Чим пояснити бажання Меркель до спілкування з Путіним і про що вона хоче з ним домовлятися
Така ініціатива була досить несподіваною, тому що не пройшло ще двох тижнів, як відбувся саміт "ЄС-Сполучені Штати". Навіть за день до того, як ця ініціатива з'явилась в європейському просторі, багато країн не знали, що вони будуть обговорювати саме цю ініціативу. Тепер всім неупередженим політиками і посадовцям зрозуміло, що Путін — це терорист і вбивця, про що сказали президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо та державні діячі інших країн. Керівникам країн Східної Європи, які входять до ЄС, особливо державам Балтії та колишнього соціалістичного табору, чудово про це відомо.
У Меркель і у Макрона є свої міркування. Насамперед німецький бізнес зацікавлений у розвитку економічних відносин з Росією, зокрема в добудові газопроводу "Північний потік-2". Меркель як керівник своєї країни дбає про інтереси компаній свого населення, і Росія також є величезним ринком збуту для німецької продукції. Проте можуть існувати не тільки економічні, а й політичні міркування. Наприклад, у Німеччині у вересні цього року відбудуться вибори до Бундестагу, в яких Меркель більше не буде брати участь, але вона зацікавлена в тому, щоб її партія перемогла. Наразі більш сильні позиція має партія "Зелених", яка здебільшого виступає проти розвитку економічних проектів з Росією, зокрема екологічно згубного проекту "Північний потік-2".
24 червня в Бундестазі Меркель заявила, що "ми як Європейський союз повинні шукати прямих контактів з Росією і російським президентом". Вона вважає, що недостатньо, щоб з російським президентом розмовляв лише президент США. Вона це вітає, але ЄС також має створювати форуми для діалогів. Головна ідея канцлера полягає у тому, що Європейський Союз має бути гравцем, а не спостерігачем того, що відбувається.
Чому Макрон зацікавлений у діалозі з Путіним
Оскільки Меркель скоро піде у відставку, Макрон може перехопити на себе ініціативу грати першу скрипку в Євросоюзі. Ми не знаємо, хто буде наступним німецьким канцлером і чи буде він таким впливовим, як Меркель. З одного боку, ще у квітні цього року в інтерв'ю американському телеканалу CBS Макрон висловлювався про те, що для Росії мають бути визначені чіткі червоні лінії і в разі неприйнятних дій Москви ЄС готовий до нових санкцій. З іншого боку, Макрон підтримав Меркель у цьому випадку, обґрунтовуючи діалог "для захисту наших інтересів".
Слід сказати, що серед керівників цю франко-німецьку ідею підтримали не так багато керівників, зокрема канцлер Австрії, президент Болгарії, прем’єр-міністр Італії, пані прем'єр-міністр Данії. Але різко проти виступили Польща, країни Балтії, прем'єр-міністр Нідерландів.
Чому ЄС відмовився від ідеї саміту з Путіним
Переговори по запрошенню Росії на саміт йшли важко. Про це свідчить те, що вони тривали весь четвер і закінчилися лише о 2-ій годині в ніч на п'ятницю. Макрон оголосив східноєвропейців "русофобами", які параноїдально не хочуть відновлення відносин з Російською Федерацією. Натомість представники цих країн називають себе "русореалістами" і вважають м’яку позицію Меркель і Макрона щодо президента Росії такою, що будується на небезпечних ілюзіях. Зокрема Президент Литовської республіки Ґітанас Науседа заявив: "Якщо ми почнемо взаємодіяти без будь-яких позитивних змін у політиці Росії — це стане необдуманим і поганим сигналом. Розмовляти зараз з Росією — це подібно до того, як домовлятися з ведмедем про те, як зберегти хоча б частину меду, який він дуже полюбляє". Врешті-решт керівники країн відмовилися запрошувати Путіна на саміт ЄС.
Фото: Charles Platiau / EPA / ТАСС
