З нового 2022 року в Україні всіх підприємців змусять використовувати реєстратори розрахункових операцій, а по-простому — касові апарати. Вони покликані без зайвої тяганини реєструвати фінансові чи бізнес операції та проводити оподаткування. Спершу РРО вимагатимуть лише у представників ІІ та ІІІ груп спрощеної системи оподаткування. Це фізичні особи малого та середнього бізнесу, оборотом до 3 000 000 грн на місяць, з не більш як 20 найманими працівниками. Правила не стосуватимуться тих, хто отримує кошти у вигляді готівки, жетонів, талонів, розрахунків з банківських карток чи інших платіжних систем. Також ці правила не поширюватимуться на тих, хто використовує спрощену систему оподаткування у трудових відносинах. В Україні дозволені класичні та програмні апарати, — прим.ред.
"Аналізуючи досвід країн Європи та Азії, ми дійшли до висновків, що тотальної фіскалізації, як і її повної відсутності немає у жодній європейській чи азіатській країні. Фіскалізація побудована за такою логікою: фіскалізовані мають бути ті, хто теоретично можуть перевищувати ліміти спрощеної системи. У нас це 5 000 000 та 7 000 000 грн відповідно. До переліку таких підприємств належать ті, хто працюють на великих торгових площах, які торгують товари високого цінового сегмента. Проте, на жаль, не були використаними оптимальні критерії, а законодавці вирішили провести максимально широку фіскалізацію, що не є економічно доцільною моделлю. Оскільки ті, хто ніколи не зможуть перевищити ліміти спрощеної системи отримають зайве навантаження у вигляді фіскалізації", — розповів Олег Гетьман, координатор економічної експертної платформи.
За словами експерта, фактично, з 1 січня реєстратори розрахункових операцій можуть не використовувати підприємці І групи, а це ринки, ФОПи, що надають побутові послуги населенню та торгівля лотків. Тобто кіоск по реалізації шаурми чи морозива, чи вчитель музики чи танців будуть вимушені використовувати РРО.
"Станом на сьогодні існують прості програмні електронні РРО, які можна встановити на смартфон чи планшет і працювати з ними. Такі РРО є або зовсім безоплатними, або ж їхня вартість становить орієнтовно 100 грн у місяць.
Якщо тотальну фіскалізацію не буде скасовано, то я вважаю, що частина ФОПів усе ж встановить ці програмні РРО, а інша значна частина ухилятиметься від цього жорсткого закону.
Таку ситуацію я бачив у Грузії, де ще багато років назад запровадили тотальну фіскалізацію. Проте, за винятком супермаркетів та великих магазинів фіскальні чеки у країні не видає ніхто. Тобто ситуація у Грузії склалася так, що надто жорстке законодавство компенсується необов’язковістю його виконання", — стверджує експерт Олег Гетьман.
Економічний експерт заявляє, що насправді Державна податкова служба України не в змозі додатково перевірити 1 000 000 суб’єктів. Тому реалізація закону про РРО на практиці буде залежати від комбінації багатьох факторів, а в першу чергу від податкової України. Якщо Державна податкова служба України, озброївшись цим законом піде перевіряти великих порушників, наприклад, великі тіньові магазини брендового одягу, які мали би встановити РРО, а маленькі магазини в цей час не використовуватимуть цю зайву регуляцію і податкова до них не навідуватиметься, то всі будуть задоволені. Великі тіньові магазини зі значними прибутками тоді детінізуються.
Прийнявши цей закон про РРО, законодавство передбачило ліки з недоведеною ефективністю і неймовірними можливостями для свавілля податкової служби.
Фото: pravda.com.ua
