Про причини різкого зростання потреби в медичному кисні
"Зараз уже всі знають, що таке коронавірусна інфекція, яка її симптоматика і коли слід звертатися до лікаря. Я ще раз хочу наголосити, чим раніше пацієнт звертається до лікаря, тим вищою є можливість допомогти йому професійно і не допустити розвитку важкого захворювання.
Так, симптоматика штаму Дельта цілковито відрізняється від тієї, яку ми спостерігали до 2021 року. Тоді потреба в медичному кисні для хворих була значно меншою. Хворі, які поступають сьогодні у лікарні, є у важчому стані, оскільки передусім уражаються саме легені. Тому потреба в кисневій терапії для одного пацієнта зросла мінімум на третину. Через що зросла й загальна потреба в медичному кисні по всій Україні", — зазначив доктор медичних наук Олександр Дуда.
Чому українські лікарні не забезпечені медичним киснем
За словами Олександра Дуди, однією з причин того, що українські лікарні є незабезпеченими медичним киснем повною мірою є те, що два найбільші заводи з виробництва кисню в Україні були відправлені на планові регламентні роботи саме тоді, коли відбувається сплеск захворюваності на респіраторні інфекції. У холодні місяці року — жовтень, листопад і грудень, навантаження на охорону здоров’я є найбільшим. І це стосується не лише потреби в медичному кисні, але й необхідності вільних місць для пацієнтів у лікарнях та наявності ліків.
Про те, якою зараз є ситуація у закладах охорони здоров’я
"Більшість областей України зараз перебуває у "червоній зоні". А це означає, що кількість хворих у цих регіонах перевищує показники середнього рівня, через що зростає навантаження на охорону здоров'я. Це зростання навантаження на охорону здоров’я розпочинається від сімейного лікаря, який впродовж доби отримує понад сто викликів щодо встановлення діагнозу та потреби в госпіталізації і завершується зростанням потреби в ліжковому фонді лікарень для важких хворих. Коли ліжкового фонду лікарень є недостатньо, розгортаються мобільні шпиталі. Зокрема в Херсонській області, у місті Каховка", — розповів Олександр Дуда, доктор медичних наук Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика.
Завідувач кафедри інфекційних хвороб Олександр Дуда зазначає, що однією із причин сьогоднішнього зростання навантаження на охорону здоров’я є введення нових карантинних обмежень. Зокрема і потреба в обов’язковій вакцинації.
"Вакцинація. Чим швидше буде вакциноване все населення, тим більш вагомим буде відсоток людей із захисними антитілами. В Україні ж вакцинація населення відбувається хвилями. Частина українців провакцинувалася ще до Нового року, відчутне пожвавлення було в березні-квітні 2021 року і зараз велика кількість українців, у зв’язку з новими карантинними обмеженнями, очікує у чергах на вакцинацію. Оптимальна кількість антитіл виробляється саме в перші 3-4 місяці після вакцинації. Тому повторну вакцинацію бажано проводити через півроку, але поки що її відтерміновують, збільшивши дійсність сертифікату впродовж року після вакцинації.
Сьогодні ж, через нові карантинні обмеження, навантаження на охорону здоров’я зросло значною мірою: кількість охочих вакцинуватися у сімейних лікарів є неймовірно високою, приходять ті, хто вже хворіють і потребують медичної допомоги, і ті, хто хочуть отримати сертифікати про вакцинацію. І всі ці люди перебувають в одному приміщенні, через що зростає ризик інфікуватися", — стверджує доктор медичних наук Олександр Дуда.
Фото: REUTERS
