Про партійні збори на території університету імені Тараса Шевченка
Це були не збори політичної партії. Збори політичної партії відбувалися напередодні за юридичною адресою нашої партії. На території університету була конференція, яку організував Офіс президента, а не політична партія "Слуга народу". До конференції не було залучено ані колектив університету, ані студентів. Це була неділя, тому ми не зважали освітянському процесу. Конференція відбувалася у внутрішньому дворику університету. Ця земля є комунальною, а не приватною власністю університету, а отже жодних порушень з юридичної точки зору не було.
Закон про столицю
Якщо буде проголосований закон, він може в корені поміняти ситуацію в Києві. Йдеться про управління містом, про розділення посад між головою КМДА і міським головою, утворення магістратів тощо. Йдеться взагалі про зміну логіки управління містом. І тут на шальках терезів дійсно стоїть вибір провести вибори за старими лекалами, тобто за старим законом про столицю і потім прийняти закон. Не знаю. чи це буде чесно стосовно новообраного мера. Тому логіка є у тому, щоб прийняти закон до завершення перегонів, щоб усі кандидати в мери розуміли, за яким законом столиця житиме надалі. Між першим і другим читанням закону був майже рік дебатів. Було дуже багато поправок і експертних рішень. За цим законом повноваження голови КМДА суттєво звужуються. Тобто його функціонал фактично зводиться до нагляду за конституцією і законів України ідо впровадження лише державних програм.
Про проблеми столиці
Розкрадання міського бюджету – ключова проблема столиці. 58 млрд гривень – бюджет Києва. За оцінками експертів 30% бюджету розкрадається, а це саме ті кошти, яких бракує для впровадження стратегій. А стратегій у нас багато. І велосипедна і водна, і екологічна. І взагалі стратегія розвитку Києва до 2025 року, яка передбачає масу проектів і програм, які не фінансуються належним чином. Найбільше проблема у тому, що грошей не вистачає. Їх не вистачає, ані на центр для бездомних тварин, ані для безхатьків. На разі він лише один в Києві. Грошей не вистачає на екологію, на муніципальні та соціальні проєкти. (Ред. Ірина Верещук утрималася від відповіді на питання, щодо джерел та імен експертів, які оцінюють розкрадання міського бюджету в 30%)
.jpg)
Про метро на Троєщину
На жаль, іншого шляху окрім як добудувати метро на Троєщину немає. Київгенплан обґрунтовує неможливість будівництва і впровадження швидкісного трамваю. Він пояснюється тим, що є така категорія чи показник, як провізна здатність. Жоден швидкісний трамвай не зможе забезпечити в години пік провізну здатність для 400 тисяч мешканців Троєщини. Найшвидший трамвай може забезпечити перевезення близько 5 тисяч осіб в годину при потребі 48-50 тисяч. Тому потрібно знайти гроші і провести метро на Троєщину. Вартість такого проєкту складає 3 млрд доларів. Це величезна сума, яка непідйомна для міського бюджету. Бюджет Києва – 2 млрд доларів. За оцінками експертів потрібно буде використовувати кошти до 2035 року. Китайці пропонують надати кредит на 3 млрд, але в це також треба вкласти багато зусиль і багато часу.
Про транспортні затори в Києві та зелену стратегію
Ми розраховуємо вже в перший рік побудувати перехоплюючі стоянки на в’їздах у місто. Це величезна кількість транспортних засобів, які змушені рухатися центром міста через брак стоянок. Також ми говоримо про малу обхідну дорогу, яка закладена у проєкт "Велике будівництво". А також це ті проєкти з європейської зеленої стратегії. Які допомагають розвантажити наші дороги від автотранспорту. Це мікроелектротранспорт, електроскутери, велосипеди, велодоріжки. Щодо маршрутних таксі, то без приватних перевізників нам буде важко. Сказати, що все буде оновлено і парк буде закуплений я не можу. Проте можу пообіцяти забрати корупційну годівничку у вигляді короткострокових контрактів для приватних перевізників. Це будуть контракти на 3-5 років, що дозволить отримувати кредитні гроші для оновлення парків. Ми будемо пересідати з дизелю на електротранспорт.
.jpg)
Про незаконні забудови
Без втручання міської влади жодних незаконних забудов бути не може. За оцінками експертів у Києві понад сто незаконних забудов. Тому міська влада не могла не бачити цього. Якби забудовники, не отримавши необхідні дозволи, знали, що їхні незаконні будівлі будуть знесені, ніколи б ніхто не вкладав у це гроші. Слід провести аудит, зафіксувати їх і зносити будь-яку незаконну забудову за кошти забудовника.
Про хрущівки
У нас приблизно 2500 будинків застарілого фонду, які в певних випадках потребують знесення. В даному випадку закон передбачає стовідсоткову згоду мешканців на відселення з істотним покращення житлових умов, що фактично унеможливлює знесення. Тут потрібні законодавчі зміни. Крім того це проєкти реновації. Це теж вартісні проєкти, проте тут ми будемо послуговуватися інвестиційними коштами. Є інвестиційні проєкти як вітчизняні, так і закордонні.
Про будівництво соціального житла
Київ не будує муніципальне житло. У нас немає програми такої наприклад як у Варшаві, яка називається "Квартира плюс", коли муніципалітети закладають кошти для того, аби в нас було у резерві житло на випадок трагедії, як на Позняках. Бюджет має бути спрямований на соціальний захист. На безкоштовне харчування дітей у садочках, на пільги для учасників АТО тощо. Жоден інвестор не дасть на це кошти. А все, що стосується інфраструктури, будівництва, реконструкції, на це можна знайти позабюджетні кошти або співфінансування.
Фото: Ірина Верещук
