Як вплинули карантинні обмеження і паливна та енергетична кризи на малий і середній бізнес
"Паливна та енергетична кризи значною мірою вплинули на зростання собівартості продукції. Погіршили перспективи подальшого зростання і розвитку малого та середнього бізнесів. Зростання промислово-споживчої інфляції у всьому світі й енергетичні та паливні кризи в Європі та Китаї, що призводять до уповільнення роботи промисловості та порушення логістичних ланцюгів, що впливає на наші експортні та імпортні позиції. У цьому році ці чинники стали дуже вагомими і особливо впливають на роботу бізнесу", — розповів Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.
За словами експерта, Україна є імпортно залежною країною від сировини та енергоносіїв. Наші виробництва імпортують сировину, а стрімке й непередбачуване зростання її вартості закономірно впливає на зростання собівартості продукції. Через що чимало бізнесів стають не конкурентно спроможними не лише на зовнішніх, але й на внутрішніх ринках. Дешевий імпорт витіснятиме з українських полиць дорогу вітчизняну продукцію й зробить наш бізнес не конкурентно спроможним на світовому ринку.
Цей фактор, особливо в другій половині поточного року став навіть більш визначальним, ніж карантинні обмеження та пандемія.
Чи є нові карантинні обмеження більш оптимальними для роботи бізнесу, ніж торішні
"Однозначно ці карантинні обмеження і сьогоднішнє перебування у "червоній зоні" у порівнянні з попередніми локдаунами є менш болісними.
Для бізнесу, з точки зору індексу ділових очікувань, будь-які обмеження є негативними для економіки. Адже вони впливають на діяльність економічних суб’єктів і знижують їхню активність.
Асоціація професійних рестораторів вчора заявила, що, за їхніми очікуваннями, відвідування ресторанів Києва впродовж цього тижня впаде на 50-70% у порівнянні з минулими", — зазначив експерт Андрій Забловський.
За його словами, для традиційних контактних бізнесів нові карантинні обмеження безумовно впливатимуть негативно. За оцінкою НАБУ, кожен місяць карантинних обмежень зменшуватиме ВВП на 0,3%.
Пандемія пришвидшила цифрову трансформацію та цифровізацію. Навіть, якби її не було, все одно чимало бізнесів перейшли б в "онлайн", оскільки це є об’єктивним трендом. Тому, навіть, якщо "офлайн" скорочується, "онлайн" — зростає. Пандемія COVID-19 виступила каталізатором багатьох процесів. Тому питання полягає не лише в обмеженнях, а й у тому, наскільки швидко бізнес може адаптуватися до нових умов.
Чи простіше працювати ресторанному бізнесові в нових карантинних умовах, на відміну від торішніх
"Ми вже відчуваємо значний удар по роботі ресторанів. Наш виторг зменшився орієнтовно на 30-40%. Це за оцінкою роботи наших 5 ресторанів.
Зараз люди бояться відвідувати заклади, де є значний наплив інших людей, оскільки по телебаченню розповідають про сплеск захворюваності на COVID-19 та збільшення чисельності смертей від вірусу. Хвилюються про своє здоров’я, тому остерігаються ходити в ресторани", — розповів ресторатор Олексій Повторейко.
Про зміну середнього чеку впродовж останнього року на відміну від торішнього
"Середній чек трохи виріс, але лише через те, що подорожчали продукти. Ціна готової страви формується з собівартості продуктів. Масло та олія подорожчали на 100%, борошно та м’ясо також подорожчали, лише ціна на коренеплоди залишилася незмінною, але через місяць-два і вона зросте. Собівартість страв зросла і ми не можемо продавати у мінус собівартості, ми були вимушені поетапно підіймати ціну, через що й зріс середній чек", — зазначив Олексій Повторейко, віцепрезидента Асоціації шеф-кухарів України.
Фото: pixabay.com
