Про емоції, які вирували в науковому світі після придбання суден
"Для мене ця подія була завершенням великої та наполегливої моєї праці та моєї команди. Ми до цього довго йшли й були безпосередніми учасниками цього процесу, тому емоцій новизни не було, натомість раділи, що нам вдалося це реалізувати", — розповів Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру.
Про легендарний британський криголам "Джеймс Кларк Росс"
"Попри те, що криголам "Джеймс Кларк Росс" обійшовся українським платникам податків всього лише у 5 мільйонів 304 тисячі доларів, ми купили 31-літній ручної збірки Bentley, якщо проводити аналогію з автотранспортом. Ми купили судно, яке навіть зараз, через 30 років, може дати фору багатьом новим криголамам", — розповів експерт Євген Дикий.
За його словами, коли будували криголам "Джеймс Кларк Росс", він же українська "Ноосфера", то період експлуатації судна був запланованим далеко не 30 років. Наприклад, флагман німецького наукового флоту, криголам "Polarstern" є на 10 років старшим за "Ноосферу" і вже на 9 років уперед є розписаною програма його використання.
"Британці продавали "Джеймс Кларк Росс" не тому, що вийшов період експлуатації судна, а тому що вони придбали новий криголам. Тому для України це була унікальна можливість придбати судно в цілковито робочому стані, яке ми плануємо використовувати для роботи наших науковців мінімум найближчі 20 років", — прокоментував Євген Дикий.
Навіщо Україні потрібен криголам "Джеймс Кларк Росс"
"20 років Україна була позбавлена можливості працювати у відкритому океані. Як жартували наші науковці: "Маю страшну морду і піратський прапор, шукаю компаньйона з каравелою". Ми намагалися потрапити та потрапляли в міжнародні експедиції на іноземних суднах, оскільки для нас це було єдиною можливістю вийти з побережжя Чорного моря в океан. А саме в океані сьогодні стикаються найбільші інтереси світових гравців у політиці та економіці. Значною мірою уже все розвідано, розподілено і видобуто у Світовому океані. А підкорення Космосу ще не розпочалося, економіка Землі досягне Космосу через століття. Сьогодні ж основні інвестиції та основні розподіли ресурсів відбуваються саме у Світовому океані", — зазначив Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру.
Про судно екологічного моніторингу "Борис Александров" (раніше — "Бельгіка")
"Це компактне, але дуже економічне судно,1984 року побудови, але цілком живе і придатне для роботи найближчі 10-15 років. Це судно нам безоплатно подароване Урядом Бельгії та доставлене в Україну за кошти Європейського союзу.
Уже навіть під час переходу з Бельгії до України, команда українських науковців Українського наукового центру екології моря відібрали в Північному, Середземному і Чорному унікальні проби на вміст забруднювальних органічних речовин і мікро пластику. У такий спосіб "Борис Александров" від екологічного моніторингу Північного моря без жодного простою та перерви перейшов до екологічного моніторингу Чорного моря.
Постійним місцем дислокації "Бориса Александрова" буде Одеський порт, звідки судно вирушатиме регулярно в короткі рейси. Якщо криголам "Ноосфера" є розрахованим на далекі плавання, то "Борис Александров" вирушатиме в короткотривалі, зате регулярні рейси.
Екологічний моніторинг вимагає регулярного збору проб для досліджень та подальшого контролю за зміною екосистеми", — зауважив експерт.
За його словами, унікальність цього судна також полягає у тому, що вперше за час незалежності України, ми матимемо змогу робити незалежний науковий моніторинг рибних запасів. Бо досі його робили за даними рибалок, які самі займаються виловом риби.
"Борис Александров" працюватиме менше для блага фундаментальної науки, але більше для природоохоронної практики. Правда, важливим нюансом є те, що поки що в проекті бюджету на наступний рік на ці дослідження наукового флоту України не виділено жодної копійки. Проте ми активно працюємо в цьому напрямку, поки не відбулося другого читання бюджету", — додав Євген Дикий.
Фото: УНІАН
