Про перевибори керівниці делегації
Ще з вересня 2019 року у нас була домовленість з колегами з опозиції про те, що людину на цю посаду пропонує завжди монобілшість. І це нормально, адже глава завжди разом з делегацією співпрацює з МЗС, з Офісом Президента, з рядом інших установ. Тоді, у 2019 році, було дві кандидатки: пані Ясько і я, тобто ситуація була така ж. Різниця полягала тільки у тому, що я сама запропонувала свою кандидатуру, і мене підтримали "Слуги народу", "ЄС" і теперішні представники "За майбутнє". Нинішня ситуація була іншою, ми до 11 січня повинні були подати кандидата на віце-президента від нашої країни. Другий рік поспіль відбувається подібне , всього 16 віце-президентів, серед яких і Україна, яка має змогу бути представленою в бюро ПАРЄ. Цю посаду попередньо займав пан Мережко, діючий глава міжнародного комітету і постійний член нашої делегації. Ми дізналися про ініціативу від попередньої очільниці пані Лізи, що вона хотіла б запропонувати і свою кандидатуру на посаду віце-президентки, таким чином поєднувати головування в делегації і цю посаду. На що в "Слузі народу", і в подальшому при голосуванні на загальних зборах делегації, учасники відреагували підтримкою діючого віце-президента. Тобто ця ініціатива не пройшла. За ініціативою пана Мережко ми почали розглядати додаткових кандидатів на посаду головуючого. Мої колеги мене підтримали, ми висунули це питання на загальних зборах делегації, де я отримала більшість голосів. Але в ЗМІ поширилася інформація, що це змова "Слуги народу" і представників ОПЗЖ. Наша делегація жодного разу не мала проблем з отримання більшості голосів за певне рішення. Це нормальна практика в Раді Європи, коли може змінитися глава чи віце-президент делегації. Це може статися і в майбутньому, оскільки посада глави делегації — це не посада директора фірми. Це позиція не лідерська, а менеджерська. Мова йде про завдання, покладені на одного з членів делегації, з метою здійснення функцій збору інформації, її передачі і координації. Наша делегація — це колектив представників різних фракцій, які виступають єдиним цілим. Я хочу припинити всі потенційні маніпуляції і теорії змов, які виникли навколо цього питання.
Про зміну курсу української делегації на сесії ПАРЄ
Зміна курсу щодо Російської Федерації багатьма могла трактуватися як послаблення наших позицій. Я хочу заявити, що Росія з її окупацією Криму та семирічною війною на Донбасі залишається нашим пріоритетом. Навіть більше, вже влітку у нас буде чудовий шанс разом з іншими делегатами при моніторинговій процедурі, коли делегати ПАРЄ повинні будуть поїхати в окупований Крим, подивитися, яка ситуація з правами людини в Росії. Ми будемо робити все можливе, щоб це відбулося прозоро. Наразі наша адженда співпадає з порядком денним запропонованим Радою Європи, там також знаходиться процедура, яка дозволяє кидати виклик акредитації національних делегацій за двома різними процедурами. Так ми робили минулого року, коли я ініціювала відкликання пана Толстого з посади віце-президента від Росії. Тоді бракувало голосів, але підтримка була великою. У нас залишаються юридичні механізми, щоб ми могли підтвердити свою позицію. Але, звісно, делегація не є організмом, який існує окремо від МЗС, наприклад. У п’ятницю у нас будуть консультації з нашими колегами з Міністерства закордонних справ, які співпрацюють з ПАРЄ, з нашим постійним представництвом на чолі з паном Тарасюком, щоб випрацьовувати спільну позицію. Отруєння пана Навального може бути цікавим підґрунтям, яке потрапляє в юридичну площину одного з двох напрямків по виклику акредитації національних делегацій. Я впевнена, що заяви наших французьких, німецьких, англійських партнерів стосовно цієї справи, які вже прозвучали дуже чітко на весь світ, дасть нам потенціал для об’єднання асамблеї. Наразі було заявлено участь 13 делегацій і, дивлячись на таблицю присутності, я можу сказати, що найчисленніші подання від України та Франції. Немає ще подань від Російської Федерації, ми не розуміємо чи будуть вони присутніми на цій гібридній сесії. Це перший раз в історії Парламентської асамблеї, коли під час пандемії, яка теж є одним з пріоритетів на зустрічі, сесія пройде у гібридному форматі: делегації, які можуть/хочуть працювати – поїдуть у Страсбург, інші делегації візьмуть участь онлайн. Але всі голосування, незалежно від того чи знаходяться делегати в Страсбурзі чи в своїй країні, відбуватимуться онлайн. Це два важливі голосування для України: обрання Генерального секретаря ПАРЄ, там два преденти, серед яких наш польський друг Войцех Савицький; а також голосування на посаду заступника Генерального секретаря Ради Європи, дуже часто говорять, що людина, яка займає цю посаду немає великого впливу, але це не так, людина керує програмами підтримки українців. На останню посаду подали свої кандидатури норвежець пан Бйорн і пані Лейла з Туреччини. Пан Бйорн вчора на політичній зустрічі консерваторів дуже чітко заявив, що для нього особисто важливими залишаються питання окупованого Криму, війни на Донбасі і загальну поведінку Росії, особливо після конституційної реформи, після того як вона порушила статті Ради Європи. Для нас це було дуже важливо почути.
Про вплив російської делегації на Раду Європи
Багато українців плутають Раду Європи з Європарламентом, який також вводив санкції проти Російської Федерації. З 2014 року я працювала в Брюсселі разом з українськими представниками над тими документами. Можу розповідати про тодішні часи, а нині ми в такому складі лише один раз відвідали засідання, у січні минулого року. Раніше була інша делегація. Восени ми взагалі не їздили, бойкотували засідання сесії. Можу вам розповісти тільки про січневу поїздку, про матеріали ЗМІ, які бачила пізніше. Лобізм Російської Федерації потужний. Росіяни іноді поводять себе дуже нахабно, викрикують під час наших виступів, часом поводять себе, як дикуни. Це не показують під час трансляцій, але українська делегація це бачить. Також можу згадати про поведінку і запитання російських ЗМІ, які часто там присутні, щоб показувати брехню онлайн.
Читати далі: Дмитро Кулеба: ПАРЄ — це орган політики, там є люди, які намагаються підігравати РФ
Нагадаємо, через пандемію Covid-19 восени ПАРЄ скасувала сесію, заплановану на жовтень 2020 року. Січнева сесія Парламентської асамблеї запланована на 25-28 січня 2021 року.
Фото: facebook.com/maria.mezentseva
