Чому майже третина випускників не склали ЗНО з математики: коментує експерт

Чому майже третина випускників не склали ЗНО з математики: коментує експерт

15 червня в Україні закінчилась основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. У 2021 році абітурієнти могли складати п'ять предметів ЗНО, чотири з них – ДПА у формі ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з математики не склали понад 31% учасників тестування, з англійської – понад 10%. Експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба в ефірі Українського радіо прокоментував, чому українські школярі цьогоріч не склали успішно ЗНО з математики.

0:00 0:00
10
1x

Чому майже третина випускників не склали успішно ЗНО з математики

Коли ще "гарячі" результати ЗНО, не потрібно поспішати з висновками. Для того,щоб зрозуміти, що означає ця цифра у розмірі 31 % тих, хто не подолав помогу "склав/не склав", треба глибше піти в деталі,  отримати більш повні дані щодо регіонів, з яких ці учні. Можливо, щодо конкретних пунктів тестування можуть бути нюанси, а потім дискутувати і йти до висновків. 

Якщо дивитись на результати на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, то вони обережно зазначають, що загалом результати не є істотно гіршими, ніж минулого року. Математика мала би у 2021 році стати обов’язковою дисципліною для складання, і частина учнів вже готувалася до цього, а потім була постанова Верховної Ради під час жорсткого локдауну про те, що скасовується обов'язковість ДПА. 

Логіка була така, щоб учням двічі не йти в пункт тестування, то ДПА проходить у вигляді ЗНО. ДПА є обов’язковим для того, щоб отримати документ про повну загальну середню освіту, але цього року скасували його необхідність з огляду за пандемічні виклики. ЗНО ж залишили. Його здають переважно ті, хто планують вступати у вищі навчальні заклади, але частина за інерцією вирішили його також складати, оскільки готувалися задовго до того, як дізналися за рішення ВР. І в цей перелік потрапило чимало учнів, які загалом слабше вчаться, тому що загалом більша кількість учнів взяли участь у тестуванні цього року. 

Нагадаю, що якщо для ДПА математика була рівня стандарт, тобто умовно легшою, то ту математику, яку складали учні, які пішли на ЗНО, була профільного рівня, тобто складніша, і це учням потрібно було розуміти завчасу.

Хоча для того, щоб подолати поріг у 10 балів достатньо просто вирішити кілька легких задач, і це дійсно рівень 5-6 класу. Це не алгебра, яка починається з 26-27 завдання, і це справді складні завдання. 

З чим пов’язана низька успішність учнів

Ця тенденція пов’язана загалом з пониженням якості викладання. Люди, які дійсно сильні у своєму предметі йдуть зі школи з різних причин, одна з яких – зарплата. Крім того, на це впливає система управління школою. Ці люди затребувані поза межами освітньої системи. І в школі не залишається кому викладати. Є великий дефіцит викладачів природничих дисциплін, особливо в регіонах. І цей кадровий голод спричиняє зниження якості освіти.

Крім того, дизайн освітнього процесу будується на примусі і просто на масовому розв'язанні завдань без розуміння, як це застосовується у житті. Та система викладання, яку ми маємо, орієнтована на те, що вийде в результаті з класу 1-2 відмінники, які дуже сильні в математиці і яких далі орієнтують на розвиток математичних здібностей, а це неправильно. 

Такий стан математичної грамотності свідчить про тенденцію психічного здоров'я. Тому що для вивчення математики потрібен якийсь період стійкої уваги і нездатність опанувати якусь частину програми опосередковано свідчить про те, що ростуть якісь тенденції, які полягають в площині психічного здоров'я і треба досліджувати, що це: чи це вплив соціальних мереж, чи це загалом ситуація у світі, тобто своєрідна пандемія тривожності. Тому що стан тривожності, відчуття загрози, яке йде невідомо звідки, це те, що виключає когнітивні здатності. А для математики потрібно все ж таки, щоб мозок як фізичний об'єкт працював добре. Це опосередковано свідчить, що, можливо, навіть самі приміщення шкіл та атмосфера в школі цю тривожність підсилюють. І це позначається на здатності навчатись. 

Тому варто не намагатися вирішити цю проблему кількісними зусиллями, збільшуючи кількість годин математики і запроваджуючи тести вже з 7 класу, хоча періодичні перевірки є корисними. Оцінка з математики має бути формою зворотнього зв'язку. Учнів потрібно зацікавити, показати, що математика — це не страшно, а цікаво і дуже життєво, а також прибутково. 

Фото: golos.com.ua