06 жовтня У Брюсселі відбувся саміт "Україна-ЄС". Цей захід став першим від початку пандемії двостороннім самітом у Брюсселі, що відбувся наживо. Участь у ньому взяв голова Європейської ради Шарль Мішель. Долучився також і голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Україну представляє президент Володимир Зеленський.
Про важливість Саміту для України
Це перший саміт, який відбувався у фізичній присутності після карантинних заходів. Будь-які перемовини мають відбувати персонально, оскільки персональна комунікація дуже важлива. В деяких переговорах 60% успіху залежить якраз від того, наскільки встановився контакт між людьми. Тому з цієї точки зору важливо, що пан Зеленський зустрічався з новим політичним керівництвом ЄС. З погляду того, які були досягнення, то я би не перебільшувала значення цього саміту. Він не став проривним у наших відносинах, як про це натякали деякі урядовці.
Про контакт з новим керівництвом ЄС
Наш президент почувається вже трохи більш впевнено у цьому статусі, якщо порівняно його участь у попередньому саміті. Щодо контактів з європейцями то були певні обмеження персональної комунікації. У масці складно зрозуміти посміхається тобі людина чи ні складніше. І третій момент. Персональна комунікація важлива, але ми маємо усе це заґрунтовувати на загальний контекст. Президент Європейської ради – бельгієць за національністю. Хоча практикується такий підхід, що європейські інституції – це технократичні інституції ЄС і жодна особа, яка займає чільну позицію не повинна нести за собою сенс своєї національності. Тобто вони стають своєрідними космополітами в рамках європейського виміру. Разом з тим Бельгія завжди належала до категорії країн скептиків європейської інтеграції, розширення ЄС на Схід і включення до нього України. Тому незалежно від того, наскільки персональна хімія могла виникнути між президентом Європейської ради і нашим президентом, є певні світоглядні обмеження, які могли стримувати цю персональну хімію.
Про оцінку Україні в частині виконання зобов’язань за угодою про асоціацію з ЄС?
Не досить оптимістичний відсоток виконання угоди про асоціацію досі не перевищував 50% від загального кола обов’язків і тут ми не дуже маємо чим похизуватися. Однак це складнощі виконання. Європейський союз очікує, що Україна буде дотримуватися виконання своїх зобов’язань за угодою про асоціацію, буде здійснювати реформи і прискорювати їх. У спільній заяві також ідеться, що ЄС сподівається на продовження боротьби з корупцією та функціонування плюралістичних вільних медіа в Україні. У контексті претензій до недостатньої боротьби з корупцією, про діяльність антикорупційних органів, про перспективи безвізового режиму Європейський Союз прогнозовано сказав, що безвіз зберігається. Разом з тим ЄС висловив сподівання, що українська сторона буде дотримуватися, виконувати і відповідати ключовим критеріями того плану з лібералізації візового режиму, через який нам і було надано цей безвізовий режим. Йдеться про розділ боротьби з корупцією і створення та нормальне функціонування усіх антикорупційних органів. В нас питання по антикорупційній прокуратурі, питання по рішенню суду щодо призначення і звільнення пана Ситника зі свої посади. У нас нормально не функціонує антикорупційний суд – серйозних вироків ми досі не побачили. Це і є підставою для періодичного перегляду того. наскільки Україна дотримується цих зобов’язань і може ставати підставою для перегляду рішення про безвізовий режим чи його тимчасове обмеження.
Про перспективи промислового безвізу і перегляд угоди про асоціацію
Для України це дуже принципово. Економічна частина угоди про асоціацію з ЄС прописана таким чином, що Україна мала можливості і був механізм, яких дозволяв адаптуватися до змін законодавства ЄС і приймати ті директиви, які вже будуть розроблятися не на момент підписання угоди, а пізніше для того, щоб забезпечувати цю синхронізацію і наближення нашого законодавства до ЄС. Якщо подивитися на кількість директив, які України інкорпорувала в своє законодавство, їхній відсоток не перевищу 40. Тому тут питання скоріше до України , як вона виконує ці зобов’язання, як встигає в темпі наближення свого законодавства. Щодо перегляду угоди, то вона дійсно свого часу була спроектована асиметрично. Переваг для Європейського союзу було більше, ніж для України. Тут багато причин, зокрема відсутність реального інтересу бізнесу для драфтування цієї угоди. По-друге, Європейський союз мав більший досвід підготовки таких угод і ведення перемовин з іншими країнами. Із спільної заяви ми бачимо лише наміри можливого перегляду угоди в наступному році. В який політичний спосіб це буде оформлено – це вже питання для двох сторін. Проте є фізичні обмеження для європейців, які не дуже готові відкривати свої ринки. Тому оптимізму щодо перегляду угоди, аби вона відповідала більше нашим інтересам на сьогодні немає.
Фото: Юлія Осмоловська, UA TV
