Про результати перемовин по лінії НАТО-Україна-Росія для України
"Якщо надавати попередню оцінку проведеним зустрічам, адже відбулися ще не всі з них, і сьогодні ми ще отримуємо результати Ради НАТО-Росія, то можемо сказати, що завдяки спільним зусиллям, вдалося посадити Росію за стіл діалогу. Стратегія та тактика діалогу Західного світу передбачає проведення ще декількох раундів, як у двосторонньому форматі США-Росія, так і в форматі Ради НАТО-Росія.
Наявність такого діалогу є позитивною ознакою, ніж, якби він був відсутній цілковито. Також важливо є те, що Україна є присутньою у цьому діалозі в тих форматах, де це дозволяє участь або безпосередньо напередодні та після завершення діалогів, вона отримує інформацію і разом із державами Заходу, державами-членами НАТО, ОБСЄ та США виробляє переговорну позицію щодо діалогу Росією", — розповів Ігор Жовква, заступник керівника Офісу Президента України.
Про загрозу вторгнення в Україну з боку Росії
"Не слід драматизувати та стверджувати, що ми перебуваємо напередодні повномасштабної війни. Проте, потрібно бути готовими до будь-якого розвитку подій. Уже те, що цей рік розпочався з діалогу — є дуже позитивним фактором. Поки представники РФ перебувають за столом діалогу, ми можемо говорити про те, що очевидно драматичні події на військовому фронті не відбудуться.
Ми звертаємося до наших західних партнерів — будьте об’єднані з нами, тримайте спільну лінію.
Меседжі, які озвучують представники США після двостороннього діалогу з Росією, збігаються з тими меседжами, які озвучують наші союзники в НАТО та Генеральний секретар НАТО. Сьогодні рівень концентрованої підтримки є доволі високим, що вселяє надію на оптимізм", — наголосив Ігор Жовква.
Про можливу підтримку союзників у випадку ескалації військових дій на Сході України
"Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час пресконференції озвучив, що "Україна — наш партнер, але не член НАТО. Принцип, який діє в Альянсі — "один за всіх, і всі за одного", діє лише для членів НАТО", — і це є об’єктивною реальністю. Позаяк Україна не є членом НАТО, а є партнером НАТО. Відповідно, ми не підпадаємо під 5 статтю Вашингтонського договору про колективну безпеку і сьогодні це є зафіксованим станом речей.
Разом із тим, Україна й на двосторонній основі і на багатосторонній основі співпрацює з певними державами членами НАТО щодо постачання певного виду оборонних озброєнь, військової техніки. Також продовжується проведення спільних військових навчань, як у рамках НАТО, так і на двосторонній чи багатосторонній основі з державами членами НАТО. Тому ЗСУ є значно краще готовими до відсічі збройної агресії, аніж у 2014 році", — зауважив Ігор Жовква, заступник керівника Офісу Президента України.
Про можливу підтримку союзників України у боротьбі з РФ
"Рівень співробітництва України з Туреччиною є доволі високим в усіх сферах. Йдеться не лише про політичну, але й про економічну сферу, про співпрацю щодо окупації Криму та сферу військово-технічного співробітництва.
Туреччина є членом НАТО. Тому від неї також залежатимуть спільні зусилля НАТО щодо України, та щодо спільної реакції на можливі російські агресивні дії.
Ми підіймаємо ці теми в нашому діалозі з Туреччиною, вони займають левову частку переговорів на рівні Президент України — Президент Туреччини. Візит Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до України готується і відбудеться найближчим часом. Тому в української сторони буде змога обговорити ці питання, як на двосторонньому рівні, так, і враховуючи той факт, що Туреччина є доволі активним членом НАТО", — наголосив Ігор Жовква.
За словами заступника керівника Офісу Президента України, що стосується Чорного моря, безумовно важливого пріоритетного регіону не лише для України, але й для Туреччини. Тому ми вже ведемо з нею діалог про посилення заходів безпеки у Чорному морі. Ведемо діалог про об’єднання зусиль чорноморських країн у тому, щоби протистояти відповідним зусиллям Росії, яка також є чорноморською державою.
Ми говоримо про це з Туреччиною, і маємо говорити про це з державами членами НАТО, позаяк для них цей регіон є також пріоритетним. Сьогодні це Чорне море, а завтра може бути Середземне або Північне.
Тому роль Туреччини є дійсно важливою у питанні безпеки України.
Про відсутність Посла США в Україні
"Я знаю, що Джо Байден хоче знайти найбільш достойну кандидатуру на посаду Посла США в Україні, для цього мають бути пройдені відповідні процедури. У процесі призначення послів беруть участь представники Конгресу та сенатори. Тому, коли Україна отримає запит на агреман (одна зі стадій процесу призначення глави дипломатичного представництва, який називається акредитацією), проведе всі необхідні процедури зі своєї сторони.
Проте і без Посла США в Україні, у нас є тимчасово повірений, активно працює посольство України в Вашингтоні. Минулий рік був дуже успішним з точки зору українсько-американських відносин. Відбувся візит Президента України до США, була підписаною низка важливих документів, оновлена хартія про стратегічне партнерство між Україною та США.
Окрім того, роль США є дуже важливою для безпеки України й на двосторонній основі. Ми знаємо про обсяги військової допомоги Україні, заплановані цьогоріч. США активізували зараз постачання відповідної продукції до України. Та активно підтримують нас у НАТО", — наголосив посадовець.
Про запуск Північного потоку-2
"Україна є готовою протистояти енергетичній експансії Кремля в Європі, та буде до останнього боротися, щоби Північний потік-2 не був запущеним. Оскільки існує невідповідність до вимог Третього енергетичного пакета.
Україна бере зараз участь у сертифікації Північного потоку-2 разом із відповідною німецькою агенцією. Дві українські компанії — Нафтогаз та ГТС є допущеними до процесу. Європейська комісія також залучить Україну до пізнішої сертифікації.
Ми озвучили свої пропозиції державам членам ЄС щодо того, як можна збільшити транзит палива через Україну, зменшивши плату за транзит додаткових опцій газу. Завдяки чому в грудні 2021 року Україна вперше була запрошеною до участі в роботі кризової групи з газу Європейського союзу, де обговорювали як нам реагувати на потенційну кризу.
Міністр енергетики України веде постійний діалог з єврокомісаром з питань енергетики. А в 2022 році, ближче до весни відбудеться бізнес-форум щодо енергетичних питань, в якому братиме участь керівництво ЄС, зокрема Президент Європейської комісії, де ми також обговорюватимемо роль України у протистоянні російській газовій агресії", — наголосив Ігор Жовква.
Кримська платформа і Нормандський формат
"Кримська платформа — ініційований Україною новий міжнародний консультаційно-координаційний формат, який є важливим інструментом, започаткованим минулого року.
Після проведення саміту, маємо контактні особи в усіх 46 країнах, які взяли участь в Кримській платформі. У 2022 році відбудеться низка заходів на найвищому рівні у рамках Кримської платформи.
Кримська платформа — це дипломатична ініціатива, що стосується деокупації Криму та порушення прав людей в окупованому Криму вже сьогодні. Тому вона має стати постійним засобом моніторингу того, що відбувається на території окупованого Криму", — зауважив заступник керівника Офісу Президента України.
За словами Ігоря Жовкви, 2022 рік розпочався дуже активно з точки зору Нормандського формату. Дипломатичний радник нового канцлера Німеччини і дипломатичний радник Президента Франції відвідали спершу Москву, де зустрілися з заступником глави Адміністрації Президента РФ. Після чого вирушили до Києва, де відбулася зустріч з керівником Офісу Президента України.
На цих переговорах йшлося про те, у який спосіб можна розблокувати Нормандський формат і повернутися до повноцінної роботи #N4 на вищому рівні. Україна виступає за проведення саміту #N4 уже найближчим часом. Спільною позицією Німеччини, Франції та України, було провести її минулого року, проте не вдалося. Необхідність проведення саміту є безумовною, як і розв’язання тих питань, які залишились невирішеними на попередньому саміті у Парижі.
Фото: Українське радіо
