"У регламенті не написано про те, що є певна кількість позачергових сесій, які можна провести. І якщо сесія фактично заблокована розглядом тільки одного питання за рахунок "законодавчого спаму" і тих поправок, які є, то тоді Верховна Рада може використовувати можливість позачергових сесій для розгляду нагальних питань. Так, протягом останніх 3 місяців у зв’язку з коронокризою та карантином Рада і використовувала позачергові сесії, щоб впроваджувати відповідні закони. До речі, я не виключаю, що у народних депутатів буде необхідність збиратися і до 1 вересня", ─ зауважив Дмитро Васильєв.
Васильєв зауважив, що Верховна Рада Ради 9-го скликання функціонує, і це її ключова характеристика.
"Я мав певні побоювання щодо того, чи зможе ця Верховна Рада бути функціональною, зважаючи на те, що прийшла неймовірна кількість народних депутатів, які ніколи не були в політиці і були "зеленими" з точки зору життєвого досвіду. Але вона функціонує. Приймаються надзвичайно важливі закони, ті, які довгий час не приймалися, навіть якщо в них є сумніви, зокрема, закон про імпічмент президенту та зняття депутатської недоторканності. На мій погляд, це не було потрібно для України, зважаючи на можливість політичних переслідувань і на політичну конкуренцію. Але було багато правильних рішень, зокрема ті, які приймалися під час карантину щодо підтримки економічної галузі, ФОПів, медиків тощо. Найбільше я щасливий з того що майже під кінець сесії були прийняті важливі закони по розвитку реформи місцевого самоврядування та територіального устрою влади, тобто реформа децентралізації, а саме: зміни до бюджету, до виборчого законодавства і закон про ліквідацію і створення нових районів", ─ сказав він.
На думку Васильєва, зараз ми бачимо суб’єктний парламент, який натякає на те, що монобільшості як такої фактично немає, а є політична коаліція інтересів.
"Доволі часто приймаються рішення не завдяки тому, що є монобільшість, а завдяки тому, що є голоси від інших політичних сил або груп депутатів. Президент розуміє, що розпускати парламент йому не вигідно, бо очевидно, що новий парламент буде ще менш керований, ніж цей. І це будуть величезні репутаційні ризики для президента і для його можливості керувати країною так, як він собі це уявляє. Парламент вже інший. Те, що з 1 вересня він буде ще важчий, ще більш різноманітний з точки зору інтересів і внутрішніх війн і колізій ─ це очевидно", ─ коментує він.
Щодо груп впливу, Васильєв вважає, що "вони будуть ще активніші перед місцевими виборами 25 жовтня. В партії "Слуга народу" є різні політичні й ідеологічні течії, і зараз вони мають величезні розбіжності з точки зору ідеологічного спрямування під вибори. І це сприятиме тому, що парламент стане ще більш суб’єктним".
За словами Васильєва, спікер Ради Дмитро Разумков наразі не підкреслює і не намагається показати свою політичну незалежність.
"Він продовжує бути командним гравцем, узгоджує ті чи інші важливі рішення, які потрібно прийняти Верховній Раді, з Офісом президента і з Кабміном. Але постійно підкреслює, що не буде приймати рішення, які він вважає неправильними з точки зору регламенту, політичного процесу і партії "Слуга народу". Це створює незадоволення від певних осіб. Чи буде створена ситуація, коли Разумков стане абсолютно незалежним і самостійним гравцем? Очевидно, що до цього може йти, зважаючи на його рейтинг, який набагато вищий, ніж рейтинг Верховної Ради. А це значить, що це політична фігура, яка формується і набирає сили. Довкола нього вже групуються депутати від "Слуги народу", і цей процес буде продовжуватись. І це може вилитися в якісь коаліції після 1 вересня перед місцевими виборами і після них", ─ зазначив політичний експерт.
Зазначимо, цього року Верховна Рада провела 36 чергових та 19 позачергових пленарних засідань. Під час чергових засідань депутати ухвалили 74 законопроекти в першому читанні, 57 – у другому, а також 13 кадрових постанов. На позачергових засіданнях у першому читанні було успішно проголосовано 52 законопроекти, у другому – 53. Крім того, нардепи ухвалили 15 кадрових постанов.
Фото: rada.gov.ua
