Що таке ризиковане землеробство і наскільки це катастрофічно, коли дві третіх території України стануть такою зоною
Це велика проблема, яка сьогодні не тільки для нашої країни має велике значення, а й для всього світу. Тому що Україна стає світовою житницею. Але за прогнозом Інституту світових ресурсів ми можемо посісти друге місце в світовому рейтингу країн з найбільшим ризиком втрати вологи і в найближчі 20 років ми дійсно можемо не менше половини сільськогосподарських угідь, які обробляєм сьогодні, мати як ризикові, на яких не можна вирощувати сільськогосподарську продукцію.
Чому ми маємо таку проблему
Тому що ми не робимо те, що повинні робити для того, щоб зберігати водокористування і не давати такого прискореного знищення постачання води. У нас в законах України прописано належним чином, що потрібно робити. Зараз особливо потрібно звертати увагу на директиву 2000/60, яку ми підписали з Європейським Союзом. Ця рамкова угода передбачає догляд за водосховищами і річками. В Україні 60 тисяч річок та струмків, понад тисячу водосховищ, і ми належним чином не використовуємо це все. По кількості викидів у річку Дніпро від населених пунктів неконтрольованих, що знищують всю флору і фауну річки і забруднють її, і вона проходить замілення весь час, то такого немає в жодній країні Євросоюзу. Майже 90% води, яку ми використовуємо, це вода не зі свердловин, а саме з річок та водосховищ.
Крім того, у нас зараз лише 400 гектарів під зрошення. У радянські часи було 2,3 млн гектарів. У той час не було такого дефіциту вологи, але ми майже в 5 разів зменшили кількість поливу. Нам треба негайно відновлювати зрошення і полив земель сільськогосподарського призначення. Держводгосп повинен функціонувати належним чином, і це його пряма функція контролювати і виконувати все, що відповідає потребам і законодавства, і підзаконних актів. Ми хочемо його реформувати вже два роки. Ніхто не знає, кому він буде підпорядкований, хто ним буде керувати, що робити з поливами та рибгоспами. Окрім вирішення підпорядкування, треба приймати належним чином програму збільшення площ поливу, виробництва і поставок деякого виду обладнання, яке не виробляють в Україні, це все фінансувати, а також контролювати і карати тих, хто сьогодні забруднює воду і вона стає непридатною для використання.
Якими можуть бути ймовірні наслідки для українських аграріїв
Насамперед ми втратимо зернові культури, які не можуть бути вирощені, якщо немає вологи. Тому що навіть коли період вегетації від 90 до 120 днів, але це все передбачає суттєве зволоження. Якщо його немає, то це просто не буде вирощене. Я не буду казати вже про багаторічні насадження, зокрема фруктові дерева. Навіть звичайні дерева не будуть рости. Навіть в Африці пальми ростуть там, де є волога. Хтось каже, що через 5-10 років по Миколаївській та Херсонській області можна буде покататись на верблюдах. Вони можуть без води перебувати до 30 днів і не помирають, але легше нам від цього не стане. Але нам треба зберігати чорноземи, фінансувати проекти по відродженню зрошення, контролювати і карати тих, хто порушує правила водокористування. Якщо цього не буде, то вже через 25-30 років ми дуже відчуємо наслідки цього і втратимо дві третини того, що маємо.
Як на ситуацію може вплинути ринок землі
Якщо ринок землі буде прозорим і активний, то це певною мірою також допомагає вирішувати проблеми збереження зволоження, тому що інвестиції в систему зрошення досить суттєві і вони окуповуються мінімум через 5 років. Якщо землю буде у вас у приватній власності, ви можете спокійно інвестувати і знати, що у вас це ніхто не відбере. Це одна із причин, чому важливий ринок землі. Але наразі непокоїть те, що ринок земль не є динамічний і є непрозорим.
Зазначимо, експерти не виключають, що вже в найближчому майбутньому на півдні України будуть рости банани. Цього року південні аграрії вже почали вирощувати нетипові для України культури, наприклад, спеції. На Закарпатті збирають врожай ківі, а на Полтавщині і Київщині успішно вирощують поголів'я їстівних равликів. На Херсонщині вирощують український рис, а в лютому минулого року стало відомо, що землями Херсонщини зацікавилися також комерсанти з Ірану, аби орендувати поля на 5-10 років, зокрема під оливкові і гранатові дерева.
Крім того, в Україні значно побільшало плантацій з екзотичними овочами, наприклад, з бататом, а також з різними ягодами та фруктовими садами. Відзначається, що Україна має великий потенціал по вирощуванню горіхів. Зараз спостерігається неабияка популярність закладки фундукових садів, і вже є виробники, які експортують фісташки.
Фото: Агроюг
