки тому — 5 січня 2019 року Томос був підписаний, а 6 січня він був вручений Україні. 

У часі вже Петра Порошенка це було реалізовано, як результат напрацювань дуже багатьох структур, етапів українською уже сучасної історії. Це є подією глобального загальносвітового виміру", — розповів Андрій Юраш.

Фото: Українське Радіо

Андрій Юраш про візит Папи Франциска до України, діалог із Вселенським патріархатом та третю річницю отримання Томосу про автокефалію ПЦУ

Новини по темі